Єфіменко В.Лозицький В.2026-05-152026-05-152022Єфіменко В., Лозицький В. (2022). ПРОГНОЗ МАКСИМУМУ 25-ГО ЦИКЛУ СОНЯЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ОСНОВІ ДАНИХ ПРО ШВИДКІСТЬ НАРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІ СОНЯЧНИХ ПЛЯМ. , 35–39.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21577На основі даних про 24 попередні сонячні цикли, розглянуто статистичний зв'язок між швидкістю наростання кількості сонячних плям на фазі кривої зростання й амплітудою циклу. Виявилося, що результат прогнозування амплітуди циклу залежить від того, яку ділянку кривої зростання циклу взяти за основу для прогнозування, а також від того, брати до уваги всі 24 цикли чи лише непарні. На результат прогнозування впливає також початкове припущення про монотонність чи немонотонність фази зростання активності. Зроблено висновок, що, найімовірніше, максимальна згладжена кількість сонячних плям у 25-му циклі має дорівнювати 185 ± 18 одиниць у новій системі, що відповідає середньому за потужністю сонячному циклу, з виконанням правила Гнєвишева – Оля. За таких параметрів цього циклу, немає ознак наближення глибокого мінімуму вікового циклу в середині ХХІ ст.ukСонцесонячна активністькількість сонячних плямпрогноз амплітуди 25-го циклуправило Гнєвишева – Олямінімум вікового циклуСтаття