Вороніна, Ольга ОлександрівнаОльга ОлександрівнаВоронінаГриценко, Світлана Павлівна2026-02-202026-02-202026-02-11Вороніна О. О. Відабревіатурні деривати української мови 90-х років ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст.: структурний, семантичний, функційний, когнітивний аспекти : дис. ... доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 255 с.УДК 811.161.2’373.611https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10367Вороніна О. О. Відабревіатурні деривати української мови 90-х років ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст.: структурний, семантичний, функційний, когнітивний аспекти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 03 Гуманітарні науки зі спеціальності 035 Філологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертація є першим комплексним різноаспектним дослідженням афіксальних відабревіатурних дериватів української мови 90-х років ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст., результатом чого є укладений реєстр абревіатур та відабревіатурних дериватів. Необхідність пізнання історії творення, семантичної динаміки, функціювання та інтенсивності оприявнення відабревіатурних дериватів у період становлення України як незалежної держави з єдиною державною українською мовою, демократизації суспільного життя та лібералізації мовної норми української мови зумовила актуальність дослідження. Питання творення, будови, написання, функціювання відабревіатурних дериватів актуалізувалося в українському мовознавстві саме в досліджуваний період у зв’язку з активізацією виникнення неологізмів, утворених від абревіатурних основ. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше систематизовано відабревіатурні деривати 90-х років ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст. як динамічний феномен, введено термін ВАД (відабревіатурні деривати), розроблено групування їх за частинами мови та структурно-семантичними властивостями, вивчено джерела та чинники розвитку відабревіатурного словотворення в окресленому часовому проміжку, запропоновано шляхи нормотворчого вирівнювання вже наявних відабревіатурних дериватів у мовленні носіїв української мови; окреслено роль лінгвокогнітивних процесів у появі досліджуваних одиниць; уперше укладено реєстр відабревіатурних дериватів. Результати та узагальнення, теоретичні положення дисертації мають практичну цінність для дослідження відабревіатурних дериватів у подальших наукових студіях словотвору, морфеміки, лексикології, семасіології, когнітивної лінгвістики, лінгвостилістики; матеріали дослідження можуть бути використані в лінгводидактиці (курси «Медіалінгвістика», «Українська мова в прикладних аспектах», «Загальне мовознавство», «Лексикологія і фразеологія СУМ: практика слововживання», «Морфологія СУМ: орфографічні норми», «Стилістика сучасних української та англійської мов: стилістичні норми», «Соціолінгвістика», «Психолінгвістика», «Порівняльна лексикологія та граматика», «Політична лінгвістика», «Сучасна українська мова» тощо); у лексикографічній практиці (укладання тлумачних, орфографійних, етимологічних, енциклопедичних словників, іншомовної лексики, лексико-словотвірних інновацій сучасної української мови). У дисертаційній роботі проаналізовано, що поява абревіатур сягає ще античних часів, ці одиниці виявлені в усі періоди писемної діяльності людства, але істотна активізація утворення таких скорочень відбулася на початку ХХ ст. з розпадом імперій та утворенням нових бюрократизованих держав, що в подальшому спричинило й утворення похідних одиниць від абревіатурних основ. Афіксальні відабревіатурні деривати мають таку ж структуру й сфери функціювання, як й інші слова української мови, що утворені на основі традиційних кореневих морфем. Написання аброкоренів у складі суфіксальних та префіксально-суфіксальних відабревіатурних дериватів відбувається на одному рівні з іншими частинами слова відповідно до вимови абревіатури (звукової, літерної чи літерно-звукової). Додавання інтерфіксів з орфоепійною метою під час словотворення притаманне більшості цих одиниць. Самі ж інтерфікси найчастіше потребують нормотворчого вирівнювання, оскільки деякі з них кальковані з інших мов (особливо -ш-) і не притаманні українській. Обсяг відабревіатурних дериватів у дисертації становить 800 варіантних та інваріантних одиниць, утворених від 248 абревіатурних основ та вилучених для дослідження методом цільового добору. Частиномовний аналіз відібраної лексики засвідчив, що найчастіше утворюють іменники (49 % від усіх дібраних дериватів) та прикметники (39 %), рідше – вербальні відабревіатурні деривати (5 %) та адвербіальні похідні (7 %), оскільки функція самих абревіатур номінативна. Зауважимо, що вербальні та адвербіальні відабревіатурні деривати майже не згадуються в інших лінгвістичних дослідженнях. Виявлено такі морфологійні та лексико-семантичні групи відабревіатурних дериватів із властивими їм словотвірними моделями: іменники (назви осіб, назви абстрактних понять, назви матеріально виражених об’єктів, назви процесів), прикметники (відносні прикметники, що виражають ознаку щодо конкретних понять-неістот; відносні прикметники, що виражають ознаку щодо установ, формувань, угруповань чи приватних утворень; відносні прикметники, що виражають ознаку щодо державних утворень, державних чи міжнародних організацій, політичних партій; відносні прикметники, що виражають ознаку щодо процесів, явищ та абстрактних понять; прикметники, що виражають ознаку щодо осіб), дієслова (неозначеної форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові на -но,-то), прислівники (способу дії та атрибутивні). Усі словотворчі засоби, які використовують на сучасному етапі розвитку української мови для творення відабревіатурних дериватів, систематизовано в додатку Б дисертаційної роботи. Вилучені відабревіатурні деривати вживаються в текстах таких функційних стилів української мови: найбільше в публіцистичному (статті газет, журналів, інтернет-видань, блогів) та розмовному (дописи та коментарі в соціальних мережах, коментарі на форумах), а також у художньому (есеї І. Низового, повість М. Павленко, романи Люко Дашвар, М. Адаменка, Н. Доляк, В. Паська, ліричні твори, переклади іноземних творів 2007-2023 р.), науковому (літературознавчі статті, автореферат дисертації) та офіційно-діловому (протокол зборів ОСББ). Окрім відабревіатурних дериватів-неологізмів як результатів морфологійного словотвору, виявлено неологійні семи, що виникли внаслідок семантичної деривації та реалізовані в складі тропів (епітет, метафора, персоніфікація, метонімія, синекдоха, перифраза, евфемізм) та стилістичних фігур (порівняння, парономазія, тавтологія, синоніми, антитеза, оксиморон, іронія). Також серед них є пестлива та згрубіла лексика, що є продуктом стилістичної деривації. У вказаних контекстах відабревіатурні деривати виявляють позитивну або негативну конотацію та переносне значення, що свідчить про високий ступінь їх засвоєння у мовленні сучасних носіїв. На основі лінгвокогнітивного аналізу з’ясовано роль відабревіатурних дериватів у різних процесах: 1) заповненні мовних лакун, які виникають з появою нових організацій, явищ навколишньої дійсності, іншокультурних реалій через відсутність повноцінного відповідника (так з’явилися відабревіатурні деривати-неологізми зееновський, атовець та ін., які відображають внутрішньополітичні процеси та є безеквівалентними в інших мовах); 2) гетерономінації, що контрастує за роллю до заповнення мовних лакун у ході неологізації української мови, оскільки спричинена необхідністю творення синонімів від нових основ поряд зі словами, що вже існують (слово джіпіесник утворене від іншомовної абревіатурної основи GPS як синонім до понять карта, дороговказ); 3) мовної економії, що, зокрема, передбачає заміну аналітичних конструкцій синтетичними формами («як в МВФ» має відабревіатурну аналогію «по-емвеефівськи»); 4) лінгвопрагматизму, який має завдання здійснювати усвідомлюваний, мотивований і продуманий вибір чітко структурно оформлених мовних одиниць, зокрема у формі перформативнх одиниць (отегізація, замість «реформування районів на ОТГ у ході політики децентралізації 2015-2020 років»); 5) мовного пуризму, що полягає в можливості виявити малопомітні раніше словотвірні норми й систематизувати узуальні та неузуальні словотворчі засоби, притаманні українській мові, для утворення відабревіатурних дериватів; 6) ампліфікації синтаксичних структур для стилістичного ефекту градації («це стосується не лише нас, а й «чорнобильців», атовців, оосівців …»); 7) міжмовної диференціації: у системі української мови афіксальним способом утворюють назви осіб чи ознаки, які, наприклад, в англійській мові виражаються синтагматичною конструкцією, що й відображає відмінності в розвитку й особливих рисах мов. Аналіз текстів різних стилів переконує в тому, що відабревіатурне словотворення має високу динаміку протягом 90-х років ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст. Існують численні чинники, що сприяють цьому процесу й реалізації відабревіатурних дериватів з-поміж усіх дериваційно можливих самостійних частин мови. Вироблені рекомендації правопису та морфемної структури досліджуваних одиниць сприятимуть дотриманню норм сучасної української мови. Теоретичні та практичні результати дослідження апробовано на 3 наукових конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Динамічні процеси в лексиці і граматиці слов’янських мов» (10-11.11.2022 р., м. Умань); Міжнародна наукова конференція на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської Катерини Григорівни (23-24.11.2023 р., м. Київ); IV Міжнародна науково-практична конференція «Науковий вектор розвитку різних сфер: реальність і перспективи» (20.12.2024, м. Вінниця, м. Відень) та в 4 одноосібних статтях, з яких 3 опубліковано в наукових виданнях України, затверджених МОН як фахові, 1 стаття – в закордонному виданні, яке індексується в наукометричній базі Scopus.Olha Voronina. The abbreviative derivatives of the Ukrainian language of the 90s years of the 20th century – first quarter of the 21st century: structure, semantic, function, cognitive aspects. – Qualifying manuscript. Dissertation is submitted for obtaining Doctor of Philosophy Degree, the field of 03 Humanities, specialty 035 Philology. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. Dissertation presents the first comprehensive study and systematic analysis of affixal abbreviative derivatives of the Ukrainian language of the 1990s – the first quarter of the 21st century. A dictionary of abbreviations and abbreviative derivatives has been compiled as a result of the study. The need to understand the history of formation, semantic dynamics, functioning, and intensity of manifestation of abbreviative derivatives during the period of Ukraine's formation as an independent state with a single state Ukrainian language, the democratisation of public life, and the liberalisation of the linguistic norm of the Ukrainian language determined the relevance of the study. The issue of the formation, structure, spelling, and functioning of abbreviative derivatives became relevant in Ukrainian linguistics precisely during the period under study due to the intensification of the occurrence of neologisms formed from abbreviative bases. The scientific novelty of the dissertation is that the abbreviative derivatives of the 1990s – the first quarter of the 21st century have been systematised for the first time as a dynamic phenomenon; the term AВD (abbreviation-based derivative) has been introduced; a grouping of these derivatives by parts of speech and structural-semantic properties has been developed; the sources and factors of the development of abbreviation-based word formation in the specified time period have been studied; ways of normative alignment of existing abbreviation-based derivatives in the speech of Ukrainian language speakers have been proposed; the role of linguistic-cognitive processes in the emergence of the units under study has been outlined; and a register of abbreviation derivatives has been compiled for the first time. The results and theoretical statements of the dissertation have practical value for the study of abbreviative derivatives in further scientific studies of word formation, morphemics, lexicology, semasiology, cognitive linguistics, and linguostylistics. The research materials can be used in language didactics (courses such as “Media Linguistics”, “Ukrainian Language in Applied Aspects”, “General Linguistics”, “Lexicology and Phraseology of the Ukrainian Language: Practice of Word Use”, “Morphology of the Ukrainian Language: Orthographic Norms”, “Stylistics of Modern Ukrainian and English Languages: Stylistic Norms”, “Sociolinguistics”, “Psycholinguistics”, “Comparative Lexicology and Grammar”, “Political Linguistics”, “Modern Ukrainian Language”, etc.), as well as in lexicographical practice (compiling explanatory, orthographic, etymological, encyclopaedic dictionaries, foreign language vocabulary dictionaries, and dictionaries of lexical and word-formation innovations in modern Ukrainian). The dissertation analyses the fact that the occurrence of abbreviations dates back to ancient times; these units have been found in all periods of human written activity, but a significant increase in the formation of such abbreviations occurred at the beginning of the 20th century with the collapse of empires and the formation of new bureaucratic states, which subsequently led to the formation of derivative units from abbreviation bases. Affixal abbreviative derivatives have the same structure and scope of functioning as other words in the Ukrainian language and are formed on the basis of traditional root morphemes. The spelling of abbreviation roots in suffixal and prefix-suffixal abbreviative derivatives occurs on the same level as other parts of the word in accordance with the pronunciation of the abbreviation (phonetic, letter, or letter-phonetic). The addition of interfixes for orthoepic purposes during word formation is characteristic of most of these words. The interfixes most often require normative alignment, since some of them are borrowed from other languages (especially “-ш-”) and are not characteristic of Ukrainian. The volume of abbreviative derivatives in the dissertation is 800 variant and invariant words, formed from 248 abbreviative bases and selected for research by the method of targeted selection. A part-of-speech analysis of the selected vocabulary showed that nouns (49% of all selected derivatives) and adjectives (39%) are most frequently formed, and less often verbal (5%) and adverbial (7%) abbreviative derivatives, since the function of the abbreviations is nominative. It should be noted that verbal and adverbial derivatives of abbreviations are almost never mentioned in other linguistic studies. The structural analysis of ADs shows that their formation mostly involves suffixes, often accompanied by interfixes for convenient pronunciation, the selection of which was justified in the dissertation. The peculiarities of writing root morphemes of suffixal abbreviative derivatives have been determined: they should be written on the same level as other parts of the word in accordance with the pronunciation of the abbreviation. The following morphological (lexical and semantic) groups of abbreviative derivatives were identified, each with corresponding word-formation models: nouns (names of persons, names of abstract concepts, names of tangible objects, and process names); adjectives (adjectives expressing a characteristic in relation to specific non-creature concepts; adjectives expressing a characteristic in relation to institutions, formations, groups, or private entities; adjectives expressing a characteristic in relation to state entities, state or international organisations, and political parties; adjectives expressing a characteristic in relation to processes, phenomena, and abstract concepts; and adjectives expressing a characteristic in relation to persons); verbs (indefinite form, participle, adverbial, and impersonal forms with -но, -то); and adverbs (of action and attributive). All word-formation devices currently used in Ukrainian for forming ADs are systematised in Annex B of this dissertation. The extracted abbreviative derivatives are used in texts of the following functional styles of the Ukrainian language: most frequently in publicistic (articles in newspapers, magazines, online publications, blogs) and oratorical styles (posts and comments on social networks, comments on forums), as well as in literary (essays by I. Nizovoy, a story by M. Pavlenko, novels by Lyuko Dashvar, M. Adamenko, N. Dolyak, V. Paska, lyrical works, translations of foreign works from 2007 to 2023), scientific (scholarly articles, dissertation abstracts), and official-business styles (minutes of homeowners association (HOA; Ukrainian: OSBB) meetings). In addition to abbreviative derivatives as neologisms that are a result of morphological word formation, neologistic semes have been identified that occurred as a result of semantic derivation and are realised in the composition of tropes (epithet, metaphor, personification, metonymy, synecdoche, periphrasis, and euphemism) and stylistic figures (comparison, paronomasia, tautology, synonymy, antithesis, oxymoron, and irony). Among them, there is also diminutive and coarse vocabulary, which is a product of stylistic derivation. In the above contexts, abbreviative derivatives have positive or negative connotations and figurative meanings, which indicates a high degree of their assimilation into the speech of modern speakers. Based on linguistic and cognitive analysis, the role of abbreviative derivatives in various processes has been identified: 1) filling linguistic gaps that arise with the occurrence of new organisations, phenomena of the surrounding reality, and other cultural realities due to the lack of a full-fledged equivalent (for example, abbreviative derivatives “зееновський” and “атовець”, which reflect internal political processes and have no equivalents in other languages); 2) heteronymisation, which contrasts in its role with filling linguistic gaps in the process of neologisation of the Ukrainian language, as it is caused by the need to create synonyms from new bases alongside existing words (the word “джіпіесник” is formed from the foreign-language abbreviation GPS); 3) linguistic economy, which, in particular, involves replacing analytical constructions with synthetic forms (for example, “як в МВФ” has the abbreviative analogy “по-емвеефівськи”); 4) linguistic pragmatism, which aims to make conscious, motivated, and thoughtful choices of clearly structured linguistic units, in particular in the form of performative units (“отегізація” instead of “reform of districts into United territorial community (UTC; Ukr. ОТГ) in the course of the 2015–2020 decentralisation policy”); 5) linguistic purism, which consists in the ability to identify previously inconspicuous word-formation norms and systematise the usual and unusual word-formation means characteristic of the Ukrainian language to form abbreviative derivatives; 6) amplification of syntactic structures for the stylistic effect of gradation (“це стосується не лише нас, а й «чорнобильців», атовців, оосівців …”); 7) interlingual differentiation: in the Ukrainian language system, names of persons or features are expressed in an affixal way, whereas in English they are often expressed by syntagmatic constructions, which reflects differences in the development and specific features of the languages. The analysis of texts belonging to different styles demonstrates that abbreviation-based word formation has shown high dynamism from the 1990s to the first quarter of the 21st century. Numerous factors contribute to this process and to the realisation of abbreviative derivatives across all derivationally possible independent parts of speech. The developed recommendations concerning the orthography and morphemic structure of the examined units will help ensure compliance with the norms of modern Ukrainian language. The theoretical and practical results of the research have been presented at three academic conferences: the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation “Dynamic Processes in the Vocabulary and Grammar of Slavic Languages” (November 10–11, 2022, Uman); the International Scientific Conference in Honor of Doctor of Philology, Professor Kateryna Hryhorivna Horodenska (November 23–24, 2023, Kyiv); and the 4th International Scientific and Practical Conference “Scientific Vector of Development in Various Fields: Reality and Prospects” (December 20, 2024, Vinnytsia and Vienna). The findings have also been reflected in four single-authored articles, three of which were published in Ukrainian academic journals approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine as professional publications, and one in a foreign journal indexed in the Scopus scientometric database.ukукраїнська мовачастина мовимовні засобинеологізмлексемалексико-семантична групасловосполученнявласна назваабревіатураВАД (відабревіатурний дериват)словотворення (деривація)словотвірна модельморфологійний словотвірсемантична дериваціяполісеміяметафоризаціялітературна норманормотворче вирівнюваннямовна економіячастота вживанняфункційний стиль української мовимедійний дискурсстилістична фігуралінгвокогнітивний виміраксіологічні засоби.Ukrainian languagepart of speechlinguistic meansneologismlexemelexical-semantic groupphraseproper nounabbreviationABD (abbreviation-based derivative) / AD (abbreviative derivative)word formation (derivation)word formation modelmorphological word formationsemantic derivationpolysemymetaphorisationliterary normnormative alignmentlinguistic economyfrequency of usefunctional style of the Ukrainian languagemedia discoursestylistic figurelinguocognitive dimensionaxiological means.Дисертація