Райков Артур ЕрнстовичІгнатьєв Павло Миколайович2025-06-042025-06-042025-06-03Райков А. Е. Геополітичне суперництво США і РФ на просторі колишнього СРСР : дис. … доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / Райков Артур Ернстович ; наук. кер. П. М. Ігнатьєв. Київ, 2025. 255 с.УДК 327.82:913]:341.3(73:470+571)(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6627Дисертація присвячена комплексному аналізу геополітичного суперництва між Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією за вплив на країни пострадянського простору. Це питання набуло особливої актуальності в умовах трансформаційних змін міжнародної системи, посилення конфронтації між провідними державами світу та зростання стратегічного значення країн колишнього СРСР у нових безпекових, політичних та економічних реаліях. З метою виявлення геополітичних цілей і мотивів зовнішньої політики США і РФ щодо пострадянського регіону автором були проаналізовані ключові стратегічні зовнішньополітичні документи обох країн, що дозволило визначити пріоритети їхньої діяльності, фактори впливу на становлення і розвиток конкурентної боротьби між ними та окреслити його динаміку. Автором показано, що геополітичне суперництво між Росією та США характеризується розширенням спектру інструментів впливу. На основі аналізу стратегічних документів та практичних кроків обох держав встановлено, що поряд із традиційними методами (дипломатичний тиск, застосування військової сили) все активніше застосовуються механізми м’якої сили, економічного співробітництва, культурної дипломатії та діяльності в рамках багатосторонніх ініціатив. Зроблено висновок, що США акцентують увагу на демократизації, інституційному розвитку та зміцненні громадянського суспільства у пострадянських країнах, тоді як Росія фокусується на збереженні статусу-кво, підтримці традиційної сфери впливу та відновленні регіонального домінування. Окремо розкрита специфіка економічного та гуманітарного суперництва між США та РФ. Зокрема, встановлено, що для утвердження політичного статусу обидва державні актори використовують економічну інтеграцію, міжнародну фінансову підтримку, інвестиції в інфраструктурні об’єкти, прокладання нових логістичних маршрутів, створення умов для диверсифікації торгово-економічного партнерства, а також впроваджують інформаційні та гуманітарні заходи для формування позитивного іміджу серед населення пострадянських країн та збільшення рівня лояльності до політики РФ і США у владних структурах. У роботі окремо проаналізовано використання так званих коронавірусної та вакцинної дипломатії у період пандемії COVID-19, що стало проявом суперництва за вплив у гуманітарній сфері та засобом власної популяризації серед населення країн пострадянського простору. Автором доведено, що через постачання вакцин, медичного обладнання та надання фінансової підтримки США і РФ працювали над покращенням свого авторитету, водночас демонструючи ефективність власних моделей реагування на глобальні кризи. Значну увагу в дослідженні приділено визначенню геополітичних інтересів РФ щодо країн пострадянського простору, зокрема як частини її прагнень до відновлення свого гегемоністського статусу в регіоні. Були розглянуті основні зовнішньополітичні кроки Росії щодо України, Білорусі, Киргизстану, держав Південного Кавказу, які офіційна Москва розглядає як традиційну сферу інтересів. Встановлено, що РФ прагне консолідувати контроль над пострадянським регіоном, використовуючи як жорсткі, так і гібридні методи, а саме: військову присутність, політичну підтримку місцевих лояльних режимів, економічну та енергетичну залежність, інформаційно-ідеологічний вплив. У свою чергу, у роботі також оцінено динаміку реалізації геополітичної стратегії Сполучених Штатів Америки щодо пострадянських країн на прикладі південнокавказьких держав, Білорусі, Киргизстану та України. Виявлено, що США розглядають державних акторів на просторі колишнього СРСР як зону стратегічної конкуренції з Російською Федерацією, намагаючись при цьому зміцнити своє положення через підтримку демократизації політичних режимів, реформування місцевих економік, розвиток економічної кооперації та інтенсифікацію партнерства у сфері безпеки. Визначено, що геополітичне суперництво між США і РФ є одним з ключових факторів, який суттєво впливає на формування вектору зовнішньої політики пострадянських країн, ступінь їхньої суб’єктності та ситуацію у регіональній безпеці. Прояви конкуренції між двома державними акторами сприяють формуванню нових балансів сил у регіоні, змінюють динаміку співпраці окремих країн зі США та РФ, а також трансформують геополітичну конфігурацію на пострадянському просторі. У дисертації також запропоновано низку рекомендацій щодо потенційного зміцнення стратегічного партнерства між українською та американською стороною в умовах продовження російської збройної агресії та політичної турбулентності у світі. Підкреслюється важливість посилення економічної та енергетичної співпраці між країнами, посилення кооперації у сферах безпеки і оборони, синхронізації дипломатичних зусиль офіційних Києва і Вашингтона задля досягнення всеосяжного миру та підтримки регіональної безпеки.The dissertation is devoted to a comprehensive analysis of the geopolitical rivalry between the United States of America and the Russian Federation for influence on the post-Soviet countries. This issue has become particularly relevant in the context of transformational changes in the international system, increased confrontation between the world9s leading powers and the growing strategic importance of the former Soviet Union in the new security, political, and economic realities. In order to identify the geopolitical goals and motives of the US and Russian foreign policy towards the post-Soviet region, the author analysed the key strategic foreign policy documents of both countries which allowed to determine the priorities of their activities, factors influencing the formation and development of competition between them and outline its dynamics. The author shows that the geopolitical rivalry between Russia and the United States is characterised by an expanding range of instruments of influence. Based on the analysis of strategic documents and practical steps of both countries, it is established that along with traditional methods (diplomatic pressure, use of military force), mechanisms of soft power, economic cooperation, cultural diplomacy and activities within multilateral initiatives are increasingly being used. It is concluded that the United States focuses on democratisation, institutional development, and strengthening of civil society in post-Soviet countries, while Russia focuses on maintaining the status quo, supporting its traditional sphere of influence and restoring regional dominance. The specifies of the economic and humanitarian rivalry between the USA and Russia are revealed. In particular, it is established that in order to assert their political status, both state actors use economic integration, international financial support, investments in infrastructure facilities, laying new logistics routes, creating conditions 7 for diversification of trade and economic partnership, and implementing information and humanitarian measures to create a positive image among the population of postSoviet countries and increase the level of loyalty to the policies of the Russian Federation and the Unites States in government structures. The author also analyses the use of the co-called coronavirus and vaccine diplomacy during the COVID-19 pandemic, which has become a manifestation of competition for influence in the humanitarian sphere and a means of their own popularization among the population of the post-Soviet Countries. The author proves that through the supply of vaccines, medical equipment and financial support, the USA and the Russian Federation have been working to improve their credibility, while demonstrating the effectiveness of their own models of responding to global crises. The study pays considerable attention to the definition of Russia9s geopolitical interests in the post-Soviet countries, in particular as part of its efforts to restore its hegemonic status in the region. The author examines Russia9s main foreign policy steps towards Ukraine, Belarus, Kyrgyzstan, and the South Caucasus states, which official Moscow considers to be its traditional sphere of interests. It is established that the Russian Federation seeks to consolidate control over the post-Soviet region, using both hard and hybrid methods, namely: military presence, political support for local loyal regimes, economic and energy dependence, and information and ideological influence. In turn, the dissertation also assesses the dynamics of the implementation of the United States9 geopolitical strategy towards post-Soviet countries on the example of the South Caucasus states, Belarus, Kyrgyzstan, and Ukraine. It is found that the United States considers state actors in the former Soviet Union as zone of strategic competition with the Russian Federation, while trying to strengthen its position be supporting the democratization of political regimes, reforming local economies, developing economic cooperation and intensifying security partnerships. It is determined that geopolitical rivalry between the United States and the Russian Federation is one of the key factors that significantly affects the formation of the vector of foreign policy of post-Soviet Countries, the degree of their subjectivity and the situation in regional security. The manifestation of competition between the 8 two state actors contribute to the formation of new balances of power in the region, change the dynamics of cooperation between individual countries and the Unites States and Russia, and transform the geopolitical configuration in the post-Soviet space. The dissertation also offers several recommendations for potentially strengthening the strategic partnership between Ukraine and the Unites States in the context of continued Russian armed aggression and political turbulence in the world. The author emphasizes the importance of strengthening economic and energy cooperation between the countries, enhancing cooperation in the security and defence sectors, and synchronising diplomatic efforts of official Kyiv and Washington to achieve comprehensive peace and maintain regional security.ukгеополітичне суперництвогеополітичний впливгеостратегіяСШАРосійська Федераціястратегічні інтересипартнерствозовнішня політикапострадянський простіррегіональна безпекасфери впливуУкраїнаБілорусьКиргизстанПівденний Кавказм’яка силавійськова присутністьзбройний конфліктвакцинна дипломатіяgeopolitical rivalrygeopolitical influenceUnited StatesRussian Federationstrategic interestspartnershipforeign policypost-Soviet spaceregional securityspheres of influenceUkraineBelarusKyrgyzstanSouth Caucasussoft powermilitary presencesecurity policyvaccine diplomacyДисертація