Сабадаш, Наталія ОлександрівнаНаталія ОлександрівнаСабадашМузика-Стефанчук, Оксана Анатоліївна2026-03-252026-03-252026-03-10Сабадаш Н.О. Захист прав платників податків в Україні : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2025. 203 с.УДК 347.73https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13784Сабадаш Н.О. Захист прав платників податків в Україні. – Кваліфікаційна наукова працю на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право» (08 – Право). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманітних підходів щодо захисту прав платників податків в Україні. Доведено, що діяльність суб’єктів податкових правовідносин потребує створення умов для застосування юридичних засобів з метою їх максимально повного забезпечення. Тобто реалізація права платником податків – це приведення в дію такого права, надання праву активної форми. У свою чергу, захист права платника податків – це діяльність різних суб’єктів, спрямована на недопущення обмеження такого права, на відновлення порушеного права. У деяких випадках захист може бути добровільним (платник податків сам приймає рішення про використання різних способів захисту) та обов’язковим (держава в особі контролюючих органів зобов’язана реагувати на порушення норм податкового законодавства). При цьому обов’язковий захист платника податків пов'язаний із наявністю державного примусу (по відношенню до платника податків і по відношенню до контролюючих органів), із гарантіями захисту порушених прав платника податків третіми особами. Реалізація та захист прав платників податків розуміється як самостійний елемент правовідносин у межах фінансових відносин, предметом яких є, зокрема, адміністрування, облік та сплата податків. Це своєрідна площина податкового права, яка забезпечує державно-правове регулювання поведінки платників податків виключно у їх відносинах із державою. Поновлення прав відрізняється від захисту прав, оскільки останнє передбачає активну вольову дію самого суб’єкту відносин – платника податків. Натомість поновлення права – це дійсно активна форма дії, зокрема, контролюючих органів, як владної сторони податкових правовідносин. Подальшого розвитку набуло питання права на захист в об’єктивному та суб’єктивному значеннях. Розмежовуються адміністративно-правові та податково-правові засоби захисту, оскільки ПК України містить притаманні лише податковим правовідносинам засоби захисту. Адміністративний спосіб захисту прав часто пов’язаний із такими негативними проявами як перевищення повноважень посадовими особами, корупційними складовими тощо. Це, за умови сумлінного виконання платниками податків власних обов’язків, призводить до зростання негативних настроїв та неприйняття державної податкової політики. Дістали подальшого розвитку питання презумпцій. Аргументовано, що презумпції в оподаткуванні не є тотожними презумпціям у податковому праві та законодавстві. Це обумовлено, зокрема, тим, що податок є економічною та правовою (юридичною) категорією (в останньому випадку йдеться саме про правові презумпції). Доведено, що ефективність правового регулювання безпосередньо пов’язана із зворотнім зв’язком від об’єкту регулювання, що у випадку даного дослідження виражається через реакцію платників податків на повноту та ефективність засобів реалізації та захисту власних прав. У цьому і проявляється партнерство між державою та платниками податків, коли реакція останніх демонструє хибність чи коректність напряму державної політики, а також впливає на повноту інструментарію захисту власних прав. Стосовно переліку засобів і способів самозахисту порушених прав платників податків, то у цьому питанні держава не визначає вичерпний перелік, а лише встановлює межі для застосування тих чи інше правових інструментів. Останні в своєму «довільному» використанні та поєднанні кожним окремим суб’єктом правовідносин, набувають відповідних обрисів модусу поведінки, які характерні лише до субінституту самозахисту. У цьому контексті в роботі значна увага приділяється питанням медіації. Реалізація та захист прав платників податків здійснюються з урахуванням тих механізмів, які закладаються законодавцем в систему регулювання, зокрема, правовідносин у податковій сфері. Тому є потреба у визначенні концептуальних елементів фінансово-правових механізмів реалізації та захисту прав вказаних вище суб’єктів правовідносин. Пропонується авторське визначення категорії фінансово-правового механізму як взаємопов’язаної, установленої правом або суб'єктами відносин сукупності елементів, інструментів і засобів, здатних здійснювати регуляторний вплив на фінансово-економічні явища, на відносини, які виступають предметом таких відносин, а також на правосуб’єктність (реалізація, зміна, захист) та правове положення їх учасників, що обумовлено межами та можливостями визначеними законодавством. При з’ясуванні правової природи податкової та фіскальної політики акцентовано увагу на законодавстві та практиці ЄС. Аналізуються загальні цілі ЄС щодо податкової політики, які пояснюються в управлінському плані Генерального директорату Комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) 2024 р. (Commission’s Directorate-General for Taxation and Customs Union (DG TAXUD) management plan 2024). У контексті фіскальної політики розглядаються: реформа (частина «Шостого пакету»), що вносить зміни до Пакту про стабільність та зростання (Stability and Growth Pact, SGP); Пакет економічного управління («Шестисторонній пакет», the first Economic Governance Package, «Six Pack») набув чинності 13.12.2011 р.; міжурядовий Договір про стабільність, координацію та управління в Економічному та валютному союзі (Treaty on Stability, Coordination and Governance in the Economic and Monetary Union, TSCG), включаючи Фіскальний пакт (Fiscal Compact), набула чинності на початку 2013 р.; проекти національних бюджетних планів; Договір про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС); регламенти та директиви тощо. Розглядаються конституційно-правові, законодавчі, адміністративно-правові, судові та позасудові гарантії; гарантії-умови та гарантії-засоби. У сучасному світі, в епоху цифровізації економіки, діджиталізації, поширення використання штучного інтелекту як у приватному, так і в публічному секторі, податкова сфера також зазнає відповідних змін. Ці зміни, у свою чергу, так чи інакше торкаються гарантій прав платників податків. Водночас проблемою лишається деякі прогалини правового регулювання. У цьому контексті приділяється увага аналізу положень Регламенту ЄС щодо штучного інтелекту, який, ухвалений Європейським парламентом 13 березня 2024 р.; Конвенції Ради Європи та ОЕСР про взаємної адміністративної допомоги в податкових справах; акти ЄС щодо обміну податковою інформацією та адміністративної співпраці у сфері оподаткування. Наголошується на тому, що не слід ототожнювати відносини у сфері оподаткування із застосуванням ШІ та відносини у сфері міжнародного обміну податковою інформацією, де також використовуються різноманітні технічні інструменти. Ці відносини регулюються різним законодавством. У контексті вітчизняної, європейської та іншої іноземної судової практики досліджується питання легітимних очікувань платників податків; Огляди захисту прав платників податків (Observatory on the Protection of Taxpayers’ Rights, OPTR) від Міжнародного бюро фінансової документації. З погляду вітчизняної практики було би доречно готувати такі огляди якщо не щорічно, то хоча б за кількарічний період. Звісно, варто пригадати огляди постанов Верховного Суду у сфері оподаткування, проте в них здебільшого підсумовується судова практика касаційної інстанції без глибинного її аналізу. Також слід зважати на щорічні видання ОЕСР «Реформи податкової політики: ОЕСР та окремі країни-партнери». Пропонуються зміни до податкового законодавства України у частині захисту прав платників податків. Ключові слова: платник, податок, законодавство, захист, права людини, податковий орган, ухилення, податкове планування, BEPS, принципи, правотворчість, воєнний стан, публічний інтерес, верховенство права, ЄС.Sabadash N.O. Protection of Taxpayers’ Rights in Ukraine. – Qualification scientific work submitted as a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law (08 – Law). – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The dissertation is devoted to the study of various approaches to the protection of taxpayers’ rights in Ukraine. It has been established that the activities of subjects in tax legal relations require the creation of conditions for the application of legal instruments in order to ensure the full realization of their rights. The exercise of a right by a taxpayer is the actual implementation of that right, giving it an active legal form. In turn, the protection of a taxpayer’s right constitutes the actions of various subjects aimed at preventing any restriction of the right and at restoring a violated right. In some cases, protection may be voluntary, when the taxpayer independently decides to use different methods of protection, or mandatory, when the state, represented by regulatory authorities, is obliged to respond to violations of tax legislation. Mandatory protection of taxpayers’ rights involves the application of state coercion – both in relation to taxpayers and to regulatory authorities – and includes guarantees for safeguarding the violated rights of taxpayers by third parties. The exercise and protection of taxpayers’ rights is understood as an independent element of legal relations within financial relations, the subject matter of which includes, in particular, the administration, accounting, and payment of taxes. This represents a distinct dimension of tax law, which ensures state-legal regulation of taxpayers’ conduct exclusively in their relations with the state. The restoration of rights differs from the protection of rights, as the latter involves the active volitional action of the subject of the legal relation – the taxpayer. In contrast, the restoration of a right constitutes a truly active form of action, carried out, in particular, by regulatory authorities as the governing party in tax legal relations. The issue of the right to protection has been further developed in both its objective and subjective dimensions. A distinction is made between administrative-law and tax-law remedies, as the Tax Code of Ukraine contains protection measures inherent solely to tax legal relations. Administrative methods of protecting rights are often associated with negative phenomena, such as abuse of authority by officials or corruption. When taxpayers conscientiously fulfil their obligations, these issues may lead to growing dissatisfaction and rejection of state tax policy. The issue of presumptions has also been further developed. It is argued that presumptions in taxation are not identical to presumptions in tax law and legislation. This is primarily due to the fact that tax is both an economic and a legal (juridical) category, with the latter specifically referring to legal presumptions. It has been demonstrated that the effectiveness of legal regulation is directly linked to feedback from the regulated subjects, which in the context of this study is reflected in taxpayers’ responses to the adequacy and effectiveness of the mechanisms for exercising and protecting their rights. This illustrates the partnership between the state and taxpayers, as taxpayers’ reactions indicate the correctness or shortcomings of state policy directions and influence the comprehensiveness of the instruments available for the protection of their rights. Regarding the list of means and methods for the self-protection of violated taxpayers’ rights, the state does not define an exhaustive list, but only establishes the boundaries for the application of certain legal instruments. These instruments, when used and combined at the discretion of each individual subject of legal relations, acquire specific behavioural patterns that are characteristic solely of the sub-institution of self-protection. In this context, particular attention in the study is given to issues related to mediation. The exercise and protection of taxpayers’ rights are carried out taking into account the mechanisms established by the legislator within the regulatory system, in particular within legal relations in the tax sphere. Therefore, there is a need to define the conceptual elements of financial-legal mechanisms for the exercise and protection of the rights of the aforementioned subjects of legal relations. An authorial definition of the category of a financial-legal mechanism is proposed as an interconnected set of elements, instruments, and means, established by law or by the subjects of legal relations, capable of exerting regulatory influence on financial and economic phenomena, on the relations that constitute the subject matter of such relations, as well as on the legal capacity (exercise, modification, protection) and legal status of their participants, within the limits and possibilities defined by legislation. In clarifying the legal nature of tax and fiscal policy, particular attention is paid to the legislation and practice of the European Union. The general objectives of the EU regarding tax policy are analyzed, as explained in the 2024 management plan of the Commission’s Directorate-General for Taxation and Customs Union (DG TAXUD). In the context of fiscal policy, the following are considered: the reform (part of the “Sixth Package”) introducing amendments to the Stability and Growth Pact (SGP); the Economic Governance Package (“Six-Pack”), which came into force on December 13, 2011; the intergovernmental Treaty on Stability, Coordination and Governance in the Economic and Monetary Union (TSCG), including the Fiscal Compact, which entered into force at the beginning of 2013; draft national budget plans; the Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU); as well as regulations, directives, and other related acts. Constitutional-legal, legislative, administrative-legal, judicial, and extrajudicial guarantees are considered; as well as conditional guarantees and instrumental guarantees. In the modern world, in the era of the digitalisation of the economy, widespread digital transformation, and the increasing use of artificial intelligence in both the private and public sectors, the tax sphere is also undergoing corresponding changes. These changes, in turn, in one way or another affect the guarantees of taxpayers’ rights. At the same time, certain gaps in legal regulation remain a problem. In this context, attention is paid to the analysis of the provisions of the EU Artificial Intelligence Regulation, adopted by the European Parliament on 13 March 2024; the Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters of the Council of Europe and the OECD; as well as EU acts on the exchange of tax information and administrative cooperation in the field of taxation. It is emphasised that relations in the field of taxation involving the use of artificial intelligence should not be equated with relations in the field of international exchange of tax information, where various technical instruments are also used. These relations are regulated by different legislative frameworks. Within the framework of domestic, European, and other foreign judicial practice, the issue of taxpayers’ legitimate expectations is examined, as well as the Reviews on the Protection of Taxpayers’ Rights prepared by the International Bureau of Fiscal Documentation (Observatory on the Protection of Taxpayers’ Rights, OPTR). From the standpoint of national legal practice, the preparation of such reviews appears expedient, if not on an annual basis, then at least on a periodic, multi-year basis. At the same time, attention is drawn to the reviews of judgments of the Supreme Court in the field of taxation; however, these publications predominantly systematise the case law of the court of cassation without providing its comprehensive doctrinal analysis. In this regard, particular attention is also paid to the annual OECD publications Tax Policy Reforms: OECD and Partner Countries. On this basis, proposals for amendments to the tax legislation of Ukraine aimed at strengthening the protection of taxpayers’ rights are formulated. Keywords: taxpayer, tax, legislation, protection, human rights, tax authority, evasion, tax planning, BEPS, principles, law enforcement practice, martial law, public interest, rule of law, EU.ukплатникподатокзаконодавствозахистправа людиниподатковий органухиленняподаткове плануванняBEPSпринципиправотворчістьвоєнний станпублічний інтересверховенство праваЄС.taxpayertaxlegislationprotectionhuman rightstax authorityevasiontax planningprincipleslaw enforcement practicemartial lawpublic interestrule of lawEU.Дисертація