Боронь, ОлександрОлександрБоронь2026-04-202026-04-202022-07-22Боронь, О. (2022). SOURCES OF QUOTATIONS FROM DANTE IN SHEVCHENKO'S LETTERS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 5–8. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.0110.17721/1728-2659.2022.31.01https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16624In his works, Shevchenko repeatedly mentioned the name of the Italian poet of the Renaissance Dante Alighieri (1265–1321), used reminiscences and quotes from his work, which indicates a high level of knowledge of "The Divine Comedy" author's legacy (c. 1308–1321). Until now, it was believed that all such references to the poetry by the famous Italian have long been carefully considered and thoroughly studied. However, a closer examination revealed a lack of details about the sources of Shevchenko's acquaintance with the famous poem. The traditional methods of literary source studies and methods of philological analysis applied in this study made it possible in some cases to bring to light, with a high degree of probability, the translations Shevchenko read and the publications he used, although absolute accuracy cannot be achieved here. The author of the article argues that Shevchenko knew the aphorism from the Fifth song in "The Inferno" used in a letter to Osyp Bodians'kyi dated November 15, 1852, not in Avraam Norov's translation, but in Dmitrii Min's translation published in 1843 in the journal "Moskvitianin". It is still unclear where Shevchenko found a quote from the song XVII in "The Paradiso" he used in a letter to Bronisław Zaleski (in the second half of June 1856). It was possible to discover that the poet knew this aphorism, most likely through Alexander Pushkin's novel "The Queen of Spades" (1833), first published in the popular journal "Biblioteka dlia chteniia" in 1834. As a result, the author rejected as unconvincing a hypothesis offered previously by commentators that Shevchenko knew "The Inferno" in a Russian translation by Elizaveta Kologrivova, published for two years in six installments, which the Ukrainian poet most likely did not know. In addition, her translation did not relieve artistic flawlessness (tercins in the original are reproduced in prose). Most likely, Shevchenko heard a lot about "The Divine Comedy", especially about its first part, and read some fragments available in the periodicals, in particular, as it was proved, in a translation by Dmitrii Min. * The author of the article is the member of the editorial board of the "Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary studies. Linguistics. Folklore Studies", and therefore they do not participate in the review and decision-making process regarding the publication of this article.Шевченко у своїй творчості не раз згадував ім'я італійського поета Передвідродження Данте Аліг'єрі (1265–1321), вдавався до ремінісценцій і цитацій із його доробку, що свідчить про доволі високий рівень обізнаності зі спадщиною автора "Божественної комедії" (бл. 1308–1321). Досі вважалося, що всі такі звернення до поезії видатного італійця вже давно ретельно обліковано й досконало вивчено. Насправді під час уважнішого розгляду питання виявився брак конкретики щодо джерел Шевченкового ознайомлення зі славнозвісною поемою. Застосовані традиційні методи літературного джерелознавства та прийоми філологічного аналізу дали змогу в окремих випадках із високим ступенем вірогідності з'ясувати переклади, які читав Шевченко, і видання, якими він користувався, хоч абсолютної точності тут досягти неможливо. Автор статті текстуально доводить, що вжитий у листі до Осипа Бодянського від 15 листопада 1852 р. афоризм із п'ятої пісні "Пекла" Шевченко знав не в інтерпретації Авраама Норова, а в перекладі Дмитра Міна, опублікованому в журналі "Москвитянин" 1843 р. Досі залишалося не поясненим, звідки Шевченко запозичив використану в листі до Броніслава Залеського (друга половина червня 1856 р.) цитату з пісні XVII "Раю". Вдалося з'ясувати, що поет знав цей афоризм, імовірно, за текстом повісті Олександра Пушкіна "Пиковая дама" (1833), уперше опублікованої у популярному журналі "Библиотека для чтения" 1834 р. У підсумку як непереконливу відкинуто гіпотезу попередніх коментаторів про ознайомленість Шевченка з "Пеклом" у російському перекладі Єлизавети Кологривової, що виходив упродовж двох років у шести випусках, за якими український поет навряд чи стежив. До того ж її інтерпретація не вирізнялася художньою досконалістю (терцини оригіналу відтворено прозою). Найвірогідніше, Шевченко багато чув про "Божественну комедію", особливо першу її частину, і читав у доступній періодиці окремі фрагменти, зокрема, як доведено, у перекладі Д. Міна. * Автор статті є членом редакційної колегії «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.ukquotationaphorismtranslationeditioncommentaryцитатаафоризмперекладвиданнякоментарСтаття