Забуранна, ОрестаОрестаЗабуранна2026-03-182026-03-182025-03-03Забуранна, О. (2025). JAPANESE SURNAMES AS A SUBJECT OF LINGUISTIC STUDIES. BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(30), 14–20. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2024.30.0210.17721/1728-242X.2024.30.02https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13228Background. Clarifying the ways of forming, structure and usage of anthroponyms is an important key to understanding the functioning of certain ethnocultural communities. Generally in the countries of the Far East a surname plays an important role in personal (self) identity, but on the contrary of China and Korea, the set of Japanese surnames, their nearest geographical neighbors, is extremely rich and diverse. Thus, the comprehensive study of Japanese proper names is actual task of Japanese studies. Objectives. Basing on the works of Japanese researchers and on the databases of Japanese surnames, this article aims to present characteristics of linguistic features of Japanese surnames and draws perspectives on their further investigation. Methods. The main method applied in this study is a descriptive method. Furthermore we used procedures of critical analysis and the contrastive method. Results. It was found that the answer on the discussible issue concerning the amount of Japanese surnames depends on the counting criteria. The amount can vary from thereabout 100 thousand units when considering only the present times and using strict criteria concerning the Kanji records and their spellings, to almost 300 thousand units when adding surnames no longer used and counting different phonetic and graphical Kanji variants as separate surnames. This article also deals with the issue of regional characteristics of surnames. The 30 most popular Japanese surnames were classified from a regional point of view and this classification has much in common with the division of Japanese dialects. Phonetically, Japanese surnames are part of wago. Morphologically, most of them consist of two components and semanticize the features of the terrain and cultivated nature, reflecting the values of the Japanese language’s worldview. The analysis of component frequency revealed that last components denote the objects or aspects of their orientation in the space, and first components specify their different attributes. Conclusions. Surnames are an important source of information about the regional characteristic of the country, linguistic features of Japanese and the values of its worldview. The question of regional characteristics of Japanese surnames and developing their consistent semantic and ideographical classification demands further investigation.Вступ. З’ясування механізмів формування, будови і побутування антропоніміки є важливим ключем для розуміння засад існування певної етнокультурної спільноти. Загалом у країнах Далекого Сходу прізвище відіграє вагому роль у ідентифікації особистості, однак, на відміну від китайців та корейців, антропоніміка японців — їх найближчих географічних сусідів — є надзвичайно багатою та розмаїтою. З огляду на це, вивчення японських власних імен є актуальним завданням сучасної японістики. Ґрунтуючись на працях японських дослідників та даних реєстрів прізвищ, у статті маємо на меті охарактеризувати лінгвістичні особливості японського прізвищевого антропонімікону і окреслити перспективи його подальшого вивчення. Методи. Основним методом, застосованим у дослідженні, є описовий метод, окрім цього використано прийоми теоретико-критичного аналізу наукової літератури, зіставного методу та методу індукції. Результати. З’ясовано, що відповідь на дискусійне питання японістики про кількісний склад японських прізвищ залежить від того, які критерії застосовуються при його підрахунку. Цифри коливаються від 100 тис. одиниць при застосуванні строгого підходу і урахуванні лише сучасного зрізу антропоніміки до 300 тис. одиниць при врахуванні фонетико-графічних варіантів як окремих прізвищ та даних минулих історичних епох. У статті розглянуто також питання регіональності прізвищ, і на основі тридцяти найпоширеніших прізвищ Японії запропоновано класифікацію, яка великою мірою корелює з діалектним поділом японської мови. Фонетично японські прізвища належать до лексичного шару ваґо, структурно-морфологічно найчастіше є двочленними та семантизують особливості рельєфу і окультурену природу, відбиваючи цінності японської мовної картини світу. Розгляд частотних ієрогліфів у прізвищах виявив, що перші компоненти виступають семантичними конкретизаторами, вказуючи на різні атрибути, а останні — на самі об’єкти чи аспекти їх орієнтації в просторі. Висновки. Прізвища є важливим джерелом інформації про регіональні особливості країни, лінгвістичні риси японської мови, цінності мовної картини світу. У перспективі подальшого вивчення потребує питання регіональної характеристики японських прізвищ і опрацювання їх несуперечливої семантико-ідеографічної класифікації.ukJapanese languagesurnameregionalitymorphological structuresemantic and ideographic classificationJapanese languagesurnameregionalitymorphological structuresemantic and ideographic classificationпрізвищерегіональністьморфологічна структурасемантико-ідеографічна класифікаціяяпонська мовапрізвищерегіональністьморфологічна структурасемантико-ідеографічна класифікаціяяпонська моваСтаття