Борисюк Аліна ВолодимирівнаКравченко, Людмила Олександрівна2025-06-162025-06-162025Борисюк А. В. Неофіційна антропонімія села Городок Камінь-Каширського району Волинської області : кваліфікаційна робота … «магістр» : 035 Філологія / Наук. кер. Л. Кравченко. Київ, 2025. 104 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6699Магістерська робота присвячена дослідженню неофіційної антропонімії волинського села. Мета роботи полягає в комплексному аналізі прізвиськ і варіантів антропонімів села Городок Камінь-Каширського району Волинської області. Об’єкт дослідження становлять 555 прізвиськ, зібраних методом опитування місцевих жителів, 573 правописних варіанти особових імен та 198 правописних варіантів прізвищ, зафіксованих у погосподарських книгах села. Фактичний матеріал стає об’єктом ономастичного дослідження вперше. Предмет дослідження: лексична база, мотиви номінації, словотвір й емоційно-експресивна забарвленість прізвиськ, а також варіантність антропонімів в офіційно-ділових документах. У роботі застосовано описовий, порівняльний, зіставний, кількісний і статистичний методи, метод польового дослідження, лексико-семантичний, структурно-словотвірний та етимологічний аналізи. Найбільшу групу становлять індивідуальні прізвиська (322 одиниці). Лексичною базою для них слугували особові імена та прізвища (Гавасілько, Шемет), етноніми (Білорус), катайконіми (Березенець), назви професій (Токар), флори та фауни (Заєць, Бук), предметів побуту (Кастрюлька) тощо. Серед мотивів номінації індивідуальних прізвиськ найбільше вказівок на характерні риси носіїв або їхні звички (32,3%, Карасик, Вузлик) та ті, що відтворюють реальний стан речей (22,3%, Одесит, Староста). За емоційно-експресивним забарвленням значно переважають нейтральні найменування (79,2%, Шева); негативно забарвлених – 12,8% (Лазур Брехливий), а позитивних – 8% (Соловейко). Серед родичівських прізвиськ (150 одиниць) найбільше андронімів (49,3%, Бо́дзіха), патронімів (29,4%, Воло́дькова), пропатронімів (12%, Ока́нтійова), менше матронімів (8,7%, Ма́рфин) та один гіонім (0,6%, Целі́нникова). Продуктивними суфіксами в утворенні родичівських прізвиськ стали -ов-, -их- / -іх-, -ин- / -ін-, -ик- / -ік-, -ишин-, -к-а. Серед сімейно-родових прізвиськ зафіксовано 83 одиниці (114 варіантів). Найчастіше вони поставали на базі індивідуальних прізвиськ (48,2%, Му́рини), рідше – особових імен (25,3%, Да́роччині) та прізвищ (4,8%, Халамаї́), могли мати подвійну мотивацію (2,4%, Голоди́) або ж стертий мотив надання іменувань (16,9%, Бо́кусі). Серед способів творення сімейно-родових прізвиськ однаково продуктивні лексико-семантичний (44,7%, Базани́) та морфологічний (55,3%,Микиші́вські). Проаналізовані прізвиська функціонують у фонетичних, словотвірних, лексичних варіантах (Саха́р / Сахаро́к / Сахари́сько), відображають діалектні риси місцевої говірки, перебувають у тісному взаємозв’язку з прізвищами, позивними, а ще – з місцевим фольклором. Варіантність характертна не лише усному мовленню місцевих жителів, але й офіційно-діловим документам XX століття. У джерелі 1948 року зафіксовано варіанти імен та прізвищ, спричинені міжмовною інтерференцією (Неродік, Зофія), діалектним впливом (Вегера, Гийов), орфографічними помилками (Солобчук, Маря). Сьогодні в селі функціонують прізвища, на написання яких вплинули допущені в минулому столітті помилки: Мефанік і Мифанік, Смійчик і Смічик. Опрацьований фактичний матеріал доповнює атлас прізвиськ та варіантів особових імен українців, може слугувати джерелом для подальших ономастичних, соціолінгвістичних, діалектологічних та історико-лінгвістичних досліджень.The master's thesis is devoted to the study of unofficial anthroponymy in a village in Volyn region. The purpose of the research is to conduct a comprehensive analysis of nicknames and anthroponymic variants recorded in the village of Horodok, Kamin-Kashyrskyi district, Volyn region. The object of the study includes 555 nicknames collected through oral surveys of local residents, 573 orthographic variants of personal names, and 198 orthographic variants of surnames documented in the household registers of the village. The collected factual material has become the basis for a comprehensive onomastic analysis for the first time. The subject of the study encompasses the lexical base, motivations for nomination, word formation models, and the emotional-expressive coloring of nicknames, as well as the variability of anthroponyms recorded in official and administrative documents. The research employs descriptive, comparative, contrastive, quantitative, and statistical methods, as well as fieldwork methodology, lexical-semantic, structural-derivational, and etymological analyses. The largest group consists of individual nicknames (322 units). Their lexical base includes personal names and surnames (Havasilko, Shemet), ethnonyms (Bilorus), choronyms (Berezenets), names of professions (Tokar), flora and fauna (Zaiets, Buk), household objects (Kastriulka), among others. The most common nomination motives include references to characteristic traits or habits of the name bearer (32.3%, Karasyk, Vuzlyk), as well as names that reflect actual circumstances or social roles (22.3%, Odesyt, Starosta). In terms of emotional-expressive coloring, neutral nicknames prevail (79.2%, Sheva); negative ones constitute 12.8% (Lazur Brekhlyvyi), and positive — 8% (Soloveiko). Among kinship-based nicknames (150 units), the majority are andronyms (49.3%, Bodzikha), followed by patronyms (29.4%, Volodʹkova), propatronyms (12%, Okantiiova), matronyms (8.7%, Marfyn), and a single gionym (0.6%, Tselinnykova). The most productive suffixes in forming kinship nicknames include -ov-, -ykh- / -ikh-, -yn- / -in-, -yk- / -ik-, -yshyn-, -ka. Among family-related nicknames, 83 units (114 variants) were recorded. Most often, they are based on individual nicknames (48.2%, Muryny), less frequently on personal names (25.3%, Darochchyni) or surnames (4.8%, Khalamai), may have double motivation (2.4%, Holody), or an obscure/erased nomination motive (16.9%, Bokusy). Among the formation methods of family-collective nicknames, both the lexical-semantic (44.7%, Bazany) and morphological (55.3%, Mykyshivski) approaches are equally productive. The analyzed nicknames function in phonetic, word-formational, and lexical variants (Sakhar / Sakharok / Sakharysko), reflect dialectal features of the local vernacular, and maintain close connections with surnames, call signs and are often used within the framework of local oral traditions. Variability is characteristic not only of the spoken language of local residents but also of official documents of the 20th century. In a 1948 source, numerous variants of names and surnames were recorded, caused by language interference (Nerodik, Zofiia), dialectal influence (Vehera, Hyiov), and spelling errors (Solobchuk, Maria). Some of these variants have persisted in the modern anthroponymic system of the village: Mefanik / Myfanik, Smiychyk / Smichyk. The processed factual material complements the atlas of nicknames and variants of Ukrainian personal names and may serve as a source for further onomastic, sociolinguistic, dialectological, and historical-linguistic studies.ukукраїнська моваантропонімпрізвиськопрізвищеособове ім’яправописний варіант.Ukrainian languageanthroponymnicknamesurnamepersonal nameorthographic variant.Магістерська робота