СЕМИКРАС, ОлександрОлександрСЕМИКРАС2026-03-172026-03-172025-12-31СЕМИКРАС, О. (2025). BEHAVIOURAL INSIGHTS AS A MECHANISM FOR BUILDING NATIONAL RESILIENCE IN THE CONTEXT OF HYBRID WARFARE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 22(2), 94–105. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/22-13/1410.17721/2616-9193.2025/22-13/14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13038B a c k g r o u n d . The article is devoted to the theoretical and applied analysis of behavioural insights as a mechanism for strengthening national resilience in the context of hybrid warfare. The study focuses on the potential of ‘soft influence' on civic behaviour through such insights as strategic communications, social norms, choice architecture, psychological support, and educational interventions. The relevance of integrating behavioural approaches into public policy is justified with the aim of increasing the adaptability of the population, strengthening trust in institutions, and forming collective resistance capacity in conditions of prolonged threat.M e t h o d s . The methodological basis of the study is an interdisciplinary approach that combines the achievements of behavioural sciences, security studies and public administration. The study uses content analysis of relevant sociological data (2022–2025), comparative analysis of cases in Israel and Estonia, a case study of Ukrainian experience in conditions of full-scale war, as well as methods of expert assessment and interpretation of empirical manifestations of behavioural resilience.R e s u l t s . The article proposes a typology of behavioural insights in the public administration system, which includes: communication and cognitive, social and normative, psychological and supportive, structural and organisational, and educational and preventive means of influence. It has been established that the comprehensive application of such insights contributes to increasing society's resistance to informational and psychological threats. The Ukrainian case of 2022–2025 illustrated the effectiveness of certain behavioural practices, in particular, mass volunteering, motivational mobilisation through Territorial Defence, the launch of a unified information field, and the implementation of psychosocial support programmes. The institutionalised experience of Israel and Estonia, which demonstrate sustainable models for implementing behavioural approaches to strategic communications, education, defence and integration, has been analysed.C o n c l u s i o n s . Behavioural insights are an important element of state policy in the field of national security and resilience. In the context of a protracted hybrid war, they make it possible to maintain civic motivation, increase the adaptability and cohesion of the population, and form effective interaction between the state and society. The article proposes strategic recommendations for institutionalising behavioural approaches in Ukraine, including: the creation of an interdepartmental analytical centre for behavioural sciences under the Cabinet of Ministers, the development of a National Strategy for Behavioural Resilience, the scaling up of a network of psychological assistance centres, the integration of behavioural modules into the training of civil servants, and the development of educational programmes on media literacy and critical thinking. The presented study forms a scientific and applied basis for the further development of a systematic behavioural policy in Ukraine.В с т у п . Присвячено теоретичному та прикладному аналізу поведінкових інструментів як механізму зміцнення національної стійкості в умовах гібридної війни. У фокусі дослідження – потенціал "м'якого впливу" на поведінку громадян за допомогою таких інструментів, як стратегічні комунікації, соціальні норми, архітектура вибору, психологічна підтримка, освітні інтервенції. Обґрунтовано актуальність інтеграції поведінкових підходів у публічну політику з метою підвищення адаптивності населення, зміцнення довіри до інституцій та формування колективної спроможності до опору в умовах тривалої загрози.М е т о д и . Використано міждисциплінарний підхід, що поєднує здобутки поведінкових наук, безпекових студій та публічного управління. У межах дослідження застосовано контент-аналіз актуальних соціологічних даних (2022–2025 рр.), порівняльний аналіз кейсів Ізраїлю та Естонії, кейс-стаді українського досвіду в умовах повномасштабної війни, а також методи експертного оцінювання та інтерпретації емпіричних виявів поведінкової стійкості.Р е з у л ь т а т и . Запропоновано типологію поведінкових інструментів у системі публічного управління, до яких належать: комунікаційно-когнітивні, соціально-нормативні, психологічно-підтримувальні, структурно-організаційні та освітньо-превентивні засоби впливу. Установлено, що комплексне застосування таких інструментів сприяє підвищенню резистентності суспільства до інформаційних і психологічних загроз. Український кейс 2022–2025 років проілюстрував ефективність окремих поведінкових практик – зокрема, масового волонтерства, мотиваційної мобілізації через Територіальну оборону, запуску єдиного інформаційного поля, впровадження програм психосоціальної підтримки. Проаналізовано інституціоналізований досвід Ізраїлю та Естонії, що демонструють сталі моделі впровадження поведінкових підходів до стратегічних комунікацій, освіти, оборони та інтеграції.В и с н о в к и . Аргументовано, що поведінкові інструменти є важливим елементом державної політики у сфері національної безпеки та стійкості. В умовах затяжної гібридної війни вони дозволяють зберігати громадянську мотивацію, підвищувати адаптивність і згуртованість населення, а також формувати ефективну взаємодію держави з суспільством. Надано стратегічні рекомендації щодо інституціоналізації поведінкових підходів в Україні, серед яких: створення міжвідомчого аналітичного центру поведінкових наук при Кабінеті Міністрів, розробка Національної стратегії поведінкової стійкості, масштабування мережі центрів психологічної допомоги, інтеграція поведінкових модулів у підготовку державних службовців і розвиток освітніх програм з медіаграмотності та критичного мислення. Представлене дослідження формує наукову й прикладну базу для подальшого розробляння системної поведінкової політики в Україні.uknational resiliencehybrid warfarebehavioural analysisbehavioural insightspublic administrationnudge theory.національна стійкістьгібридна війнаповедінковий аналізповедінкові інсайтипублічне управліннятеорія підштовхування.Стаття