Гриценко, Інна ЮріївнаІнна ЮріївнаГриценкоАндріанов, Дмитро Володимирович2025-09-082025-09-082025Гриценко І. Ю. Лексико-семантичний аспект емоційної лексики в корейських художніх текстах XX-XXI ст. : кваліфікаційна робота … «бакалавр» : 035.066 Філологія (східні мови та літератури (переклад включно) перша – корейська) / наук. кер. Д. Андріанов. Київ, 2025. 62 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7620У представленій бакалаврській роботі комплексно проаналізовано лексико-семантичний аспект емоційної лексики в корейських художніх текстах ХХ та ХХІ ст. Дослідження здійснено з акцентом на її еволюцію, ключові лексико-семантичні поля, провідні мовні засоби та трансформації, що були використані для її формування. Об'єктом аналізу виступає емоційна лексика в корейській прозі та поезії зазначених періодів, яка є важливим джерелом для вивчення не лише мовних явищ, а й внутрішнього стану суспільства, що пережило значні історичні, соціальні та технологічні зміни. Предметом дослідження є емоційна лексика як динамічний лінгвістичний феномен, який не тільки відтворює палітру почуттів, а й є унікальним носієм культурної пам'яті, глибокого психологічного досвіду та ключових аспектів національної ментальності корейського народу. Головною метою роботи стало всебічне виявлення та аналіз трансформацій емоційної лексики, її різноманітних функцій та значущості в широкому контексті соціокультурних змін. Було поставлено завдання визначити історичні передумови розвитку емоційної лексики в корейській літературі ХХ та ХХІ ст., проаналізувати її основні лексико-семантичні поля та мовні засоби в розрізі двох століть, дослідити особливості корейського мовного образу емоцій, а також охарактеризувати вплив цифрових технологій на емоційну лексику сучасності. Крім того, важливим завданням був порівняльний аналіз емоційної лексики на прикладі творів обраних письменників ХХ ст. (Ї Квансу, Ї Сан, Хван Сунвон, Чхве Інхун, Пак Вансо, Чо Сехі) та ХХІ ст. (Чо Намджу, Ї Хванчон, Кім Еран, Чон Серан) з точки зору відображення колективних травм та індивідуальних переживань, виявлення стилістичних особливостей та формування нового поля "цифрової емоційності". Для досягнення поставленої мети та завдань у роботі застосовувалися такі наукові методи: історико-літературний, що дозволив проаналізувати контекст виникнення творів; лексико-семантичний, використаний для розгляду значень та відтінків емоційних одиниць; структурно-функціональний, що забезпечив аналіз функцій та стилістичних особливостей емоційної лексики в тексті; метод порівняльного аналізу для виявлення спільного й відмінного між епохами та творами різних авторів; а також культурологічний підхід, що забезпечує глибоке розуміння осмислення емоцій у корейській літературі та дозволяє враховувати національні особливості мовного вираження почуттів. Наукова новизна дослідження полягає у його комплексному, міждисциплінарному підході до вивчення емоційної лексики, який поєднує лінгвістичний, культурологічний та історичний аналіз. Вперше в українській науковій традиції було детально розглянуто та зіставлено трансформації емоційної лексики, її тематичних та мотивних структур, художніх засобів та концептуальних акцентів у контексті національної ідентичності, колективної пам'яті та сучасних соціальних реалій. У роботі акцентується увага на еволюції емоційної лексики від відображення колективних травм до індивідуальних переживань та феномену "цифрової емоційності". Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів у навчальному процесі на факультетах, що спеціалізуються на корейській мові, літературі, культурології та порівняльному літературознавстві. Отримані матеріали можуть стати основою для подальших наукових досліджень у галузі лінгвістики, психології мови, а також для розробки курсів з історії культури та літератури Кореї. Результати роботи підкреслюють, що емоційна лексика в корейській художній прозі є динамічною та культурно значущою категорією, яка відображає перехід корейської ментальності від колективістської до індивідуалізованої парадигми, а також надає цінні інструменти для автоматичного аналізThis bachelor's thesis provides a comprehensive analysis of the lexico-semantic aspect of emotional vocabulary in Korean literary texts of the 20th and 21st centuries. The study focuses on its evolution, key lexico-semantic fields, prominent linguistic means, and the transformations used in its formation. The object of analysis is the emotional vocabulary in Korean prose and poetry of these periods, which serves as a crucial source for understanding not only linguistic phenomena but also the inner state of a society that has undergone significant historical, social, and technological changes. The subject of the research is emotional vocabulary as a dynamic linguistic phenomenon that not only reflects the spectrum of feelings but also uniquely carries cultural memory, profound psychological experience, and key aspects of the Korean people's national mentality. The main goal of this work is to comprehensively identify and analyze the transformations of emotional vocabulary, its various functions, and its significance within the broad context of sociocultural changes. The study aims to determine the historical prerequisites for the development of emotional vocabulary in Korean literature of the 20th and 21st centuries, analyze its main lexico-semantic fields and linguistic means across two centuries, investigate the features of the Korean linguistic representation of emotions, and characterize the influence of digital technologies on contemporary emotional vocabulary. Furthermore, an important objective was a comparative analysis of emotional vocabulary in the works of selected 20th-century writers (Yi Gwangsu, Yi Sang, Hwang Sun-won, Choi Inhun, Park Wan-suh, Cho Se-hui) and 21st-century writers (Cho Nam-joo, Yi Hwan-jung, Kim Ae-ran, Jung Se-rang) from the perspective of reflecting collective traumas and individual experiences, identifying stylistic features, and forming a new field of "digital emotionality." To achieve the stated goal and objectives, the following scientific methods were employed: historical-literary, which allowed for the analysis of the context in which the works emerged; lexico-semantic, used to examine the meanings and nuances of emotional units; structural-functional, which provided an analysis of the functions and stylistic features of emotional vocabulary in the text; the method of comparative analysis to identify commonalities and differences between eras and works of different authors; and a culturological approach, which ensures a deep understanding of the conceptualization of emotions in Korean literature and allows for consideration of national specificities in the linguistic expression of feelings. The scientific novelty of the research lies in its comprehensive, interdisciplinary approach to the study of emotional vocabulary, combining linguistic, culturological, and historical analysis. For the first time in Ukrainian academic tradition, the transformations of emotional vocabulary, its thematic and motivational structures, artistic means, and conceptual accents have been meticulously examined and compared within the context of national identity, collective memory, and contemporary social realities. The work emphasizes the evolution of emotional vocabulary from reflecting collective traumas to individual experiences and the phenomenon of "digital emotionality." The practical significance of the study lies in the possibility of applying its results in the educational process at faculties specializing in Korean language, literature, culturology, and comparative literature. The materials obtained can serve as a basis for further scientific research in the fields of linguistics, psycholinguistics, and for the development of courses on Korean cultural history and literature. The results of the work highlight that emotional vocabulary in Korean literary prose is a dynamic and culturally significant category, reflecting the transition of Korean mentality from a collectivist to an individualized paradigm, and also provides valuable tools for the automated analysis of emotional tonalities in texts (NLP, AI) and for intercultural studies.ukемоційна лексикакорейська літератураКореяколективна травмаіндивідуальні переживанняцифрова емоційністьлексико-семантичні полямовні засобикорейська моваemotional vocabularyKorean literatureKoreacollective traumaindividual experiencesdigital emotionalitylexico-semantic fieldslinguistic meansKorean languageБакалаврська робота