Васютинський, В. О.В. О.Васютинський2026-02-272026-02-272024Васютинський, В. О. (2024). ЕКСПЕРТНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ У ПРОСТОРІ ПСИХОСЕМАНТИЧНИХ ОЦІНОК ПОЛІТИЧНИХ СУБ’ЄКТІВ. Український психологічний журнал(2 (22)), 9–24. https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).1316.6410.17721/upj.2024.2(22).1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11036У статті розкрито особливості експертної компетентности студентів на основі оцінки результатів семантичного оцінювання політичних суб’єктів. На першому етапі дослідження опитано 496 жителів України в режимі онлайн. Респонденти оцінювали за методикою особистісного диференціяла «типових українців», «типових росіян», президента Зеленського, инших представників влади, «типових поляків», а також те, якими поляки бачать українців. На другому етапі 607 студентів із 7 університетів виступили в ролі експертів та намагалися оцінити, як, на їхню думку, відповіли респонденти в попередньому дослідженні. Рівень їхньої експертної компетентности залежав від точности оцінок. Анкета містила також питальники з колективного нарцисизму, статевих ролей, психологічного тяжіння до бідности. За результатами першого етапу з’ясовано, що респонденти високо оцінювали українців як референтну спільноту та активно з нею ідентифікувалися. Дещо нижче оцінено поляків, а росіяни дістали найнижчі бали. Образ українців в очах поляків посів проміжне становище між оцінками українців і поляків. У ставленні до влади переважали нейтральні або критичні оцінки, рівень ідентифікації з нею був невисокий. Ставлення до Зеленського виявилося суперечливим: він був об’єктом позитивної ідентифікації як самих респондентів, так і, на їхню думку, українців загалом; похвальний образ Зеленського істотно протиставлявся решті представників непривабливої влади; Зеленського і решту влади об’єднували почасти за позитивним сприйманням, а почасти – за негативним. На другому етапі зафіксовано кореляції експертної компетентности із соціяльно-психологічними характеристиками студентської вибірки. Позитивну кореляцію з віком у порівнянні оцінок українців і Зеленського розглянуто як наслідок життєвого і політичного досвіду. Зв’язок експертної компетентности з колективним нарцисизмом у порівнянні оцінок українців і образу українців в очах поляків пояснено чутливістю носіїв колективного нарцисизму до ставлення иноземців до українців. За причину позитивної залежности експертної компетентности від фемінінности в порівнянні оцінок Зеленського та инших представників влади визнано підвищену чутливість до оцінки впливових постатей у політиці. Імовірно, в основі позитивної кореляції експертної компетентности з тяжінням до бідности і негативної – із маскулінністю – у порівнянні оцінок українців і поляків лежить схильність до залежности та безпорадности.The article reveals the peculiarities of students’ expert competence based on the assessments of the results of the semantic evaluation of political agents. At the first stage of the research, 496 residents of Ukraine were interviewed online. With the personal differential method, the respondents evaluated «typical Ukrainians”, “typical Russians”, President Zelenskyi, other authorities, “typical Poles”, as well as how Poles see Ukrainians. At the second stage, 607 students from 7 universities acted as experts and tried to assess how they thought the respondents in the previous study had answered. The level of their expert competence depended on the accuracy of the assessments. The questionnaire also included questionnaires on collective narcissism, gender roles, psychological inclination to poverty. According to the results of the first stage, it was found that the respondents highly valued Ukrainians as a reference community and actively identified with it. The Poles were rated somewhat lower, and the Russians received the lowest points. The image of Ukrainians in the eyes of Poles occupied an intermediate position between the assessments of Ukrainians and Poles. The attitudes towards the authorities were dominated by neutral or critical assessments, the level of identification with it was low. The attitudes towards Zelenskyi turned out to be contradictory: he was the object of positive identification both by the respondents themselves and, in their opinion, by Ukrainians in general; the laudable image of Zelenskyi was significantly contrasted with the rest of the unattractive authorities; Zelenskyi and the rest of the authorities were united partly by positive perception, and partly by negative one. At the second stage, correlations of expert competence with social and psychological characteristics of the student sample were recorded. The positive correlation with age in comparing the assessments of Ukrainians and Zelenskyi was considered as a consequence of life and political experience. The connection between expert competence and collective narcissism in comparison of the assessments of Ukrainians and the image of Ukrainians in the eyes of Poles was explained by the sensitivity of carriers of collective narcissism to foreigners’ attitudes to Ukrainians. The reason for the positive dependence of expert competence on femininity in the comparison of assessments of Zelenskyi and other authorities was recognized to be an increased sensitivity to the assessment of influential figures in politics. Presumably, the basis of the positive correlation of expert competence with the inclination to poverty and the negative correlation with masculinity in comparing the assessments of Ukrainians and Poles lies in the tendency to dependence and helplessness.ukекспертна компетентністьособистісний диференціялоцінки політичних суб’єктівставлення до владиколективний нарцисизмстатеворольова ідентичністьпсихологічне тяжіння до бідностиexpert competencepersonality differentialassessments of political agentsattitude towards the authoritiescollective narcissismgender-role identitypsychological inclination to povertyСтаття