Mavrin, VladyslavVladyslavMavrin2026-04-072026-04-072025-09-04Mavrin, V. (2025). PHILOSOPHICAL PRINCIPLES OF MODERNIZATION OF THE STATUS OF A CIVIL SERVANT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(12), 85–88. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/12-14/2310.17721/2523-4064.2025/12-14/23https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14503B a c k g r o u n d . The article examines the philosophical principles of modernization of the status of a civil servant in the context of the transformation of public administration. The author emphasizes that the concept of "public administration" is increasingly replacing the traditional understanding of "state administration", which is a consequence of the strengthening of democratic institutions and the idea of humanism. In this context, a special role is played by the rethinking of the functions of a civil servant – not only as an executor of political will, but also as a representative of the institution of serving citizens. M e t h o d s . The study used historical and philosophical methods, in particular historical and genetic and comparative analysis to trace trends in the semantic change of the concept of "civil service" and connections with philosophical concepts and ideas in the context of the history of philosophy. Among the general scientific methods, analysis, synthesis, induction and deduction were used. This allowed combining philosophical understanding with legal terminology and management approaches. R e s u l t s . The role of I. Kant and J. Locke is outlined as thinkers who laid the foundations of the modern philosophy of the state, based on the idea of law, freedom and responsibility. The philosophical understanding of the motivation of a civil servant as a factor influencing the effectiveness of the performance of public administration functions is analyzed. Attention is drawn to the importance of the ideological training of civil servants, based on humanistic ideals and moral autonomy. C o n c l u s i o n s . The article emphasizes that in a democratic system, civil service should be considered not as an instrument of political control, but as a form of service to society. In this sense, the role of a civil servant goes beyond the administrative function and encompasses the ethical, legal and ideological component. Philosophers John Locke and Immanuel Kant, in particular in their works "Two Treatises on Government" and "Eternal Peace: A Philosophical Essay", formulated a vision of the state as a mechanism for realizing freedom through law, which was reflected in modern concepts of public administration. The importance of philosophical understanding of the motivation of employees is also revealed – not only as a management tool, but also as a manifestation of responsibility to citizens. This allows us to consider the civil service as an organic part of the rule of law, where the value of the individual becomes the highest criterion for the effectiveness of the management system.Вс т у п . Досліджено філософські засади модернізації статусу державного службовця у контексті трансформації публічного управління. Наголошено, що поняття "публічне управління" дедалі частіше витісняє традиційне розуміння "державного управління", що є наслідком зміцнення демократичних інституцій та ідеї людиноцентризму. У цьому контексті особливу роль відіграє переосмислення функцій державного службовця – не лише як виконавця політичної волі, а як представника інституції служіння громадянам. Ме тоди . Використано історико-філософські методи, зокрема історико-генетичний та компаративний аналіз для простеження тенденцій у семантичній зміні поняття "державна служба" та зв'язків із філософськими поняттями та ідеями в контексті історії філософії. Серед загальнонаукових методів застосовано аналіз, синтез, індукцію та дедукцію. Це дозволило об'єднати філософське осмислення із правовою термінологією та управлінськими підходами. Рез у ль та ти . Окреслено роль І. Канта та Дж. Лока як мислителів, що заклали підвалини модерної філософії держави, заснованої на ідеї права, свободи та відповідальності. Проаналізовано філософське розуміння мотивації державного службовця як чинника, що впливає на ефективність виконання функцій публічного управління. Звернено увагу на значення світоглядної підготовки держслужбовців, що ґрунтується на гуманістичних ідеалах і моральній автономії. Вис н овк и . Підкреслено, що в умовах демократичного устрою державна служба повинна розглядатися не як інструмент політичного контролю, а як форма служіння суспільству. У цьому сенсі роль державного службовця виходить за межі адміністративної функції й охоплює етичний, правовий та світоглядний складники. Філософи Джон Лок та Імануель Кант, зокрема у працях "Два трактати про правління" та "Вічний мир: Філософський нарис", сформулювали бачення держави як механізму реалізації свободи через право, що знайшло своє відображення у сучасних концепціях публічного адміністрування. Також розкрито важливість філософського осмислення мотивації службовців – не лише як інструменту управління, а як вияву відповідальності перед громадянами. Це дозволяє розглядати державну службу як органічну частину правової держави, де цінність особистості стає найвищим критерієм ефективності управлінської системи.ukісторія філософіїфілософіядержавна службапублічне адмініструваннямотиваціялюдиноцентризмсвітогляд.history of philosophyphilosophycivil servicepublic administrationmotivationanthropocentrismworldview.Стаття