NEUGEBAUER, CarolaCarolaNEUGEBAUER2026-02-202026-02-202021-06-30NEUGEBAUER, C. (2021). URBAN RENEWAL PLANNING IN GERMAN CITIES – A GOVERNANCE ANALYSIS. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(85), 23–37. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.85.23-3710.17721/2413-7154/2021.85.23-37https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10355The European Union and Germany strive for a “green and just Europe” with a climate-neutral building stock, net zero land consumption and cities of social cohesion and cultural identity. Thus, urban renewal as the protection and cautious re-modelling of socio-material urban fabrics re-gains topicality. Urban renewal is neither a new nor an easy mode of urban development: West Germany experienced the first heydays of urban renewal planning in 1960s and 70s; big constructions works triggered civil protests and spurred institutional changes, namely the introduction of citizen participation in planning. Since then, the planning and local political institutions have continued to change oscillating between neoliberal and ‘citizen democratic reforms’. So far, however, the German planning research has ignored these changes and the evolving experiences of urban renewal.This paper steps in here: It aims at a critical review of the local practices of renewal planning in German cities today. Starting from the governance concept, the paper reveals key characteristics of and interdependencies among the local stakeholder groups in urban renewal – i.e. planners, politicians, citizens and activists, private entrepreneurs. It shows (1) how the formal political and planning institutions pre-frame the actors’ opportunities and interdependencies, and how they use leeway differently due to specific informal institutions. The paper (2) points at the tight and critical interdependency between the local political bodies and the planning departments, which differs importantly from some Eastern European contexts. Finally, the paper reveal (3) some new challenges that are the un-explored local effects of citizen participation and ppp-cooperation in German renewal planning today: It becomes evident that participatory and cooperative renewal planning is still a demanding learning process in Germany without easy nor final receipts.Європейський Союз та Німеччина прагнуть до розбудови “зеленої та справедливої Європи”: кліматичної нейтральності будівельного фонду, мінімізації нового залучення земель під будівництво, досягнення високого рівня соціальної згуртованості та потужної культурної ідентичності міст. За таких умов знову набувають актуальності практики оновлення міст для захисту та збалансованого перетворення соціального та матеріального міського середовища. Оновлення міст не є ні новим, ні простим інструментом міського розвитку. Зокрема, Західна Німеччина пережила перший розквіт практик міської реновації у 1960-х та 1970-х, причому великі будівельні проєкти стали каталізаторами громадянських протестів та стимулювали інституційні зміни, а саме - запровадження громадянської участі у міському плануванні. З тих пір як планувальні, так і місцеві політичні інститути продовжували змінюватися, коливаючись між неоліберальною політикою та «демократичними реформами». Проте, станом на сьогодні ці зміни та досвід оновлення німецьких міст не були належним чином відрефлексовані у наукових дослідженнях.Метою цієї статті є критичний огляд сучасних місцевих містобудівних практик в галузі міського оновлення в Німеччині. Зокрема, на початку подано аналіз концепції управління міським розвитком та оновленням міст Німеччини, а також розкрито ключові характеристики та взаємозв’язки між місцевими групами зацікавлених сторін в процесі оновлення міст - фахівців з міського планування, політиків, звичайних громадян, громадських активістів, приватного бізнесу. Таким чином стає можливою демонстрація (1) впливу формальних політичних та містобудівних інститутів на можливості та взаємозалежність суб’єктів процесу планування та відмінності у використанні ними специфічних неформальних інститутів та інструментів. Також в статті (2) показано жорстку та критичну взаємозалежність місцевих політичних інституцій та містобудівних департаментів, що є істотною відмінністю ситуації в Німеччини від деяких країн Східної Європи. Насамкінець, у статті розкрито (3) деякі нові виклики, які постають в процесі планування оновлення міст Німеччини в результаті невивчених локальних ефектів громадської участі та публічно-приватного партнерства. Таким чином, стає очевидним, що досвід планування у сфері реновації міст у Німеччині досі потребує свого детального вивчення та не містить ні простих, ні остаточних рецептів.enurban renewal planningurban governanceplanning and participation institutionsalliances of stakeholdersurban planning conflictsGermanyпланування міського оновленняміське управлінняінститути міського планування та партисипаціїальянси стейкхолдерівмістобудівні конфліктиНімеччинаСтаття