Слєсарєва, Анна АндріївнаАнна АндріївнаСлєсарєваНанавов, Антон Семенович2026-02-242026-02-242026-02-17Слєсарєва А. А. Функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізм сек’юритизації банківських активів : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини. Київ, 2025. 241 с.УДК 339.9:[336.74-021.131-021.635:336.717:004.9](043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10503Слєсарєва А.А. «Функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізм сек’юритизації банківських активів».- Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини», Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка - Київ, 2025. У дисертації досліджено феномен грошових сурогатів у формі криптовалюти як складової сучасної системи фінансової інтермедіації та механізму трансформації банківських активів у ліквідні фінансові інструменти. Обґрунтовано, що з розвитком цифрових технологій і децентралізованих фінансових мереж сформувалася якісно нова форма грошового обігу, у межах якої криптовалюта перестає бути виключно альтернативним засобом розрахунків та інвестиційним активом. Вона починає виконувати функцію сек’юритизації, забезпечуючи перерозподіл вартості та фінансового ризику між учасниками ринку у цифровому середовищі. Саме ця трансформація зумовлює перехід від класичних моделей сек’юритизації, що спираються на традиційну інституційну інфраструктуру, до цифрових форматів структурованого фінансування, де ключову роль відіграють технології токенізації та смарт-контракти. Доведено, що поява криптовалют не є випадковим технологічним феноменом, а закономірним етапом еволюції грошових відносин і проявом глибокої інституційної трансформації світової фінансової системи. На основі історико-логічного та системного аналізу встановлено, що грошові сурогати, які традиційно виконували компенсаторну функцію в умовах дефіциту ліквідності або обмежень доступу до фінансових ресурсів, у цифровому середовищі набули принципово іншого статусу. Вони перетворилися на глобальний інвестиційний інструмент, що інтегрується у структуру міжнародних фінансових потоків і починає виконувати роль повноправного елемента фінансової архітектури. Зростання частки цифрових активів у балансах фінансових установ змінює традиційні принципи побудови активів і зобов’язань, посилює гнучкість управління ліквідністю та створює об’єктивні передумови для появи нових форм сек’юритизації, орієнтованих на цифрове середовище. Розкрито теоретико-методологічні основи сек’юритизації банківських активів у контексті цифровізації глобальних фінансових потоків. Показано, що сучасна сек’юритизація поступово виходить за межі класичної моделі емісії цінних паперів під забезпечення активів та еволюціонує у напрямі токенізації активів у цифровому просторі. Такий підхід не тільки розширює межі фінансового посередництва, але й створює можливості формування відкритих ринків ліквідності, у межах яких обіг вартості здійснюється безперервно та поза традиційними часовими, географічними й інституційними обмеженнями банківських систем. У результаті цифрові активи стають не зовнішнім доповненням до фінансової системи, а її органічним елементом. У роботі запропоновано цілісну модель крипто-сек’юритизації, яка інтегрує технологічний, фінансовий і регуляторний рівні функціонування. Показано, що криптовалюта в межах цієї моделі може виступати ефективним цифровим механізмом сек’юритизації, за допомогою якого ризикові банківські активи трансформуються у токенізовані зобов’язання з прозорою структурою вартості та формалізованими параметрами ризику. Обґрунтовано, що застосування токенізаційних технологій сприяє підвищенню ліквідності банківських портфелів, зниженню фінансового тертя у вигляді трансакційних та операційних витрат, прискоренню руху капіталу та посиленню ефективності трансмісійних механізмів вартості у фінансовій системі. Для кількісної верифікації теоретичних положень здійснено економетричне дослідження взаємозв’язку між рівнем сек’юритизаційної активності банків і масштабом впровадження ними токенізаційних технологій. На основі панельних даних сто тридцяти провідних транснаціональних банків світу за 2019–2023 рр. побудовано емпіричну модель, результати якої підтвердили, що наявність сек’юритизаційної експертизи є суттєвим каталізатором інновацій у сфері токенізації активів і визначає здатність банків ефективно інтегрувати цифрові інструменти у свою діяльність. У рамках дослідження запропоновано два нові аналітичні індикатори - індекс інновацій у токенізації (Tokenization Innovation Index, TII) та коефіцієнт сек’юритизаційної активності (SEC_RATIO), які дозволяють кількісно оцінити рівень цифрової зрілості фінансових установ і забезпечують подальші можливості для міжбанківських та міжкраїнних порівнянь. Наукова новизна полягає у формуванні цілісної концепції функціонування грошових сурогатів у формі криптовалюти як механізму сек’юритизації банківських активів. Вперше нами запропоновано методологічне обґрунтування процесу крипто- сек’юритизації як результату інтеграції банківських і цифрових фінансових технологій; розроблено економетричну модель взаємозв’язку між сек’юритизаційною компетенцією банків і рівнем інновацій у сфері токенізації; введено аналітичні індикатори (TII, SEC_RATIO) для кількісної оцінки цифрової трансформації фінансового сектору. Нами вдосконалено понятійно-категоріальний апарат, розкрито зміст категорій «фінансове тертя», «цифрова ліквідність» і «децентралізовані фінанси». Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування розробленої моделі крипто-сек’юритизації для оцінювання готовності банківських установ до цифрової інтеграції, вдосконалення системи управління ризиками та розроблення стратегій структурованого фінансування. Запропоновані підходи використовуються центральними банками, фінансовими регуляторами та міжнародними організаціями при формуванні політики цифрової трансформації фінансових ринків, а також у науково-освітній діяльності при викладанні дисципліни «Міжнародні економічні відносини».Slesarieva A.A. “The Functioning of Monetary Surrogates in the Form of Cryptocurrency as a Mechanism for the Securitization of Bank Assets”. – Qualification scientific work as a manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 29 “International Relations” in specialty 292 “International Economic Relations”. Ministry of Education and Science of Ukraine, Taras Shevchenko National University of Kyiv – Kyiv, 2025. The dissertation explores the phenomenon of monetary surrogates in the form of cryptocurrency as a component of the modern system of financial intermediation and as a mechanism for transforming bank assets into highly liquid financial instruments. It is substantiated that the development of digital technologies and decentralized financial networks has formed a qualitatively new form of monetary circulation in which cryptocurrency ceases to function solely as an alternative means of payment or investment asset. Instead, it begins to perform a securitization function, ensuring the redistribution of value and financial risks among market participants within a digital environment. This transformation determines the shift from classical securitization models, based on traditional institutional infrastructure, to digital formats of structured finance, where tokenization technologies and smart contracts play a key role. The dissertation proves that the emergence of cryptocurrencies is not an accidental technological phenomenon but a logical stage in the evolution of monetary relations and a manifestation of profound institutional transformation of the global financial system. Historical-logical and systemic analysis demonstrates that monetary surrogates, which traditionally performed a compensatory function under conditions of liquidity shortages or restricted access to financial resources, have acquired a fundamentally new status in the digital environment. They have evolved into a global investment instrument integrated into the structure of international financial flows, becoming a functional element of the global financial architecture. The increasing share of digital assets in the balance sheets of financial institutions fundamentally changes traditional approaches to the formation of assets and liabilities, enhances liquidity management flexibility, and creates objective prerequisites for the emergence of new forms of securitization adapted to a digital environment. Theoretical and methodological foundations of bank asset securitization in the context of digitalization of global financial flows are revealed. It is demonstrated that modern securitization is gradually moving beyond the classical model of issuing asset-backed securities and is evolving towards tokenization of assets in the digital space. This approach not only expands the scope of financial intermediation but also creates opportunities for the formation of open liquidity markets, within which value circulation occurs continuously and beyond the traditional temporal, geographical, and institutional constraints of banking systems. As a result, digital assets become not an external add-on to the financial system but its organic structural element. The dissertation proposes a comprehensive model of crypto-securitization that integrates technological, financial, and regulatory levels of functioning. It is demonstrated that within this model cryptocurrency may serve as an effective digital securitization mechanism, enabling the transformation of risky bank assets into tokenized liabilities with a transparent value structure and formalized risk parameters. It is substantiated that the application of tokenization technologies contributes to increasing bank portfolio liquidity, reducing financial frictions in the form of transaction and operational costs, accelerating capital circulation, and strengthening the efficiency of value transmission mechanisms within the financial system. To quantitatively verify the theoretical propositions, an econometric study of the relationship between the level of banks’ securitization activity and the scale of their implementation of tokenization technologies was conducted. Based on panel data from 130 leading transnational banks worldwide for the period 2019–2023, an empirical model was constructed. The obtained results confirmed that securitization expertise represents a powerful catalyst for innovation in the field of asset tokenization and determines banks’ ability to effectively integrate digital financial instruments into their activities. Within the framework of the study, two new analytical indicators were propose the Tokenization Innovation Index (TII) and the Securitization Activity Ratio (SEC_RATIO), which enable quantitative assessment of the digital maturity of financial institutions and create further opportunities for interbank and cross-country comparisons. The scientific novelty of the dissertation lies in the development of a comprehensive concept of the functioning of monetary surrogates in the form of cryptocurrency as a mechanism for the securitization of bank assets. For the first time, a methodological justification of the process of crypto-securitization as a result of the integration of traditional banking technologies with digital financial innovations has been proposed; an econometric model of the relationship between banks’ securitization competence and the level of innovation in tokenization has been developed; analytical indicators (TII, SEC_RATIO) have been introduced to quantitatively assess the digital transformation of the financial sector. The conceptual and categorical framework has been improved, and the content of the categories “financial friction,” “digital liquidity,” and “decentralized finance” has been further elaborated. The practical significance of the research results lies in the possibility of using the proposed model of crypto-securitization to assess the readiness of banking institutions for digital integration, improve risk management, and develop strategies of structured financing. The results can be applied by central banks, financial regulators, and international institutions, as well as in higher education within the disciplinе international economic relations.ukгрошові сурогатикриптовалютавіртуальні активицифрові активиблокчейнтокенізація активівстейблкоїницентробанківські цифрові валютисек’юритизація банківських активівструктуроване фінансуваннябанківська системафінансові ринки та фінансова системаінноваційні проєктимонетарна історія.Monetary surrogatescryptocurrencyvirtual assetsdigital assetsblockchainasset tokenizationstablecoinscentral bank digital currencies (CBDCs)securitization of bank assetsstructured financebanking systemfinancial markets and the financial systeminnovative projectsmonetary history.Дисертація