Лозовіцький, П.П.ЛозовіцькийМолочко, А.А.Молочко2026-05-182026-05-182017-10-20Лозовіцький, П., & Молочко, А. (2017). Закономірності ступеню вторинного осолонцювання ґрунтів антропогенних природно-технічних систем Півдня України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (68-69), 18─25. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2017.68.3УДК 631.47:631.6710.17721/1728-2721.2017.68.3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21615Буданов М.Ф. Влияние орошения минерализованными водами на почвы / М.Ф.Буданов // Научные труды УкрНИИГиМ. Выпуск 77/3. – Киев. 1956. – С. 77-109. Буданов М.Ф. Влияние продолжительного орошения на почвы массива Камьянский под // Научные труды Камьянско-Днепровской исследовательской мелиоративной станции / М.Ф. Буданов, Г.П. Куденко. – Киев : УАСГН, 1960. Т.1. – С. 93-104. Буданов М.Ф. Вплив зрошення на ґрунтові та гідрогеологічні умови Інгулецького масива / М.Ф. Буданов, І.К. Мошинська // Зрошення, вип. 81/7. Держсільгоспвидав УРСР, 1962. – С.4-27. Буданов М.Ф. Система и состав контроля за качеством природных и сточных вод при использовании их для орошения / М.Ф. Буданов – К. : Урожай, 1970. – 48 с. Каленюк С.М. Ефективність штучного дренажу в умовах багаторічного зрошення на прикладі Вище-Тарасівської зрошувальної системи / С.М. Каленюк, П.С. Лозовіцький // Меліорація і водне господарство. 2001. Вип. 87. – С.91-101. Кириенко Т.Н. Оценка влияния орошения на плодородие черноземов степного Крыма / Т.Н. Кириенко, В.И. Бовсуновский, О.И. Жовтоног, С.В. Горбатенко // Мелиорация и водное хозяйство. – Киев, Урожай, Вып. 74, 1991. – С.3-6. Корж А.М. Динамика засоления почв в условиях орошения / А.М. Корж // Водное хозяйство, Киев, 1966. – Вып. 6, – с.79-83. Корж А.М. Осолонцевание почв при орошении минерализованными водами / А.М. Корж // Водное хозяйство, – К. , 1966. – Вып. 4. – С.113-120. Лозовицкий П.С. Изменение свойств темно-каштановой почвы в условиях длительного орошения на Каховской оросительной системе / П.С. Лозовицкий // Россия. – М. : Почвоведение. 2005. – № 5. – С.620-633. Лозовицкий П.С. Изменение свойств чернозема южного при орошении подземными водами / П.С. Лозовицкий // Россия. – М. : Агрохимия. 2005. – № 5. – С. 21-33. Лозовицкий П.С. Мониторинг гумусного состояния почв Ингулецкой оросительной системы / П.С. Лозовицкий // Россия. – М. : Почвоведение. 2012. – № 3. – С. 336-349. Лозовицкий П.С., Каленюк С.М. Влияние горнорудного производства в Криворожском бассейне на химический состав почвенного покрова прилегающих территорий / П.С. Лозовицкий // Россия. – М. : Почвоведение. 2002. – № 5. – С. 617-628. Лозовицкий П.С. Изменение свойств южных черноземов при длительном орошении минерализованными водами / П.С. Лозовицкий, С.М. Каленюк // Россия. – М. : Почвоведение. 2001. – № 4. – С. 478-495 Лозовицкий П.С. Влияние орошения на свойства и плодородие тёмно-каштанових почв / П.С. Лозовицкий, И.В. Ткаченко // Россия. – М. : Почвоведение, 1992. – № 5. – с. 75-85. Лозовіцький П.С. Вплив 40-річного зрошення мінералізованою водою на хімічний склад ґрунтового покриву Інгулецького масиву / П.С. Лозовіцький // Меліорація і водне господарство. – Вип. 91. 2004. – С.193-208. Лозовіцький П.С. Вплив зрошення мінералізованою сульфатною натрієвою підземною водою на властивості чорноземів південних міцелярно-карбонатних / П.С. Лозовіцький // Водне господарство України. 2002. – № 5-6. – С. 2-8. Лозовіцький П.С. Вплив тривалого зрошення мінералізованою водою на зміну хімічного складу грунтового покриву Інгулецького масиву / П.С. Лозовіцький // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. 2001. – Вип. 2. – Харків: Видавництво ХНУ. 2001. – С. 77-85. Лозовіцький П.С. Вплив тривалого зрошення слабомінералізованою водою на показники родючості чорноземів південних / П.С. Лозовіцький // Вісник аграрної науки, 1996, – № 3. – с. 21-26. Лозовіцький П.С. Зміна властивостей і показників родючості темно-каштанових ґрунтів під впливом зрошення / П.С. Лозовіцький, І.В. Ткаченко // Меліорація і водне господарство, – К, 1993. – Вип. 79. – с.3-9. Можейко А.М. Гипсование солонцеватых каштановых почв УССР, орошаемых минерализованными водами / А.М. Можейко, Т.К. Воротник // Тр. Укр. НИИ почвоведения, т. 3. – Харьков, 1958. – с. 111-208. Орошение на Одесщине. Почвенно-экологические и агротехнические аспекты / Гоголев И.Н., Баер Р.А., Кулибабин А.Г. и др. Одесса, Элита. 1992. – 436 с. Хруслова Т.Н. Приемы мелиорации почв и воды при орошении черноземов водой водохранилища Ялпуг / Т.Н. Хруслова, Г.Е. Немировский // Сб. научн. Трудов “Вопросы мелиорации почв и воды”. – Киев, УкрНИИГиМ, 1987. – С. 41-46. Циркуляр № 969 Департамента сельского хозяйства США. Классификация оросительной воды (сокр. Пeр. с англ). 1955.На підставі узагальнення і математичного моделювання результатів тривалих багаторічних досліджень зміни вмісту обмінних основ ґрунтів антропогенних природно-технічних систем, проведених автором і іншими дослідниками на зрошувальних землях півдня України, установлена емпірична залежність осолонцювання верхнього горизонту автоморфних ґрунтів в залежності від мінералізації й складу поливної води й тривалості зрошення та запропоновано формули прогнозування ступеню їх осолонцювання як за натрієм, так і за магнієм. Отримані узагальнені результати досліджень свідчать, що поливна вода з мінералізацією 0,5 г/дм3 викликає слабке осолонцювання ґрунту за натрієм через 45 років зрошення; 1 – 35; 1,5 – 15; 2 – 7; 3 г/дм3 і більше – вже у перший рік зрошення. Середній ступінь натрієвого осолонцювання зрошуваних високо буферних ґрунтів наступає при зрошенні водою з мінералізацією 1,5 г/дм3 через 50 років; 2,0 г/дм3 – 40; 3,0 г/дм3 – 20; 4,0 г/дм3 – 5; з мінералізацією 5,0 г/дм3 і більше – у перший рік зрошення. Сильний ступінь натрієвого осолонцювання зрошуваних високо буферних ґрунтів наступає при зрошенні водою з мінералізацією 3,0 г/дм3 через 53 роки зрошення; 4,0 г/дм3 –37; 5,0 г/дм3 – 22; 6,0 г/дм3 – 12; з мінералізацією 7,0 г/дм3 і більше – у перший рік зрошення. Натрієві солонці на зрошуваних землях утворюються при зрошенні поливною водою більше 5 г/дм3 після 55 років зрошення; 6,0 г/дм3 – 40; 7,0 г/дм3 – після 20 років зрошення. Чим вищий уміст увібраного магнію у ґрунтах до початку зрошення, вища мінералізація поливної води й більший термін зрошення, тим швидше осолонцьовуються зрошувані ґрунти за магнієм. Чим вища сума увібраних основ у ґрунтовому вбирному комплексі (ГВК) до початку зрошення, менша мінералізація поливної води і довший термін зрошення, тим більш значне зниження суми увібраних основ і тим нижча буферна здатність зрошуваних ґрунтів.For the first time on the basis of summarizing and mathematical modeling of the results of long years of research of changes in the content of exchange bases of irrigated soils, conducted by the author and other researchers in the irrigation systems of the south of Ukraine, empirical relationship of the upper horizon alkanization of automorphic irrigated land, depending on the mineralization and composition of irrigation water and the duration of irrigation was established and formula for predicting the extent of their alkanization according to both sodium and magnesium was suggested. The obtained summarized results studies indicate that irrigation water with mineralization up to 0.5 g/dm3 does not cause sodium alkalinity of irrigated soil for 40 years, 1.0 – 30, 1.5 – 15, 2.0 g/dm3 – for 5 years. Irrigation water with mineralization 0.5 g/dm3 causes weak alkalinity of the soil with large amounts of calcium at sodium after 45 years of irrigation; with a salinity of 1 – 35; 1.5 g/dm3 – 15; 2 g/dm3 – 7; with a salinity of 3 g/dm3 and more – already in the first year of irrigation. Average degree of sodium alkalinity of irrigated soil with large amounts of calcium comes in irrigation of water with mineralization 1.5 g/dm3 50 years; 2.0 g/dm3 – 40; 3.0 g/dm3 – 20; 4.0 g/dm3 – 5; with mineralization 5.0 g/dm3 and more – in the first year of irrigation. The heavy degree of sodium alkalinity highly irrigated soil with large amounts of calcium comes in irrigation of water with mineralization 3.0 g/dm3 after 53 years of irrigation; 4.0 – 37; 5.0 – 22; 6.0 – 12; with mineralization 7.0 g/dm3 and more – in the first year of irrigation. Sodium solonetz on irrigated land is formed under irrigation of irrigation water over g/dm3 after 55 years of irrigation; 6.0 – 40; with mineralization 7.0 g/dm3 – after 20 years of irrigation are. The higher the content of absorbed magnesium in the soil before the irrigation, higher salinity of irrigation water and longer term of irrigation, more quickly irrigated soils are solonetzed for magnesium are. The higher amount of absorbed bases in the soil absorbing complex (SAC) before irrigation, the lower salinity of irrigation water and longer term of irrigation, the more significant reduction in the number of absorbed bases and the lower the buffer capacity of irrigated soils are. It was also made an attempt to map the distribution over time of the qualitative and quantitative indicators of research in the anthropogenic natural and technical systems of the South of Ukraine. At the pre-cartographic stage, the sampling of scales and the calculation of characterizing elements of figures or other visual means were made, which are appropriate to be used in the process of displaying and understanding the content and spatial features of the mapping objects. For this purpose, an analysis of statistical series is carried out and the histograms of the distribution of numerical values in the row are constructed in various intervals of the scale.ukґрунтовий вбирний комплексувібрані катіониступінь осолонцюваннятривалість зрошенняякість поливної водибаза данихматематичне моделюваннякореляційні зв’язкиемпіричні рівнянняsoil absorbing complexabsorbed cationsthe degree of alkalinityduration of irrigationirrigation water qualitydatabasemathematical modellingcorrelationsempirical equationСтаття