Опря, Богдана ОлексіївнаБогдана ОлексіївнаОпря2026-05-072026-05-072024Опря, Б. О. (2024). Паломництво та релігійний туризм у контексті розвитку туристичної індустрії. Географія та туризм, (74), 19–24. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2024.74.19-24УДК 338.48-6:2-57+210.17721/2308-135X.2024.74.19-24https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19929The purpose of the article is to determine the specificity of pilgrimage and religious tourism and their potential in the development of the tourism industry. Methods. The research methodology is based on the use of general scientific and specific research methods. General scientific methods include the method of analysis and synthesis, generalization and abstraction, comparison and analogies. These methods allowed us to identify the specificity of pilgrimage and religious tourism, establish the differences between them, and outline distinctions in the motivation for travel of pilgrims and religious tourists. Results. It has been determined that pilgrimage and religious tourism are quite similar in terms of the participants' activities, but they differ in their motivations. The distinction between pilgrims and tourists also lies in how they perceive the experiences they gain: pilgrims are more interested in the content of the religious ceremony and its inner meaning, while religious tourists are attracted to the aesthetic and emotional aspects of destinations. However, despite these differences, both religious tourism and pilgrimage contribute to the formation of tourists' experiences based on their participation in religious practices and the exploration of cultural achievements. Promoting many destinations based on their religious potential can be aimed not only at believers and pilgrims but also at other categories of tourists who intend to study the history, culture, traditions, and beliefs of the local population, as well as to become acquainted with their secular and spiritual practices. This can serve as an important tool for fostering harmonious relations between nations and countries. The scientific novelty is in the discovery of modern approaches to the classification of pilgrimage and religious tourism that dominate in foreign science. Common and distinctive features have been identified that influence the motivation of travelers and their expectations from the journey. The practical significance of the work lies in the discovery that cultural and religious heritage can be transformed into a shared asset that brings not only spiritual benefit but also socio-economic gain to local residents and aesthetic satisfaction to tourists. Religious tourism can utilize local resources, such as sacred sites, to attract tourists who wish to participate in the traditions and culture of a specific tourist destination. This can contribute to the preservation of cultural heritage and ensure the sustainability of the area's development.Мета статті полягає у визначенні специфіки паломництва та релігійного туризму та їхнього потенціалу у розвитку туристичної сфери. Методика дослідження базується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Загальнонаукові методи включають метод аналізу та синтезу, узагальнення та абстрагування, порівняння та аналогії. Вказані методи дали змогу виявити специфіку паломництва та релігійного туризму, встановити різницю між ними, окреслити відмінності у мотивації до подорожі паломників та релігійних туристів. Результати. З’ясовано, що паломництво та релігійний туризм досить близькі за формою діяльності учасників процесу, але різняться за їхньою мотивацією. Відмінність між паломниками і туристами полягає і у способі сприйняття отриманих вражень: паломників більше цікавить зміст релігійного дійства та його внутрішній сенс, тоді як релігійних туристів приваблюють естетичні та емоційні аспекти дестинацій. Втім, попри відмінності, і релігійний туризм, і паломництво сприяють формуванню досвіду туристів, що базується на їх участі у релігійних практиках та освоєнні культурних здобутків. Просування багатьох дестинацій на основі їх релігійного потенціалу може бути спрямоване не тільки на віруючих та паломників, але й на інші категорій туристів, які мають намір вивчити історію, культуру, традиції та вірування місцевого населення, а також ознайомитися з їхніми світськими і духовними практиками. Це може слугувати важливим інструментом для підтримки гармонійних відносин між народами та країнами. Наукова новизна полягає у тому, що були виявлені сучасні підходи до класифікації паломництва та релігійного туризму, котрі домінують в зарубіжній науці. Виявлені спільні та відмінні риси, котрі впливають на мотивацію мандрівників та їхні очікування від подорожі. Практична значимість роботи полягає у виявленні того факту, що культурна релігійна спадщина може перетворитися на спільне надбання, котре приносить не лише духовну користь, але й соціально-економічну вигоду місцевим жителям та естетичне задоволення туристам. Релігійний туризм може використовувати місцеві ресурси, такі як священні місця, для приваблення туристів, які бажають відчути співучасть у традиціях та культурі певної туристичної локації. Це може сприяти збереженню культурної спадщини та забезпечити сталість розвитку території.ukпаломництвоподорожрелігійний туризмтуристична дестинаціяpilgrimagetravelreligious tourismtourist destinationСтаття