СТРОКАЛЬ, ОлександрОлександрСТРОКАЛЬ2026-03-112026-03-112024-04-04СТРОКАЛЬ, О. (2024). THE LANGUAGE MEANS OF EXPRESSION OF BLACK COLOR IN OLEKSII DOVHIY’S POETIC MYTH. Linguistic and Conceptual Worldviews, 1(75), 118–138. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2024.1.0810.17721/2520-6397.2024.1.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12328Background. Lexemes for the designation of colors act as a unique language material that reflects the collective experience of humanity and ethnicity. In a poetic text, such units are expressions of the author's style. Purpose: to characterize the peculiarities of language expression of realities related to the color black in Oleksii Dovhiy’s poetic myth. Taking into account the nature of the use of linguistic units in the poet’s contexts, the author of the article considers the realities associated with the color black as components of the mythologeme of the color black. The task: to consider the grammatical, semantic, stylistic, individual-author's characteristics of using the language units denoting the realities associated with the described mythologeme. Methods. general scientific methods (descriptive with analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic methods (conceptual analysis, lingual and poetic analysis). Results. the conducted research showed that the poet uses nominations to denote black realities in order to actualize a number of author's images and motifs related to the native land, the beauty of the Ukrainian woman and destructive realities. Language units, which denote the color black, act as markers of the pathogenic locus – death, war, bloodshed and the chthonic image of the crow. Conclusions. the author made a number of theoretical generalizations about the role of linguistic means in the process of representing the poet's creative idea, features of the worldview of his lyrical hero. The author of the article considers the phenomenon of the poetic text as a special verbal rhythmic form, which acts as an expression of the most ancient human ideas about the world. The relevance of the study lies in the fact that the study of the peculiarities of the language expression of the mythologeme of the color black in Oleksii Dovhiy’s poetry will allow us to draw a conclusion about the character of the modern individual-author's representation of Ukrainians worldview. The article emphasizes the special function of linguistic units that denote the realities associated with the color black in Oleksii Dovhiy’s poetic texts. The analyzed units were grouped according to their grammatical characteristics, structure and semantics. The researcher emphasizes the active use of structurally complex units that have several roots. Such lexemes, in his opinion, allow the poet to introduce several associative semantic fields into the text, connected not with one word, but with several, which powerfully enriches the figurative system of the text and reveals the individual author’s linguistic worldview.Вступ. Лексеми на позначення кольорів виступають унікальним мовним матеріалом, у якому відображено колективний досвід людства та етносу. У поетичному тексті такі одиниці є виразниками авторського стилю. Мета: охарактеризувати особливості лінгвальної експлікації чорного кольору та пов’язаних із ним реалій на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Завдання: розглянути граматичні, семантико-стилістичні індивідуально-авторські характеристики уживання мовних одиниць на позначення міфологеми чорного кольору та низки образів, асоційованих із нею. Методи. загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (концептуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз). Результати. Наголошено на особливій ролі поетичних текстів у відображенні тим чи іншим автором світоглядних уявлень ліричного героя – представника відповідної етнокультури. Розглядані одиниці-експліканти було згруповано та проаналізовано за низкою граматичних, словотвірних і семантико-стилістичних ознак. У дослідженні зазначено, що низка мовних одиниць – вербалізаторів згаданої міфологеми – використовується митцем для створення як позитивно, так і негативно конотованих образів. З-поміж лексем із виразно позитивною семантикою автор статті виокремлює одиниці, які позначають образи рідної землі та вроду української жінки. Негативно марковані одиниці, як показало дослідження, уживаються митцем для експлікації мотиву смерті, загибелі, наруги чи війни. Також у поетичних контекстах О. Довгого згадані лексеми можуть використовуватися для репрезентації мотиву одвічної боротьби сил добра і зла, представленого в межах одного зображуваного поетом сюжету. Висновки. Обґрунтовано важливість уживання в поетичному тексті лексем на позначення реалій чорного кольору. Акцентовано на своєрідній біполярності актуалізованих відповідними колоремами художньо-авторських образів. _______________ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Білодід, І., Бурячок, А., & Гнатюк Г. (Ред.). (1979). Словник української мови. В 11 т. Т. 10. Т-Ф . Наукова думка. Бовсунівська, Т. (2010). Міфологема як резистентний складник літератури. Дивослово, 8, 49–52. Borejszo, M. (2010). Nazwy kolorów w leksyce odzieżowej (na materiale Słownika ubiorów Ireny Turnau). Poznańskie studia polonistyczne. Seria językoznawcza. XVI (XXXVI). S. 31–41. Graf, M. (2012). Konotacyjne i asocjacyjne właściwości określeń identyfikujących barwy (na przykładzie nazw barw ściennych). Poznańskie studia polonistyczne. Seria językoznawcza, 19(39), 1, 119–130. Жайворонок, В. (2006). Знаки української етнокультури. Словник-довідник. Довіра. Kasmiran, M., & Ena, O. (2019). Gender representation in men’s and women’s fashion magazine. Journal of English language teaching and linguistics, 4(1), 35–45. Коцур, В., Потапенко, О., & Куйбіда, В. (Ред.). (2015). Енциклопедичний словник символів культури України. ФОП Гавришенко В.М. Половинкіна, М. І. (2015). Семантика та прагматика кольороназв у польському поетичному дискурсі (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття) [Неопубл. кандидатська дисертація]. Національна академія наук України. Інститут мовознавства. Семашко, Т. (2011). Проблема визначення статусу кольоропозначень як лінгвістичних одиниць. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови, 7, 352–356. Токарев, С. (Ред.). (1991). Мифы народов мира: [в 2 т.]. Т. 1. Советская энциклопедия. Трессидер, Дж. (1999). Словарь символов. Гранд : ФАИР-Пресс. Ясь, О. (2009). Міф історичний. Енциклопедія історії України. У 10 т. Т. 6. Наукова думка. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Mif_istorychny   ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ Довгий, О. (2009). Доторки блискавки. Вибрані твори. У 4 т. Т. 1. Укр. Письменник. Довгий, О. (2009). Дихання вічності. Восьмивірші. Вибрані твори. У 4 т. Т. 2. Укр. Письменник. Довгий, О. (2009). Дереворити. Вибрані твори. У 4 т. Т. 3. Укр. Письменник.ukblack colormythologemasymbolsacral locuslinguistic worldviewOleksii Dovhiy’s poetryчорний колірміфологемасимволсакральний локусмовна картина світупоезія Олексія ДовгогоСтаття