Гринюк Володимир ОлексійовичПогорецький Микола Анатолійович2023-08-142024-05-102023-08-142017Гринюк В. О. Функція обвинувачення в кримінальному судочинстві України : правові, теоретичні та практичні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність / Гринюк Володимир Олексійович. - Київ, 2017. - 453 с.УДК 343.101 (477)https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4467У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми визначення правових, теоретичних і практичних засад реалізації функції обвинувачення у кримінальному процесі України. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки. 1. Функція обвинувачення є напрямком кримінальної процесуальної діяльності уповноважених суб’єктів, зміст якого полягає в отриманні (формуванні, збиранні) сукупності доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та складання процесуальних рішень, які містять твердження про вчинення особою кримінального правопорушення (кримінально-караного діяння), а також у підтриманні публічного обвинувачення під час судового розгляду та при перевірці судових рішень у кримінальному провадженні. Зміст функції обвинувачення полягає у: 1) формуванні сукупності доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; 2) формуванні сукупності доказів для складання обвинувального акта або іншого підсумкового рішення на досудовому розслідуванні; 3) підтриманні публічного обвинувачення під час судового розгляду справи; 4) поданні скарг і заяв щодо перевірки судових рішень, участь у їх розгляді. 2. Механізм функції обвинувачення є складною системою, яка складається з таких елементів: суб’єктний елемент, інструментальний елемент, засадничий елемент, процедурний елемент. Характеристиками механізму функції обвинувачення є: телеологічна основа; інформаційна (матеріальна) основа; нормативна основа. 3. Доцільність функції обвинувачення проявляється у таких дискреційних повноваженнях прокурора за КПК України: вирішення питання про закінчення досудового розслідування шляхом складання клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності за наявності диспозитивних підстав такого звільнення, передбачених КК України; ініціація або погодження на спрощення кримінально-процесуальної форми у вигляді укладення угоди про визнання винуватості. 4. Розвиток функції обвинувачення протягом усієї історії кримінального процесу, її нормативна регламентація характеризується визначенням її як особливої, самостійної функції, для здійснення якої створювались спеціальні органи, не пов’язані із здійсненням правосуддя, покладеним тільки на суд.uaДисертація