Ятченко, ВолодимирВолодимирЯтченко2026-05-062026-05-062026Ятченко, В. (2026). The Existential Dimension of Ukrainian Worldview under Conditions of Social Trauma Caused by the Holdomor of 1932—1933. Українознавство(1), 25–42. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.35612410.17721/2413-7065.1(98).2026.356124https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19656The relevance of the research. Determining the causes and searching for ways restoring society to its normal state  after the end of the Russian-Ukrainian war, building new forms of economic and social relations, and shaping the spiritual world of the individual require the efforts of specialists in many areas of public life. The social sciences, including philosophy and sociology, also bear their share of responsibility for this extremely important task. The contribution of philosophy and sociology to these common aspirations lies, in particular, in the study of the existential dimension of human awareness of the deep foundations of their own being, personal self-identification, and their purpose in the world. The purpose is to understand the Holodomor not only through its immediate events, but also in the context of eternal values comprehended by people during existential breakthroughs – in situations of understanding freedom, life and death, the meaning of one's own existence, and the place and purpose of humans in the world. Conclusions. The experience of the Holodomor adds new insights, previously overlooked by Western researchers, to the understanding of social trauma and existential breakthroughs of individuals in extreme situations. Viewed from the perspective of philosophical reflection, the facts presented appear as moments of existential reinterpretation of one's own essence, or more precisely, not reinterpretation, a re-creation, because it was a breakthrough beyond the position of biological survival, a breakthrough into a sphere of self-identification in which values appear as something higher than the instinct of self-preservation. Efforts of this kind in history have often been decisive acts of socio-anthropogenesis and, as such, require further fundamental research.Актуальність. Встановлення причин і пошук форм відновлення нормального стану суспільства після закінчення російсько-української війни, вибудова нових форм економічних, соціальних відносин, духовного світу особистості потребують зусиль фахівців у багатьох сферах суспільного життя. Своя частка відповідальності за цю надважливу справу лягає і на суспільні науки, в тому числі філософію і соціологію. Внесок філософії та соціології у ці спільні прагнення полягає, зокрема, у дослідженні екзистенційного виміру усвідомлення людиною глибинних засад власного буття, особистісних самоідентифікацій, свого призначення у світі. Мета – осмислення Голодомору не лише через його безпосередні події, але і в горизонті одвічних цінностей, осягнутих людьми під час екзистенційних проривів – в ситуаціях осягнення свободи, життя і смерті, сенсу власного існування, місця і призначення людини в світі. Висновки. Досвід Голодомору вносить нові, не помічені раніше західними дослідниками штрихи у розуміння соціальної травми, екзистенціальних проривів людини в межових ситуаціях. Розглянуті з боку філософської рефлексії факти постають як моменти екзистенційного перетлумачення особистістю власної сутності, а точніше, не перетлумачення, а перестворення, бо це був прорив за межі позиції біологічного виживання, прорив у таку сферу самоідентифікації, в якій цінності постають як щось вище за інстинкт самозбереження. Подібного роду зусилля в історії нерідко ставали вирішальними актами соціоантропогенезу і в цій своїй якості вимагають подальших фундаментальних досліджень.ukHolodomorsocial traumaexistential dimensions of personality during the Holodomorfreedomexistential aspects of life and deathГолодоморсоціальна травмаекзистенційні виміри особистості часів Голодоморусвободаекзистенціали життя і смертіСтаття