Кучер , О. В.О. В.Кучер2026-06-172026-06-172019-12-29Кучер, О. В. (2019). DEFENDER’S PARTICIPATION DURING APPREHENSION ON SUSPICION OF COMMITTING AN OFFICIAL CRIME. Вісник кримінального судочинства(3), 206–214. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.3/206-21410.17721/2413-5372.2019.3/206-214https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23845Annotation. Apprehension of a person on suspicion of committing of an official crime contains a potential threat to the law enforcement bodies of the requirements of Criminal procedural code of Ukraine in order to achieve short-term media effect in the demonstration of «effective struggle» with white-collar Crime. However, there are no procedural errors under the active position of the protection party, as a rule, offset the evidence collected in violation of the current criminal procedure legislation, which results from the adoption by the courts of Ukraine of corrective proceedings. The purpose of the article is to study procedural issues arising in connection with law enforcement agencies to detain a person suspected of committing a crime. The defender’s participation in the stage of detention is important, because at this stage, a person who is potentially is suspected in the committing of official crime is especially in need of skilled legal assistance. Often, after the actual detention, questioning persons, recognitions, and on the petition of detained investigators are misled by explaining that the legal aid to the defender is granted from the moment of announcement of the detention protocol. In the context of applicable provisions of art. 208 the Criminal procedural code of Ukraine confirmed the correctness of the opinion on the wrongness of some detentores committed during the last time. In particular, there are numerous cases of detention of heads of central executive authorities (during the session of the Cabinet of Ministers of Ukraine), the deputies (during the session of the Verkhovna Rada of Ukraine or immediately after) for crimes committed by the weeks, Months, years ago. In practice, the defender does not provide access to a person who was delayed to the «crime scene» or «under the hot» and delivered to the pre-trial investigation agency, which needed immediate legal aid. The solution to this problem is seen in the rapid actions of the defender to provide the widest possible public publicity of the mentioned illegal actions of the pre-trial investigation agency. Legislative regulation requires the definition of the meaning of «an authorized service person», which has the right to conduct detention without the ruling of an investigative judge or if any. It is argued that such a category of persons should include employees of the national police, security authorities, bodies controlling adherence to tax legislation, detectives unit, internal control unit National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, bodies of state Bureau of Investigation, bodies of State Border guard Service of Ukraine etc. An important aspect of providing legal assistance to a person arrested on suspicion of committing an official crime is the need to find out all the information about the person with the security and the circumstances of the detention: the actual time, place, or other persons who stayed with him or the grounds for detention and procedural rights have been reported, whether the video (photo-) shooting, which was seized during the detention, whether a personal search was held or any documents were selected, whether the explanations were selected or under-protective any investigative actions, etc. The decision on further procedural behaviour should be taken only after the discussion with the client of the protection position, clarification of procedural rights and art. 63 of the Constitution of Ukraine. In the event that the customer agrees to give evidence, the lawyer clarifies the procedure for questioning the suspect, his rights, to discuss the contents of the testimony, questions to be seen.Анотація. Затримання особи за підозрою у вчиненні службового злочину містить потенційну загрозу порушення правоохоронними органами вимог КПК України з метою досягнення короткочасного медійного ефекту в частині демонстрації «ефективної боротьби» з білокомірцевою злочинністю. Втім допущені процесуальні помилки за активної позиції сторони захисту, як правило, нівелюють докази, зібрані з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, що має наслідком ухвалення судами України виправдувальних вироків. Мета статті полягає у дослідженні процесуальних питань, що виникають у зв’язку з порушенням правоохоронними органами процедури затримання особи, підозрюваної у вчиненні службового злочину. Участь захисника на стадії затримання є важливою, бо саме на цьому етапі особа, яка потенційно підозрюється у вчиненні службового злочину, особливо потребує кваліфікованої правничої допомоги. Нерідко після фактичного затримання проводять допит особи, впізнання, а на клопотання затриманого слідчі вводять останнього в оману пояснюючи, що правова допомога захисником надається з моменту оголошення протоколу про затримання. У контексті чинних положень ст. 208 КПК України підтверджено правильність думки про неправомірність деяких затримань, здійснюваних протягом останнього часу. Зокрема, непоодинокими є випадки затримання керівників центральних органів виконавчої влади (під час засідання Кабінету Міністрів України), народних депутатів (під час засідання Верховної Ради України або одразу після нього) за злочини, вчинені тижнями, місяцями, роками тому. На практиці також трапляються випадки, коли захиснику не надають доступу до особи, яка була затримана на «місці злочину» чи «на гарячому» й доставлена до органу досудового розслідування, і яка потребувала негайної правової допомоги. Вирішення цієї проблеми вбачається у швидких діях захисника щодо надання максимально широкого публічного розголосу щодо вказаних незаконних дій органу досудового розслідування. Законодавчого урегулювання потребує визначення змісту поняття «уповноважена службова особа», яка має право здійснювати затримання без ухвали слідчого судді або за її наявності. Висловлено думку, що до такої категорії осіб слід віднести працівників органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Державної прикордонної служби України тощо. Важливим аспектом надання правової допомоги особі, затриманої за підозрою у вчиненні службового злочину, є необхідність з’ясування всіх даних про особу підзахисного та обставини затримання: фактичний час, місце, чи затримувались з ним інші особи, чи повідомлено підстави затримання та процесуальні права, чи застосовувалась відео(фото-) зйомка, що вилучалось під час затримання, чи проводився особистий обшук, чи складались будь-які документи, чи відбирались пояснення і які саме, чи проводились із підзахисним будь-які слідчі дії тощо. Рішення щодо подальшої процесуальної поведінки слід приймати тільки після обговорення з клієнтом позиції захисту, роз’яснення процесуальних прав та ст. 63 Конституції України. У разі, якщо клієнт погоджується давати показання, адвокат роз’яснює процедуру допиту підозрюваного, його права, обговорює зміст показань, питання, які необхідно з’ясувати.ukdetentionoffice crimesuspectdefendertemporary preventive measure.затриманняслужбовий злочинпідозрюванийзахисниктимчасовий запобіжний захід.Стаття