ПЛЯСУН, ОльгаОльгаПЛЯСУН2026-06-122026-06-122021-06-15ПЛЯСУН, О. (2021). IMAGE-BUILDING OF UKRAINE: LINGUISTIC ASPECT. Folia Philologica(1), 55–61. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/610.17721/folia.philologica/2021/1/6https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22927Modeling of the state image is an urgent problem of modern humanities. The article analyzes the image-buildingof Ukraine within the framework of linguistic imageology – an innovative linguistic direction, which is aimed at analyzingthe linguistic features of image construction.The aim of the article is a linguistic analysis of the image-building of Ukraine with a projection on current imagepublications about Ukraine in the modern media space. Realization of the set purpose provides the decision of a number of tasks, in particular: 1) definition of the extra- and intralingual factors providing construction in mass consciousnessof recipients of a positive image of our state; 2) media monitoring of current image publications about Ukraine in nationaland foreign mass media, which directly influence the formation of Ukraine's image; 3) elucidation of the main linguisticmarkers of modeling the positive image of Ukraine in such publications.Scientific novelty. The author considers the modeling of the state image in the context of media linguistic imageology –the newest direction of modern linguistics, focused on the search for linguistic dominants of image creation in the media.The author emphasizes the importance of taking into account a set of linguistic and extralinguistic criteria of state imagecreation, which include: broad informing of Ukrainian and foreign audiences about the main victories, achievementsof the country in various social spheres, what the leading state institutions and organizations are doing today (UkrainianInstitute, “Image Agency of Ukraine”, Ukraine Crisis Media Center, etc.), the use of special image-forming markersthat form in the mass consciousness of recipients a positive perception of Ukraine, such as emotional-evaluativeepithets, periphrastic, metaphorical constructions, phraseological transformations with expressive component etc. Thearticle analyzes the current image publications about Ukraine that appear in the media in connection with the releaseof the Ukrainian national football team in the Euro-2020 finals and the victories of Ukrainian athletes at the OlympicGames in Tokyo-2021.In conclusion, the author emphasizes that the problem of state image-building is extremely relevant forlinguistics, where the priority is to analyze the linguistic features of image creation. According to the author, in thiscontext, the task of the media linguist is to clarify effective linguistic tools for modeling a positive image of Ukraineat the textual level and identify effective language tools that will help to improve and “restore” the state image ina globalized media space.Моделювання державного іміджу є актуальною проблемою сучасної гуманітаристики. У статті аналізу- ється імідж-білдинг України в межах лінгвістичної іміджелогії – лінгвістичного неонапряму, що спрямований на аналіз мовних особливостей конструювання іміджу. Метою статті є лінгвістичний аналіз імідж-білдингу України з проєкцією на актуальні іміджеві публікації про Україну в сучасному медіапросторі. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, зокре- ма: 1) визначення екстра- та інтралінгвальних факторів, що забезпечують конструювання в масовій свідомості реципієнтів позитивного образу нашої держави; 2) медіамоніторинг актуальних іміджевих публікацій про Україну у вітчизняних та зарубіжних засобах масової інформації, які безпосередньо впливають на формування іміджу Укра- їни; 3) з’ясування основних лінгвістичних маркерів моделювання позитивного іміджу України в таких публікаціях. Наукова новизна. У статті моделювання державного іміджу розглядається в контексті медіалінгвоімідже- логії – новітнього напряму сучасної лінгвістики, зосередженому на пошуках лінгвістичних домінант творення імі- джу у засобах масової інформації. Автор наголошує на важливості врахування комплексу мовних та позамовних критеріїв державного іміджетворення, до яких, зокрема, належать: широке поінформування української та зару- біжної масової аудиторії про основні перемоги, досягнення країни в різних суспільних сферах, чим сьогодні займа- ються провідні державні установи та організації (Український інститут, «Агенція іміджу України», Український кризовий медіа-центр та ін.), використання спеціальних іміджеформувальних маркерів, які моделюють у масо- вій свідомості реципієнтів позитивне сприйняття України, таких як емоційно-оцінні епітетні, перифрастичні, метафоричні конструкції, фразеологічні трансформації з експресивним компонентом та ін. У статті аналізу- ються актуальні іміджеві публікації про Україну, що з’являються в медіа у зв’язку з виходом української збірної з футболу в ¼ фіналу Євро-2020 та перемогами українських спортсменів в Олімпійських іграх у Токіо-2021. Як висновок, у статті наголошується, що проблема державного імідж-білдингу надзвичайно актуальна для лінгвістики, де пріоритетним завданням є аналіз мовних особливостей іміджетворення. На думку автора, у цьо- му контексті завдання медіалінгвіста полягає в з’ясуванні ефективних лінгвістичних інструментів моделювання позитивного іміджу України на текстовому рівні та виявленні результативних мовних засобів, які допоможуть покращити та «відреставрувати» державний імідж у глобалізованому медійному просторі.ukлінгвістична іміджелогіяімідж-білдинг Україниіміджевий текстіміджеформувальні мар- кериЄвро-2020Олімпійські ігри-2021linguistic imageologyimage-building of Ukraineimage textimage-forming markersEuro-2020Olympic Games-2021Стаття