Заєць, Сергій АнатолійовичСергій АнатолійовичЗаєцьЩербина, Олена Юріївна2026-04-302026-04-302026-04-15Заєць С. А. Логіко-філософський вимір сучасного дискурсу про права людини : дис. ... доктора філософії : 033 Філософія. Київ, 2026. 235 с.УДК 101:341.231.14:16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18777Заєць С.А. Логіко-філософський вимір сучасного дискурсу про права людини. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія» (03 – Гуманітарні науки). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена комплексному аналізу сучасного дискурсу про права людини в його логіко-філософському вимірі з метою встановлення причин неоднозначного розуміння та вживання поняття «права людини», яке призводить до втрати правами людини їх нормативної сили, а також обґрунтування авторського витлумачення цього поняття. Вибір теми дослідження обумовлений сучасною кризою прав людини. Така криза полягає, з одного боку, в тому, що права людини є одним із варіантів ціннісного вибору для суспільств у сучасному світі, а з іншого – що такий ціннісний вибір не здатен захистити суспільство від агресії з боку авторитарних режимів. Окрім того, про кризу також свідчить марність спроб учасників сучасного дискурсу про права людини віднайти єдине витлумачення поняття «права людини» та інтегрувати права людини в сучасні уявлення про суспільство, забезпечивши, таким чином, їхню легітимність. Панівні теорії прав людини схильні міфологізувати природу прав людини як морального абсолюту, що робить права людини вразливими перед лицем сучасних загроз. Тема прав людини викликає високий інтерес наукової спільноти, однак такий інтерес з боку українських дослідників зосереджений переважно на практичних аспектах імплементації європейських стандартів, захисту прав людини або на дослідженні історії прав людини. При цьому політична ситуація поточного збройного конфлікту є не єдиним джерелом викликів для України. Російська агресія проти нашої держави також відображає загальну кризу розуміння прав людини. Через те, що права людини не мають прямого референта у фізичному світі природних об'єктів, їхній зміст визначається конвенційно, через плинні дискурсивні практики. Як наслідок, у масштабі дискурсу про права людини зміст і обсяг поняття «права людини» залишаються взаємно неузгодженими. З огляду на це, сутність наукової проблеми, якій присвячене наше дослідження, полягає у визначенні критеріїв ідентифікації текстів, що складають сучасний дискурс про права людини, проясненні природи прав людини та з’ясуванні причин неоднозначного розуміння та вживання поняття «права людини», що спричиняє втрату дискурсом про права людини його нормативної сили. Перший розділ дисертації присвячений теоретичним і методологічним засадам дослідження. В процесі дослідження було встановлено, що сучасний дискурс про права людини охоплює практично все суспільство й не має кваліфікаційних вимог, які б забезпечували його фаховість, а через це є надто великим за кількістю текстів, які його складають. Обґрунтовано критерії ідентифікації текстів, що складають сучасний дискурс про права людини. Такими критеріями є: лексико-семантичний, функціональний та хронологічний. З огляду на нездатність існуючих спроб класифікації теорій прав людини забезпечити вичерпну класифікацію сучасного дискурсу про права людини, обґрунтовано, що підставою для класифікації відповідного дискурсу можуть бути політичні переконання учасників цього дискурсу. Емпірична перевірка застосовності запропонованої методології класифікації сучасного дискурсу про права людини підтвердила її плідність, продемонструвавши істотні відмінності теоретичних поглядів на права людини між «лівими», лібералами і «правими». Другий розділ дисертаційного дослідження присвячений історико-філософській реконструкції зародження та розвитку ідеї прав людини в межах ліберального політичного проєкту. На підставі дослідження історико-філософських, а також сучасних та історичних юридичних текстів з’ясовано, що ідея прав людини виникла як невіддільний елемент цілісного ліберального проєкту політичного устрою суспільства, запропонованого Джоном Локом. У проєкті Джона Лока тріада прав (на життя, свободу та власність), які за своїми суттєвими ознаками відповідають сучасному розумінню поняття «права людини», мала функціональне значення в єдності з ідеєю демократичного врядування. Обґрунтовано думку, що загальний політичний розвиток країн світу і прогрес міжнародного права протягом XVIII–XX ст. призвели до розщеплення функціонально цілісного ліберального проєкту Джона Лока: права людини на міжнародному рівні перетворилися на автономний нормативний інститут, тоді як демократичний устрій залишився вразливим до негативного впливу авторитарних політиків. Попри це, функціональний взаємозв'язок між правами людини та демократією зберігається до сьогодні, внаслідок цього деградація демократії або прав людини створює загрозу руйнації одне одного. Третій розділ дисертаційного дослідження присвячено семантико-етимологічним та соціально-філософським засадам розуміння прав людини та аналізу неясності текстів, що складають сучасний дискурс про права людини. Обґрунтовано, що причинами неясності текстів, які складають сучасний дискурс про права людини є: семантична заплутаність виразу «права людини» та його невідповідність будь-якій із можливих онтологій прав людини; плюралізм онтологій прав людини; зміни предметного та смислового значення поняття «права людини» внаслідок його особливостей як соціального поняття; порушення закону тотожності в текстах, що складають дискурс про права людини, в результаті нерелевантного використання поняття «права людини» в різних контекстах сучасного дискурсу про права людини і, зокрема, включення до обсягу поняття «права людини» різних множин предметів у різних контекстах зазначеного дискурсу. Продемонстровано, що вираз «права людини» з феноменологічної перспективи позначає специфічне позиціонування людини в екзистенційно важливих сегментах морального простору, що існує між людиною і державою в ліберальному суспільстві. Обґрунтовано, що єдине витлумачення поняття «права людини» для різних політичних ідеологій не виглядає можливим. Запропоновано витлумачення поняття «права людини» в широкому значенні (яке охоплює юридичний, політичний і філософський контексти) з позицій ліберальної політичної ідеології як такого, що позначає особливий клас соціальних норм, які визначають відносини між людиною та державою в ліберально-демократичному суспільстві в екзистенційно значущих для людини сферах. Запропоновано визначення поняття «права людини» в юридичному контексті сучасного дискурсу про права людини: правами людини в юридичному контексті є негативні (утриматися від втручання, поважати свободу й автономію) або позитивні (допомогти, захистити або підтримати) зобов’язання держави по відношенню до людини, які закріплені в нормах міжнародних договорів. Отримані результати дисертаційного дослідження дозволяють прояснити сенс поняття «права людини», що є центральним у сучасному дискурсі про права людини, поглибити розуміння цього дискурсу з метою вироблення найкращих стратегій захисту прав людини в умовах кризи або послаблення демократії. Окремі результати дослідження можуть бути використанні в навчальному процесі при викладанні курсів з соціальної філософії, філософії права, політичної філософії, в яких тема прав людини може бути поглиблена для розуміння студентами природи політико-правових відносин у сучасному суспільстві. Ключові слова: права людини, дискурс про права людини, неясність поняття «права людини», історія філософії, політичний проєкт Дж. Лока, міжнародне право прав людини, людська рівність, колективна відповідальність, аргументація, формальна логіка, семантичний аналіз, етимологічний аналіз, логічний аналіз поняття «права людини».Zayets S.A. The Logico-Philosophical Dimension of Contemporary Human Rights Discourse. – A qualifying scientific work as a manuscript. Dissertation for acquiring the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 033 «Philosophy» (03 – Humanity sciences). Kyiv National University of Taras Shevchenko. – Kyiv National University of Taras Shevchenko, Kyiv, 2026. The dissertation undertakes a comprehensive analysis of contemporary human rights discourse in its logico-philosophical dimension, with the aim of identifying the sources of the ambiguous understanding and use of the concept of "human rights" – an ambiguity that undermines the normative force of human rights – and of advancing an original interpretation of that concept. The choice of research topic is motivated by the contemporary crisis of human rights. This crisis manifests, on the one hand, in the fact that human rights constitute merely one among several possible value choices available to societies in the modern world, and, on the other, in the fact that such an orientation has proven incapable of protecting societies from aggression by authoritarian regimes. The crisis is further evidenced by the persistent failure of participants in contemporary human rights discourse to arrive at a unified interpretation of the concept of "human rights," or to integrate human rights into prevailing conceptions of the social order in a manner that would secure their legitimacy. Dominant theories of human rights tend to mythologize the nature of human rights as a moral absolute – a tendency that renders human rights acutely vulnerable in the face of contemporary threats. The subject of human rights commands considerable scholarly attention; however, the interest of Ukrainian researchers has been concentrated primarily on the practical dimensions of implementing European standards, on the protection of human rights, or on the historical study of human rights. Meanwhile, the political situation created by the ongoing armed conflict is not the sole source of challenges confronting Ukraine. Russian aggression against our state is equally a reflection of the broader crisis in the understanding of human rights. Since human rights lack a direct referent in the physical world of natural objects, their content is determined conventionally, through shifting discursive practices. As a consequence, at the level of human rights discourse as a whole, the content and extension of the concept of "human rights" remain mutually incongruent. It is against this background that the scientific problem to which the present study is devoted consists in establishing criteria for identifying the texts that constitute contemporary human rights discourse, elucidating the nature of human rights, and determining the sources of the ambiguous understanding and use of the concept of "human rights" – an ambiguity that causes human rights discourse to forfeit its normative force. The first chapter of the dissertation is devoted to the theoretical and methodological foundations of the research. In the course of the study, it was established that contemporary human rights discourse encompasses virtually the whole of society and is subject to no qualification requirements that would ensure its professional character – a circumstance that renders it far too vast in terms of the number of texts of which it is composed. Criteria for identifying the texts that constitute contemporary human rights discourse are established and justified. These criteria are: lexical-semantic, functional, and chronological. In view of the inability of existing attempts at classifying theories of human rights to yield an exhaustive classification of contemporary human rights discourse, it is argued that the political convictions of the participants in that discourse may serve as the basis for its classification. Empirical verification of the applicability of the proposed classificatory methodology confirmed its fruitfulness, demonstrating substantial differences in theoretical views on human rights among the "left," liberals, and the "right." The second chapter of the dissertation is devoted to a historical-philosophical reconstruction of the emergence and development of the idea of human rights within the liberal political project. On the basis of an examination of historical-philosophical sources, as well as contemporary and historical legal texts, it is established that the idea of human rights arose as an inseparable element of the coherent liberal project of political order proposed by John Locke. Within Locke's project, the triad of rights – to life, liberty, and property – which in their essential features correspond to the modern understanding of the concept of "human rights," possessed a functional significance inseparable from the idea of democratic governance. The argument is advanced that the general political development of the world's states and the progress of international law throughout the eighteenth to twentieth centuries brought about the splitting of the functionally integrated liberal project of John Locke: human rights at the international level were transformed into an autonomous normative institution, while democratic governance remained vulnerable to the corrosive influence of authoritarian politicians. Notwithstanding this, the functional interdependence between human rights and democracy persists to the present day, with the consequence that the degradation of either democracy or human rights poses a threat to the destruction of the other. The third chapter of the dissertation is devoted to the semantic-etymological and social-philosophical foundations of the understanding of human rights, and to an analysis of the indeterminacy of the texts constituting contemporary human rights discourse. It is argued that the sources of this indeterminacy are the following: the semantic confusion of the expression "human rights" and its incongruence with any of the possible ontologies of human rights; the pluralism of human rights ontologies; shifts in the extension and intension of the concept of "human rights" consequent upon its distinctive character as a social concept; violations of the law of identity in the texts composing human rights discourse, resulting from the non-relevant deployment of the concept of "human rights" across different contexts of contemporary human rights discourse – and, in particular, from the inclusion of different sets of objects within the extension of the concept of "human rights" in different contexts of that discourse. It is demonstrated that, from a phenomenological perspective, the expression "human rights" denotes a specific positioning of the human being within existentially significant segments of the moral space that obtains between the individual and the state in a liberal society. The argument is advanced that a unified interpretation of the concept of "human rights" across different political ideologies does not appear to be achievable. An interpretation of the concept of "human rights" in its broad sense – encompassing the legal, political, and philosophical contexts – is proposed from the standpoint of liberal political ideology, according to which human rights designate a distinctive class of social norms governing the relationship between the individual and the state in a liberal-democratic society in those spheres that are existentially significant for the human being. A definition of the concept of "human rights" within the legal context of contemporary human rights discourse is further proposed: human rights in the legal context consist in the negative obligations of the state towards the individual – obligations to refrain from interference and to respect freedom and autonomy – or in its positive obligations – obligations to assist, protect, or support – as enshrined in the norms of international treaties. The findings of the dissertation research make it possible to clarify the meaning of the concept of "human rights" – which occupies a central place in contemporary human rights discourse – and to deepen the understanding of that discourse with a view to developing more effective strategies for the protection of human rights under conditions of democratic crisis or democratic backsliding. Certain findings of the research may also be employed in the educational process, in the teaching of courses in social philosophy, philosophy of law, and political philosophy, within which the topic of human rights may be developed in greater depth to advance students' understanding of the nature of political and legal relations in contemporary society. Keywords: human rights, human rights discourse, vagueness of the concept of "human rights", history of philosophy, political project of John Locke, international human rights law, human equality, collective responsibility, argumentation, formal logic, semantic analysis, etymological analysis, logical analysis of the concept of "human rights."ukправа людинидискурс про права людининеясність поняття «права людини»історія філософіїполітичний проєкт Дж. Локаміжнародне право прав людинилюдська рівністьколективна відповідальністьаргументаціяформальна логікасемантичний аналізетимологічний аналізлогічний аналіз поняття «права людини».human rightshuman rights discoursevagueness of the concept of "human rights"history of philosophypolitical project of John Lockeinternational human rights lawhuman equalitycollective responsibilityargumentationformal logicsemantic analysisetymological analysislogical analysis of the concept of "human rights."Дисертація