Литвинюк, Станіслав ФедоровичСтаніслав ФедоровичЛитвинюкКурило, Марія Михайлівна2025-09-192025-09-192025-05-21Литвинюк С. Ф. Система управління мінеральними ресурсами в концепції сталого розвитку : дис. ... д-ра геолог. наук : 04.00.19 економічна геологія. Київ, 2025. 228 с.УДК 553.048https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7760Литвинюк С.Ф. Система управління мінеральними ресурсами в концепції сталого розвитку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.19 – економічна геологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки. Київ, 2023. Дисертаційна робота присвячена розробці уніфікованої класифікаційної системи запасів та ресурсів мінеральної сировини в рамках концепції національної геолого-економічної оцінки та принципів, вимог і інструментів системи для досягнення збалансованого та інтегрованого управління мінеральними ресурсами. Передумовою кількісної та якісної характеристики мінерально-сировинної бази України, як сукупності даних облікованих запасів та ресурсів корисних копалин різних стадій вивченості й пріоритетних напрямків розвитку, є результати комплексного геологічного (металогенічного) вивчення території України. Результати досліджень всіх років та інтенсивне використання (експлуатація) мінеральної сировини у 1980-2000 роках сформувало уявлення про структуру і поточний стан мінерально-сировинної бази (далі – МСБ), що і лягло в основу Закону України від 21.04.2011 № 3268-VI «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року». Аналіз історії розвитку класифікаційних систем з оцінки запасів та ресурсів мінеральної сировини об’єктивно дозволяє виділити декілька груп (напрямів розвитку), що містять ідентичний або схожий перелік ознак категоризації, термінів, визначень та понять. Серед класифікацій запасів і ресурсів твердих корисних копалин слід виділити: - класифікації запасів і ресурсів корисних копалин СНД та Східної Європи (в основі Класифікація СРСР 1981 року); - Рамкова класифікація ресурсів Організації Об’єднаних Націй; - Шаблон Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах. Кожна із зазначених класифікаційних систем має свою історію розвитку та становлення. Проаналізовані напрями досліджень та історичні передумови розвитку класифікаційних систем дають уявлення про головні методичні аспекти, які закладались в їх основу та класифікаційні ознаки. Кожна класифікаційна система має певний набір ознак, критеріїв, визначень та принципів,за якими відбувається віднесення запасів та ресурсів до певних категорій та класів або визначення їх рівня достовірності. Аналіз класифікаційних ознак різних систем дозволив згрупувати їх за геологічними, гірничо-технологічними та соціальноекономічними напрямами застосування. В роботі охарактеризовано стан питання та запропоновано шляхи розвитку нормативно-правової та методичної бази геолого-економічної оцінки (далі – ГЕО), що пов'язано з необхідністю змін і удосконалення підходів до управління мінеральними ресурсами в контексті сталого розвитку, розподілу та їх зосередження у світі (ланцюги постачання), економічного розвитку країн та регіонів, геополітичних аспектів та ін. З урахуванням всіх чинників деталізовано дві концепції ГЕО як складові управління мінеральною сировиною: державна (національна) та комерційна (корпоративна). Державна (національна) концепція ГЕО передбачає стадійну комплексну оцінку, для якої характерний раціональний (ревізійний) підхід, що залучає до використання максимальний об’єм оцінювального ресурсу та отримання збалансованого доходу. Зазначений підхід передбачає максимальний екологічний та соціально-економічний ефект для власника ресурсу (народ – держава, територіальна адміністративна одиниця, громада). У такому випадку періодична система оцінки передбачає державницький підхід, де основним регулятором у сфері застосування класифікаційних, облікових систем та контролю є організації державної форми правління (органи центральної виконавчої влади, відомчі державні підприємства). Для України з розвинутим гірничодобувним сектором та наявним мінерально-сировинним комплексом, в перспективі, перевагою є застосування розширеної концепції національної ГЕО з її збалансованим підходом та врахуванням соціально-економічної, екологічної, технологічної, геологічної складової управління й освоєння мінеральних ресурсів. Важливим елементом стратегічного планування розвитку та управління мінеральними ресурсами є системний, достовірний та комплексний підхід їх обліку. В роботі проведені комплексні дослідження класифікаційних систем та механізмів обліку європейського регіону. Аналітичні дослідження таких підходів відповідно до національного законодавства свідчать, що більшість країн Східної Європи мають системний облік мінерально-сировинних ресурсів (баланс родовищ корисних копалин, кадастр родовищ і проявів корисних копалин). Такий підхід зумовлений спадковістю від систем обліку колишнього СРСР. Інша група країн, головним чином Центральної та Західної Європи, здійснює облік мінерально-сировинних ресурсів у вигляді зведених інформаційних документів (статистика профільних міністерств, мінеральні вісники, річні звіти). Третя група країн, це ті, де не ведеться системний облік мінерально-сировинних ресурсів. У такому випадку дані формуються різними організаціями у вигляді звітів компаній, наукових робіт та ін. Необхідність та актуальність створення єдиних (уніфікованих) підходів до оцінки та управління мінеральними ресурсами полягає у вирішенні комплексу проблем у сфері надрокористування та гірничодобувному секторі економіки. Інтеграція до стандартів обліку мінеральних ресурсів, їх класифікації та управління в рамках директивних документів та специфікацій Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй відкриває для України перспективи економічного й соціального характеру. Дисертаційна робота також включає системний аналіз нормативного та регуляторного забезпечення управління МСБ України, що відбувається через комплекс взаємодій інституцій різної компетенції. Функціонування геологічної 4 галузі, забезпечення геологічного вивчення надр залежить від організаційноправової форми інституцій, що її утворюють, розподілу функцій і завдань у межах установ, організацій та підприємств, які їх забезпечують. В Україні діють декілька основних державних програм, які формують загальну стратегію інтегрованого управління державного фонду надр України. Аналіз регуляторної політики інституцій різних видів та поточного стану державного фонду надр України виявив обставини, що потребують врахування під час розробки та впровадження нової системи управління мінеральними ресурсами. Дезінтеграція та фрагментація регуляторної політики призводить до негативних наслідків. Орієнтованість на окремі стратегічні програми, економічні сектори або різні типи мінеральних ресурсів як на ізольовані елементи не сприяє прогресу у вдосконаленні використання цих ресурсів. Вирішення питань в одній області без урахування інших областей може призвести до негативних наслідків. Системний підхід має вирішальне значення для максимізації вигоди у різних секторах та пом'якшення негативних наслідків використання природних ресурсів. В роботі викладений результат методичних розробок та досліджень шляхом зіставлення різних класифікаційних систем, покликаний запропонувати уніфіковані (гармонізовані) критерії (ознаки, поняття, умови) для управління мінеральними ресурсами та їх інвестиційного аналізу з метою комплексного використання наявних ресурсів нерозподіленого фонду надр України. Вперше виділено та співставлено різні класифікаційні системи за базовими групами ознак, які дозволяють виконувати гармонізацію за геологічними, гірничо-технологічними, екологічними та соціально-економічними критеріями. Виконаний аналіз значень головних категорій (класів, груп) різних класифікаційних систем дозволив виділити та охарактеризувати ознаки (критерії), що мають достатній рівень зіставлення та гармонізації. Під час виділення та аналізу груп класифікаційних ознак враховано базові характеристики систем оцінок запасів і ресурсів та управління ними. Головні відмінності класифікаційних систем пов’язані з метою та сферою їхнього застосування, що відображене у кількості категорій та їхніх дефініціях, і вимог щодо наявності технічної та дозвільної документації різного рівня (складові модифікуючих факторів, як умов категоризації). Аналіз світових підходів до систем управління мінеральними ресурсами виокремлює кілька рівнів: глобальний (міжнародний, регіональний), національний (державний) та локальний (місцевий). На національному рівні прийняття рішень з управління мінеральними ресурсами в Україні запропоновано схему (модель) відповідно до принципів сталого розвитку, яке здійснюється в рамках партнерства державного, промислового, фінансового сектору та громадянського суспільства. Вперше, запропоновані головні принципи системи управління мінеральними ресурсами національного рівня, розроблені відповідно до положень керівних документів Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй спрямованих та адаптованих для національної системи управління мінеральними ресурсами. Головною метою розробленої проведених досліджень є впровадження всеосяжної збалансованої моделі комплексного управління мінеральними ресурсами відповідно до принципів сталого розвитку на користь нинішнього та майбутніх поколінь. Збалансована національна система управління мінеральними ресурсами дозволить реалізувати принципи сталого розвитку та подолати негативні наслідки, що накопичуються під час використання мінеральних ресурсів.Lytvyniuk S.F. Mineral resource management system in the concept of sustainable development. – Qualifying scientific paper on the rights of the manuscript. Thesis for the scientific degree of Doctor of Geological Sciences on a speciality 04.00.19 – economic geology. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science. Kyiv, 2023. The thesis is devoted to the development of a unified classification system for reserves and resources of mineral raw materials within the concept of national geological and economic assessment and the principles, requirements and tools for balanced and integrated mineral resource management. Prerequisites for the quantitative and qualitative characterization of the mineral raw material base of Ukraine, as a collection of data on accounted mineral reserves and resources at various stages of study and primary directions of development, are the results of a complex geological (metallogenic) study of the territory of Ukraine. Research results over the years and the intensive use (operation) of mineral raw materials in 1980-2000 formed an idea about the structure and the current state of MRMB, which was included in the Law of Ukraine dated 04.21.2011 No. 3268-VI “On the approval of the State program for the development of the mineral raw material base of Ukraine for the period until 2030”. The analysis of the development history of classification systems for the assessment of reserves and resources of mineral raw materials objectively allows us to distinguish several groups (directions of development) that contain an identical or similar list of categorization features, terms, definitions and concepts. The following should be highlighted among the classifications of solid mineral reserves and resources: - classifications of mineral reserves and resources of the CIS and Eastern Europe (based on the 1981 USSR Classification); - United Nations Framework Classification for Resources; - Committee for Mineral Reserves International Reporting Standards Template. Each of the abovementioned classification systems has its own history of development and formation. Analyzed research directions and historical prerequisites for the development of classification systems provide an idea of the key methodological aspects that have been laid in their basis and classification features. Each classification system has a certain set of features, criteria, definitions and principles, according to which reserves and resources are assigned to certain categories and classes, or their degree of confidence is determined. The analysis of classification features in various systems allowed us to group them based on geological, mining-technological and socio-economic areas of study. Ways for the development of the legal and methodological basis of geological and economic assessment (GEA) have been proposed and characterized. It has been caused by the alteration of approaches to the mineral resource management in the context of sustainable development, distribution and their concentration in the world (supply chains), economic development of countries and regions, geopolitical aspects, etc. Considering all factors, two GEA concepts have been described in detail as components of mineral resource management: state (national) and commercial (corporate). The state (national) concept of GEA envisages a staged complex assessment, which is characterized by a rational (auditing) approach that uses the maximum amount of resources under assessment and aims at obtaining a balanced income. The mentioned approach provides the maximum ecological and socioeconomic effect for the resource owner (the people – a state, a territorial administrative unit, a community). In this case, the periodic assessment system adopts the state approach, where the key regulators in the application of classification, accounting systems and control are state-owned organizations (central executive bodies, departmental state enterprises). For Ukraine, with a developed mining sector and an existing mineral and raw material complex, the application of the expanded national GEA concept with its balanced approach and consideration of socio-economic, ecological, technological, geological components of mineral resource management and development is more advantageous. An important element of strategic planning for the mineral resource development and management is a systematic, reliable and complex approach to accounting. A comprehensive study of classification systems and accounting mechanisms of the European region has been carried out in this thesis. Analytical studies of such approaches, in accordance with national legislation, show that most Eastern European countries conduct systematic accounting of mineral resources (balance of mineral deposits, cadastre of mineral deposits and occurrences). This approach is adopted due to the legacy of the former USSR accounting systems. Another group of countries, mainly in Central and Western Europe, performs the accounting of mineral and raw material resources in the form of consolidated information documents (statistics of relevant ministries, mineral bulletins, annual reports). The third group of countries does not conduct the systematic accounting of mineral resources. In this case, the data is formed by various organizations in the form of company reports, scientific papers, etc. The necessity and urgency of developing single (unified) approaches to the mineral resource assessment and management consist in solving a number of issues in the field of subsoil use and the mining sector of the economy. Integration into the accounting standards for mineral resources, their classification and management within the framework of the UNECE directive documents and specifications opens economic and social prospects for Ukraine. The thesis also includes a systematic analysis of normative and regulatory support for mineral raw material management in Ukraine, which occurs through a complex of interactions among institutions with various competences. The geological field functioning and the geological study of the subsoil depend on the organizational and legal form of its institutions, the distribution of functions and tasks within institutions, organizations and enterprises. In Ukraine, there are several (key) state programs that form the overall strategy of integrated management of the State Subsoil Fund of Ukraine. The analysis of institutions’ regulatory policy and the current condition of the State Subsoil Fund of Ukraine has revealed circumstances that must be considered during the development and implementation of a new mineral resource management system. Disintegration and fragmentation of regulatory policy lead to adverse consequences. Focusing on certain strategic programs, economic sectors, or different types of mineral resources as isolated elements will not contribute to progress in improving the utilization of these resources. Solving issues in one area without considering other areas can lead to negative results. A systemic approach is crucial for the maximization of benefits across sectors and the mitigation of negative impacts due to the utilization of natural resources. The result of methodical development and study of comparison of various classification systems has been presented in this thesis. It is intended to suggest unified (harmonized) criteria (characteristics, concepts, conditions) for the mineral resource management and their investment analysis for the purpose of complex utilization of available resources of the undistributed subsoil fund of Ukraine. For the first time, various classification systems have been selected and compared with regard to basic groups of features that allow conducting the harmonization based on geological, mining-technological, ecological and socioeconomic criteria. The performed analysis of values of the key categories (classes, groups) in various classification systems allowed us to identify and characterize features (criteria) that have a sufficient level of comparison and harmonization. During the selection and analysis of groups of classification features, basic characteristics of assessment systems for reserves and resources and their management have been considered. The main differences of classification systems are related to the purpose and scope of their application, which is reflected in the number of categories and their definitions, and requirements for the availability of technical and permit documentation of different levels (components of modifying factors as conditions of categorization). Analysis of global approaches to mineral resource management systems allows us to distinguish several levels: global (international, regional), national (state) and local. A scheme (model) has been proposed for decision-making on the mineral resource management in Ukraine at the national level. It corresponds to the principles of sustainable development, which is carried out within the framework of partnerships of the state, industry, financial sector and civil society. For the first time, the key principles of the mineral resource management system of the national level have been proposed, developed in accordance with the provisions of the UNECE guidance documents, directed and adapted for the national mineral resource management system. The primary goal of the developed and characterized mineral resource management system is to implement a comprehensive balanced model of providing complex management of mineral resources following the principles of sustainable development for the benefit of current and future generations. A balanced national mineral resource management system will allow implementing the principles of sustainable development and overcoming the adverse consequences that occur during the utilization of mineral resources.ukкласифікаціягеолого-економічна оцінкадержавний фонд надр Українимінерально-сировинна базасистема управління мінеральними ресурсами.classificationgeological and economic assessmentstate subsoil fund of Ukrainemineral and raw material basemineral resource management systemДисертація