Гачков Андрій МиколайовичДаниленко, Лідія Іванівна2025-05-232025-05-232025-05-21Гачков А. М. Упровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність : дис. … доктора філософії : 052 Політологія / Гачков Андрій Миколайович ; наук. кер. Л. І. Даниленко. Київ, 2025. 193 с.УДК 328:005.591.6](477-88)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6517У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення конкретного наукового завдання, що полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні механізмів упровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність та розробленні перспективних напрямів їх застосування в сучасних умовах в Україні. Обґрунтовано політико-правові та організаційно-технологічні механізми впровадження інноваційних технологій у парламентську діяльність в Україну в сучасних умовах, які включають: політико-правове забезпечення інноваційної парламентської діяльності в Україні; суб’єкти впровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність та їх повноваження; сучасні інноваційні технології парламентської діяльності. Систематизовано наукові погляди представників суспільно-політичних наук щодо трактування базового поняття дослідження, зокрема, інноваційна парламентська діяльність, під якою розуміється особливий вид політико-управлінської діяльності, що здійснюється її суб’єктами (парламентарями і виборцями) на державному і місцевому рівнях з вироблення й реалізації публічної політики з використанням інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, ґрунтується на принципах консенсусної культури, партнерства і співробітництва, системності, цільової спрямованості, відкритості, відповідальності, творчості, субсидіарності. Розроблена й обґрунтована теоретична модель створення електронного законопроекту у парламентській діяльності, яка включає етапи формування ініціативної групи розробників законопроекту, використання наявних соціальних мереж і програмних продуктів, онлайн участь членів ініціативної групи у розробленні й обговоренні законопроекту, розроблення процедури електронного голосування за законопроект і висвітлення результату у соціальних мережах; ґрунтується на математичних й алгоритмічних технологіях кінця ХІХ ст. та інформаційно-комунікаційних, телекомунікаційних і цифрових технологіях початку ХХІ ст. Класифіковано інноваційні технології парламентської діяльності на соціальні й інформаційні, до яких віднесено реінженірінг, аутсорсинг, бенчмаркінг, автоматизовані (машинні), робототехнічні та кіберфізичні технології, технології штучного інтелекту. Визначено перспективні канали комунікації суб’єктів парламентській діяльності (політичних партій та громадських об’єднань), що ґрунтуються на концепції відкритої держави й активно застосовуються у світовій практиці у парламентських процесах і процедурах з метою покращення діяльності роботи парламенту як вищого законодавчого органу держави. Охарактеризовано міжнародний досвід країн розвинутої демократії з упровадження інноваційних технологій у парламентські (виборчі) процеси (Фінляндія, Нідерланди) та парламентські регламентні процедури (США, Німеччина) з урахуванням сучасних наукових теорій інноватики, лідерства, семіотики, комунікології, парламентаризму. У першому розділі «Проблеми дослідження інноваційних технологій у парламентській діяльності» розкрито ступінь розроблення наукової проблеми у політології, сутність і структуру поняття «парламентська діяльність» та «інноваційна парламентська діяльність», етапи еволюційного розвитку парламентської діяльності в умовах інноваційних змін, досвід застосування інноваційних технології у зарубіжній та вітчизняній парламентській діяльності. У другому розділі «Обґрунтування механізмів упровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність» розкрито механізми політико-правового забезпечення інноваційної парламентської діяльності в Україні шляхом аналізу чинного законодавства у сфері інноваційної діяльності та організаційно-технологічного забезпечення - шляхом визначення суб’єктів упровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність та їх повноважень, особливостей застосування ними інструментів електронного парламенту, інших інформаційних, телекомунікаційних, цифрових технологій та технологій штучного інтелекту у сучасному інформаційному суспільстві. У третьому розділі «Перспективні напрями впровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність» враховано міжнародний досвід з упровадження інноваційних технологій у парламентські процеси (виборчі) і процедури (регламентні); виокремлено й охарактеризовано соціальні (реінженірінг, аутсорсинг, бенчмаркінг) та інформаційні (електронне урядування, електронний парламент, цифровізація/діджиталізація) інноваційні технології у парламентській діяльності; розглянуто проблеми реалізації Концепції цифровізації парламентської діяльності в Україні та шляхи їх усунення; надано практичні рекомендації Верховній Раді України та інститутам громадянського суспільства з удосконалення механізмів упровадження інноваційних технологій у вітчизняну парламентську діяльність на засадах відкритості, інформатизації, цифровізації, діджиталізації. Верховна Рада України, парламентаризм, парламентська діяльність, парламент, депутат, інновації, інноваційна діяльність, інноваційна політика, інноваційна технологія, електронний парламент, цифровізація, діджиталізація, штучний інтелект, інформаційне суспільство, виборчий процес, політичні інститути, політична система, представницька влада, демократія.The dissertation made a theoretical generalization and offered a new solution to a specific scientific task, which consists in the scientific and theoretical substantiation of the mechanisms of introducing innovative technologies into the domestic parliamentary activity and the development of promising directions for their application in modern conditions in Ukraine. The political-legal, organizational-functional and technological mechanisms of introducing innovative technologies into the domestic parliamentary activity in modern conditions in Ukraine are substantiated, which include: political and legal provision of innovative parliamentary activity; subjects of the implementation of innovative technologies in domestic parliamentary activity and their powers; modern innovations in parliamentary activity based on the application of information, computer and communication technologies. The scientific views of representatives of social and political sciences regarding the interpretation of the basic concept of research - innovative parliamentary activity as a special type of political and administrative activity have been determined, which is carried out by its subjects (parliamentarians, employees of the parliament apparatus, leaders of political parties and public associations) at the 6 state and local levels, from the development and implementation of public policy on the basis innovation, consensus culture, partnership, cooperation, systematicity, target orientation, openness, responsibility, creativity, subsidiarity. The developed and substantiated theoretical model of creating an electronic bill in parliamentary activity is based on mathematical algorithmic, information and communication, telecommunication and digital technologies; it includes such stages as: formation of an initiative group of draft law developers; use of existing social networks and software products; organization of online participation of members of the initiative group for the development and discussion of the draft law; developing an electronic voting procedure for the draft law; covering the result on social networks; providing a scientific expert decision on the draft law. Innovative technologies of parliamentary activity are classified into communicative and technological (reengineering, outsourcing, benchmarking) and information technology (automated (machine), robotic and cyber-physical, artificial intelligence/AI). Prospective communication channels of subjects of parliamentary activity (parliament, local councils, government, civil associations) based on the concept of an open state, which, in turn, is based on the principles of transparency (openness, transparency, openness, accountability), democracy, innovation, and is actively used in world practice in parliamentary processes and procedures (elections, regulations, law-making activity, legislative activity, post-legislative/control activity, etc.) in order to improve the work of the parliament, as the highest legislative body of the state. The international experience of developed democracies in the implementation of innovative technologies in parliamentary, in particular, election processes (Finland, the Netherlands) is characterized and parliamentary regulatory procedures (USA, Germany) taking into account modern theories in the field of socio-political sciences - innovation, leadership, semiotics, communicology, parliamentarism. In the first chapter " Theoretical aspects of the study of innovative technologies in parliamentary activity" the essence, structure and difference of the concepts of "parliamentary activity" are defined and "innovative parliamentary activity", stages of 7 evolutionary development of parliamentary activity in the conditions of innovative changes, experience of using innovative technologies in domestic parliamentary activity. In the second chapter "Justification of the mechanisms of introducing innovative technologies into the domestic parliamentary activity" the mechanisms are revealed: political and legal provision of innovative parliamentary activity in Ukraine by analyzing the current legislation of Ukraine in the field of innovative activity; organizational and functional support - by determining the subjects of the introduction of innovative technologies into domestic parliamentary activity and their powers, in particular, by expanding their powers in the application of ICT in electoral, law-making, legislative, post-legislative processes; application of electronic parliament tools, other information, telecommunications, digital technologies and artificial intelligence technologies in the modern information society. In the third chapter " Prospects for the introduction of innovative technologies into domestic parliamentary activities" international experience in the implementation of innovative technologies in parliamentary processes (electoral, law-making) is taken into account, and procedures (regulatory, legislative, post-legislative); problems of implementation of the Concept of open parliamentary activity in Ukraine are considered; practical recommendations were provided to the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, civil society institutions (political parties, public associations) on improving the mechanisms of introducing innovative technologies into national parliamentary activity.ukВерховна Рада Українипарламентаризмпарламентська діяльністьпарламентдепутатінноваціїінноваційна діяльністьінноваційна політикаінноваційна технологіяелектронний парламентцифровізаціядіджиталізаціяштучний інтелектінформаційне суспільствовиборчий процесполітичні інститутиполітична системапредставницька влададемократія.Verkhovna Rada of Ukraineparliamentparliamentarismparliamentary activitydeputyinnovationinnovation policyinnovation technologyelectronic parliamentdigitalizationartificial intelligenceinformation societyrepresentative governmentrepresentative bodies of governmentdemocracyДисертація