Корогода, Наталія ПетрівнаНаталія ПетрівнаКорогода2026-02-252026-02-252024-08-15Korohoda, N. (2024). Indicators and Calculation Parameters in the Assessment of Ecosystem Services for Biodiversity Conservation. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography, 1-2, 7-12. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2024.88-89.1УДК 910.3:50210.17721/1728-2721.2024.88-89.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10600Background. The concept of ecosystem services (ES) is closely related to the concept of biodiversity conservation. Urban green spaces (UGS) are areas of importance for urban biodiversity conservation. UGSs can effectively provide biodiversity services if they form an ecological network. The issue of assessing ecosystem services for biodiversity conservation in cities, where the assessment of ES is based on the "ecological network" approach, is currently not sufficiently covered. The development of a set of assessment indicators, calculation parameters, and a methodology for assessing ecosystem services for biodiversity conservation in the city has become the goal of this work. Methods. In this paper, we have developed an assessment methodology based on determining the effectiveness of the UGSs performance of "eco-network" functions. Differences in the indicators of biodiversity conservation are caused by a number of factors. The natural factors include the presence of rare and endangered species within the UGS; landscape diversity; metric and qualitative characteristics of green spaces. Anthropogenic factors include the degree of landscape transformation. Results. Accordingly, these factors have become indicators for assessing: biopopulation, landscape diversity, nature conservation, territorial, phase-anthropisation and phase-ethological sustainability. The calculated parameters are: biopopulation potential indicator, integral indicator of landscape diversity, indicator of conservation status, sufficient dimensionality, phase- anthropisation sustainability index, etc. These parameters make it possible to implement the assessment methodology at two territorial levels (citywide and local) and determine the effectiveness of the urban blue-green infrastructure (BGI) or a particular UGS in performing the biodiversity conservation function. The effectiveness of UGS s is determined depending on their condition. At the city-wide level, the effectiveness is determined through the interconnectedness of the elements of the GIS. Conclusions. Effectiveness indicators, based on the Harrington's desirability function, allow to establish the scope of biodiversity conservation ES. The assessment based on this methodology can be a useful tool in urban planning decision-making, as it allows identifying green spaces that require priority action to create conditions for biodiversity conservation.Вступ. Втрата біорізноманіття є однією з найгостріших глобальних екологічних проблем. Концепція екосистемних послуг (ЕП) тісно пов'язана з концепцією збереження біорізноманіття. Враховуючи міру порушення екологічної рівноваги внаслідок антропогенного впливу, одним зі шляхів стійкого розвитку міст є розв'язання проблеми збереження міського біорізноманіття. Міські зелені зони (МЗЗ) є територіями, що мають значення для збереження міського біорізноманіття. МЗЗ здатні найефективніше виконувати функцію збереження біорізноманіття та надавати відповідні екосистемні послуги у тому випадку, якщо утворюватимуть екомережу. Ризики ж для екомережі є ризиками недоотримання (втрати) відповідних екосистемних послуг. Питання оцінювання екосистемних послуг зі збереження біорізноманіття в містах, де б оцінка ЕП базувалась на "екомережному" підході, наразі висвітлено недостатньо. Методи. Розробка набору індикаторів, на основі яких має проводитись оцінювання, та відповідних їм розрахункових параметрів, а також власне методики оцінки екосистемних послуг зі збереження біорізноманіття у містах, стала завданням даної роботи. Було розроблено методику такого оцінювання. Вона базується на визначенні ефективності виконання МЗЗ "екомережних" функцій. Відмінності в показниках ЕП зі збереження біорізноманіття обумовлено низкою чинників. Серед природних факторів: наявність рідких і зникаючих видів у межах МЗЗ; ландшафтне різноманіття; метричні та якісні характеристики зелених зон. Серед антропогенних – ступінь перетвореності ландшафтів тощо. Результати. Названі чинники стали індикаторами оцінки (біопопуляційнми, ландшафтного різноманіття, природоохоронними, територіальними, фазово-антропізаційної та фазово-етологічної стійкості). Адекватно до провідних факторів (індикаторів) запропоновано низку параметрів для проведення оцінювання. Серед них: показник біопопуляційного потенціалу, інтегральний показник ландшафтного різноманіття, показник природоохоронного статусу, достатньої розмірності, індекс фазово-антропізаційної стійкості тощо. Висновки. Ці параметри дозволяють реалізувати методику оцінювання на двох територіальних рівнях (загальноміському й локальному) і визначити ефективність міської синьо-зеленої інфраструктури (СЗІ) або окремої МЗЗ у виконанні функції збереження біорізноманіття. На локальному рівні за запропонованими розрахунковими показниками ефективність виконання функції в МЗЗ (E_biodiversity(g_a)) визначається в процесі ГІС-моделювання залежно від їхнього стану. На загальноміському рівні показники ефективності (E_biodiversity(BGI)) визначаються через зв'язаність між собою елементів СЗІ. Показники ефективності, на основі функції бажаності Харрінгтона, дозволяють визначити обсяги ЕП зі збереження біорізноманіття на обох територіальних рівнях (ES__biodiversity(g_a)) та (ES_ biodiversity(BGI)). Оцінка, що відбувається за такою методикою, може стати корисним інструментом у прийнятті містопланувальних рішень, адже дозволяє ідентифікувати зелені зони, що потребують першочергових дій при об'єднанні їх у екомережу для створення умов збереження біорізноманіття.enекосистемні послугизбереження біорізноманіттяміські зелені просториUrban green spacesecosystem servicesbiodiversity conservationСтаття