Микола Погорецький2025-10-132025-10-132025-09-26Погорецький М. А. Використання даних EncroChat у кримінальному провадженні: порівняльно-правовий та процесуальний аналіз. Юридичний науковий електронний журнал. 2025. № 8. С. 223–229. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2025-8.УДК 343.1:343.98:004.056(4)«2020»https://doi.org/10.32782/2524-0374/2025-8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8156У статті проведено комплексний порівняльно-правовий та процесуальний аналіз використання даних платформи зашифрованих комунікацій EncroChat у кримінальному провадженні. Досліджено техніко-процесуальні механізми отримання, збереження, передачі й верифікації цифрових доказів; окремо розмежовано підходи до контенту повідомлень і телекомунікаційних метаданих, а також вимоги до їх цільового та пропорційного збирання. Розкрито правову рамку Європейського наказу про розслідування (EIO) відповідно до Директиви 2014/41/ЄС, практику Суду Європейського Союзу щодо транскордонного використання цифрових доказів, а також стандарти Європейського суду з прав людини стосовно пропорційності, необхідності, процесуальних гарантій, мінімізації даних і охорони «ядра приватного життя». Особливу увагу приділено досвіду Франції, Нідерландів і Німеччини: висвітлено принцип «внутрішньої еквівалентності» щодо допустимості доказів, обмеження на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, процесуальні наслідки для «похідних» доказів, а також концепцію презумпції законності дій іноземних органів за умови подальшого ефективного судового контролю у державі використання. На цій основі сформульовано пропозиції щодо вдосконалення Кримінального процесуального кодексу України для гармонізації з європейськими стандартами. Пропонується: уніфікувати підстави й межі втручання у приватне життя при доступі до зашифрованих комунікацій; запровадити чіткі процесуальні інструкції щодо ланцюга збереження (chain of custody), хеш-ідентифікації, протоколювання та незалежної технічної валідації; передбачити спеціальні правила для «онлайн-обшуку» й віддаленого проникнення, включно з судовим дозволом, постконтролем і доктриною мінімізації; деталізувати критерії достатності підстав і конкретизації об’єкта втручання; визначити допустимі межі використання «похідних» доказів і процесуальні фільтри для їх оцінки судом; кодифікувати презумпцію належності іноземних доказів із можливістю її спростування стороною захисту. Зазначені зміни спрямовані на підвищення передбачуваності правозастосування, зміцнення змагальності та ефективності судового контролю, збільшення доказової надійності цифрових матеріалів і, водночас, на посилення гарантій прав людини у справах, що ґрунтуються на даних EncroChat та аналогічних платформ.The article offers a comprehensive comparative-legal and procedural analysis of the use of data from the EncroChat encrypted communications platform in criminal proceedings. It examines the technical and procedural mechanisms for obtaining, preserving, transferring, and verifying digital evidence; distinguishes the treatment of message content and telecommunications metadata; and sets out the requirements for their targeted and proportionate collection. The legal framework of the European Investigation Order (EIO) under Directive 2014/41/EU is unpacked alongside the case law of the Court of Justice of the European Union (CJEU) on cross-border use of digital evidence and the standards of the European Court of Human Rights (ECtHR) concerning proportionality, necessity, procedural safeguards, data minimisation, and protection of the “inner core of private life.” Particular attention is paid to the experiences of France, the Netherlands, and Germany, including the “internal equivalence” principle for evidence admissibility, restrictions on the use of results from covert investigative (search) actions, the procedural consequences for “derivative” evidence, and the presumption of lawfulness of foreign authorities’ actions subject to effective ex post judicial control in the state of use. On this basis, the paper formulates proposals to refine the Criminal Procedure Code of Ukraine in order to harmonise with European standards. It is proposed to standardise the grounds and limits of intrusions into private life when accessing encrypted communications; introduce clear procedural instructions on chain of custody, hash-based identification, logging, and independent technical validation; provide special rules for “online search” and remote intrusion, including prior judicial authorisation, ex post review, and a minimisation doctrine; detail the criteria for sufficiency of grounds and specificity of the object of intrusion; define permissible limits on the use of “derivative” evidence together with procedural filters for its judicial assessment; and codify a rebuttable presumption of regularity for foreign-obtained evidence. These changes aim to increase the predictability of law-application, strengthen adversarial principles and the effectiveness of judicial oversight, enhance the evidentiary reliability of digital materials, and, at the same time, reinforce human-rights safeguards in cases that rely on EncroChat data and analogous platforms.ukEncroChatцифрові доказиЄвропейський наказ про розслідування (EIO)Директива 2014/41/ЄССуд ЄСЄСПЛпропорційністьмінімізація даних«ядро приватного життя»внутрішня еквівалентністьнегласні слідчі (розшукові) діїланцюг збереження доказівонлайн-обшуктранскордонне провадженнядопустимість доказівКПК Україниdigital evidenceEuropean Investigation Order (EIO)Directive 2014/41/EUCJEUECtHRproportionalitydata minimisation“inner core of private life”internal equivalencecovert investigative (search) actionschain of custodyonline searchcross-border proceedingsadmissibility of evidenceCriminal Procedure Code of UkraineСтаття