Чугуй, Т.Т.Чугуй2026-03-182026-03-182025-07-02Чугуй, Т. (2025). Внутрішня політика галицько-волинського­ князя Романа Мстиславовича­ у наукових дослідженнях­ Олександра Головка. Українознавство, 2(95), 185-194. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.324427УДК 94: 321.17 (477) «10/11»10.17721/2413-7065.2(95).2025.324427https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13447Relevance of the research. An integral component of national identity and, accordingly, the process of identification is the formation of “places of memory” as means of meaningful communication between real historical events and ideas about them at the everyday, scientific, theoretical, and ideological levels of public consciousness. Such “places of memory” exist outside of ideological influence and are the opposite of official history in terms of their informational potential. The latter, unlike places of memory, only partially reconstructs the past with temporal categories. In Ukraine, one of these places is the island of Khortytsia, which is connected with the history of the Zaporizhzhia Cossacks and the first Zaporizhzhia Sich.The purpose of the article is to identify the peculiarities of the evolution of the image of Khortytsia Sich as a place of memory of the Ukrainian people, which affected its scientific understanding. Conclusions. The concept of “Khortytsia Sich” was formed from the 1st half of the century. 17th century It entered the scientific field in the second half of the 18th century together with other centers of the Zaporizhzhia Cossacks in the lower Dnieper. However, Khortytsia Sich did not fit into the system of official scientific views. The justification of the “rights” of the empire to the Lithuanian, Belarusian and Western Ukrainian lands required consideration of the Zaporizhzhia Cossacks as a pro-Moscow and anti-Polish force. Emphasis was placed on the wars against the Polish-Lithuanian Commonwealth, which since the end of the 16th century. led by the Zaporozhians. Cossack centers that arose before this period did not fall under the sich status. As a result, in the 19th century a tradition arose, the echo of which exists in modern Ukrainian historiography, to call Khortytsia not the place of Sich, but “the place of gathering”, “protosich”, etc. For the same reasons, Khortytsia Sich did not fit into the class model of social development. Only with the restoration of Ukrainian independence in 1991 the conditions for understanding the phenomenon of Khortytsia Sich have arisen. The new scientific paradigm makes it possible to consider the Ukrainian-centric models of the first Sich, its role in the development of southern lands, resistance to Ottoman-Tatar aggression, and the formation of the Cossack state. This actualizes the directions of further research into the historical authenticity of Khortytsia Sich as the basis of the notion of a place of memory of the Ukrainian people.Keywords: scientific paradigm, place of memory, Khortytsia, Zaporizhzhya Cossacks, Khortytsia Sich.Актуальність статті пояснюється тим, що наразі в історіографії немає ґрунтовного дослідження внеску О. Головка у вивчення внутрішньої політики Романа Мстиславовича. Вперше проаналізовано висновки О. Головка щодо дослідження внутрішньої політики князя Романа на основі застосування порівняльного аналізу. Головну увагу приділено джерельній базі та історіографії. Зроблено висновки про значення біографічних досліджень О. Головка у висвітленні життя й діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславовича. Усе це є важливим для правильного розуміння історичного розвитку Русі. Мета статті – на основі дослідження джерел та літератури проаналізувати наукові здобутки О. Головка щодо вивчення внутрішньої політики галицько-волинського князя Романа Мстиславовича. Висновки. Розглянуті дискусійні питання історіографії внутрішньої політики князя Романа Мстиславовича у наукових дослідженнях О. Головка дають підстави зробити наступні висновки: вивчення науковцем таких проблемних питань, як датування створення Галицько-Волинського князівства, встановлення влади Романа Мстиславовича над Києвом, визначення реальності політичного проєкту «доброго порядку» та особливостей управління Києвом у 1204–1205 рр., є ґрунтовним. О. Головко зробив вірні висновки щодо цих питань. Усе це є важливим для правильного розуміння історичного розвитку Русі, місця першого галицько-волинського князя Романа Мстиславовича в історії державотворчих устремлінь наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. Дослідження О. Головком внутрішньої політики князя Романа є однією зі складових подальшої розробки теми про роль династії Романовичів у процесах державотворення України-Русі. Ключові слова: Роман Мстиславович, Олександр Головко, історіографія, внутрішня політика.ukСтаття