Нестеренко, Наталія МиколаївнаНаталія МиколаївнаНестеренко0000-0001-7655-1878Лисенко, Катерина ВікторівнаКатерина ВікторівнаЛисенко2026-03-262026-03-262026Нестеренко, Н., & Лисенко, К. (2026). Проблеми корекції англійської вимови на першому курсі у лінгвістичному ВНЗі. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, (49), 131-142. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.131-14210.17721/2663-6530.2026.49.131-142УДК 811.111’342:378.147https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13841The article examines the problems associated with correcting the English pronunciation of first-year students majoring in linguistic disciplines at higher education institutions. The authors emphasize that phonetic training cannot be considered a secondary component of language education, since the quality of pronunciation directly affects speech intelligibility, the effectiveness of oral communication, and the professional suitability of future philologists and translators. Pronunciation functions as an indicator of foreign-language competence, influencing both how speech is perceived by the listener and how the speaker is evaluated. The paper outlines the key parameters of phonetic competence, including accent, comprehensibility, and intelligibility. Particular attention is paid to the risk of fossilization of non-target articulatory and prosodic patterns if insufficient attention is paid to pronunciation at the initial stage of language learning. The authors propose a model of intensive initial pronunciation correction that involves systematic practice of articulatory settings, auditory categories, and intonation contours through the use of authentic audio materials, self-recording of speech, and technological tools such as Computer-Assisted Pronunciation Training (CAPT) and Automatic Speech Recognition (ASR). The importance of combining segmental and suprasegmental levels is emphasized, as well as maintaining a balance between a concentrated introductory block of phonetic training and distributed support throughout the semester. Special attention is given to the role of phonetic laboratories and individualized feedback, which significantly enhance the effectiveness of instruction. The article presents arguments in favor of integrating pronunciation correction into the first-year curriculum as a compulsory module that ensures stable phonological control and improves the quality of oral interaction. In addition, the prospects of using dramatized activities as a second stage in developing intonational expressiveness and communicative flexibility are outlined. It is concluded that systematic pronunciation correction contributes to the development of the professional competence of future philologists, reduces the risks of phonetic interference, and corresponds to contemporary trends in teaching English as a global language.У статті аналізуються проблеми корекції англійської вимови студентів першого курсу лінгвістичних спеціальностей, що навчаються у закладах вищої освіти. Автори підкреслюють, що фонетична підготовка не може розглядатися як другорядний компонент мовної освіти, адже якість вимови безпосередньо впливає на розбірливість мовлення, успішність усної комунікації та професійну придатність майбутніх філологів і перекладачів. Вимова виступає маркером іншомовної компетентності, визначаючи як сприймається мовлення адресатом та як оцінюється самим мовцем. У роботі окреслено ключові параметри фонетичної компетентності – акцентованість, зрозумілість (comprehensibility) та фактична розбірливість (intelligibility). Звертається увага на небезпеку закріплення нецільових артикуляційних і просодичних патернів у разі недостатньої уваги до вимови на початковому етапі навчання. Автори пропонують модель інтенсивної первісної корекції, що передбачає систематичне відпрацювання артикуляційних установок, слухових категорій та інтонаційних контурів із використанням аутентичних аудіоматеріалів, самозапису мовлення та технологічних інструментів (CAPT, ASR). Підкреслюється важливість поєднання сегментного та супрасегментного рівнів, а також баланс між концентрованим початковим блоком і розподіленою підтримкою протягом семестру. Окремо розглядається роль фонетичних лабораторій та індивідуалізованого зворотного зв’язку, що підсилюють ефективність навчання. У статті наведено аргументи на користь інтеграції фонетичної корекції у програму першого курсу як обов’язкового модуля, що забезпечує стабільність фонологічного контролю та підвищує якість усної взаємодії. Додатково окреслено перспективи використання драматизованих занять як другого етапу розвитку інтонаційної виразності та комунікативної гнучкості. Узагальнено, що системна корекція вимови сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх філологів, знижує ризики фонетичної інтерференції та відповідає сучасним тенденціям викладання англійської як глобальної мови.uk“нативізація”керованість фонологічних засобіврозбірливістьрозпізнавання фонетичних контрастівфонологічна компетентністьфонетична інтерференціяінтенсивне тренуванняінтонаційні контуриаудіофіксація власного мовлення“nativization”control of phonological meansintelligibilityrecognition of phonetic contrastsphonological competencephonetic interferenceintensive trainingintonation contoursaudio recording of one’s own speechСтаття