Криштопа Марія ЮріївнаГончаров, Олександр Петрович2025-06-052025-06-052025-06-03Криштопа М. Ю. Етнічна культура українців у живописі ХІХ – початку ХХ ст.: інтерпретація візуальних образів та аналіз інформативності : дис. … доктора філософії : 032 Історія та археологія / Криштопа Марія Юріївна ; наук. кер. О. П. Гончаров. Київ, 2025. 262 с.УДК 94(477):39:7.04:75(=162.1) «18/19»(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6638Традиційна українська культура репрезентує етнічні особливості народу, демонструє його самобутність та унікальність, зумовлену низкою культурних, соціально-економічних та політичних процесів. У ХІХ столітті започатковано багато етнографічних розвідок та досліджень, спрямованих на збереження культурної спадщини народу, які в подальшому призвели до активізації інтересу до вивчення української культури та традицій. Дослідники відвідували села, збираючи інформацію про звичаї, культуру та традиції народу, фіксуючи їх для подальших поколінь. Надалі з’явився аналіз цих робіт, який дозволив скласти уявлення про особливості матеріальної і духовної культури українського народу XIX – початку XX століття. Важливим моментом для фіксації елементів традиційної культури стало винайдення фотоапарату. Однак до моменту активного його впровадження у наукові дослідження, етнографи послуговувалися допомогою художників, щоб здійснити замальовку пам’яток. Таким чином їхня співпраця дозволяла зафіксувати візуальну картину та здійснити етнографічний опис. В контексті цього дослідження акцент здійснено на живописі, як одній із форм збереження культурної спадщини. Живопис поєднує в собі естетичні функції, разом з тим, містить ґрунтовне змістовне наповнення, що дає змогу розглянути його як важливий елемент джерельної бази дослідження. Ця дисертаційна робота хронологічно охоплює межі ХІХ – початку ХХ століть, адже це період поступового переходу від академізму та романтизму до утвердження реалізму в мистецтві на українських теренах. Тяжіння до принципів реалістичного відтворення дійсності зумовлено активізацією соціальних процесів, супроводжуючись піднесенням народних рухів та зміною мистецької парадигми, що трансформувала вектор від «високого» мистецтва естетизації міфології до прагматичного просвітництва, надавши живопису певної маніфестаційності, перетворивши його на «мальовану фотографію» сільського життя. Актуальність роботи зумовлена необхідністю всебічного дослідження наявних джерел, розширення джерельної бази етнологічних досліджень за рахунок творів живопису, використовуючи їх не лише як ілюстративні матеріали, а і як потенційно важливе джерело в результаті їх детального опису та аналізу для дослідження особливостей української традиційної культури. Цей аспект набуває більшого значення в умовах російсько-української війни та небезпеки знищення чи втрати творів живопису, а також необхідності відстоювання української культурної спадщини на міжнародному рівні. Результати дослідження дають змогу долучити твори українських художників до джерельної бази етнологічних досліджень, при цьому залучаючи суміжні наукові дисципліни для всебічного та комплексного їх аналізу, використовуючи, беззаперечно, критичний підхід. Метою дослідження є встановлення інформативності таких творів та їх відповідності історичній дійсності. Гіпотезою є потенційна можливість їх використання задля наочного дослідження візуальних аспектів традиційної культури, і головним завданням є перевірка цього твердження шляхом залучення етнографічних досліджень, письмових свідчень та інших даних для встановлення правдивості наявних зображень. Джерельну базу дослідження складають твори видатних українських малярів ХІХ – початку ХХ століть або таких, чиї життя і творчість були тісно пов’язані з Україною (Тарас Шевченко, Василь Штернберг, Іван Сошенко, Василь Тропінін, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, Костянтин Трутовський, Ілля Рєпін (Ріпин), Костянтин Айвазовський, Іван Соколов, Фотій Красицький, Володимир Орловський, Петро Левченко, Костянтин Крижицький, Корнило Устиянович, Микола Івасюк, Ярослав Пстрак, Олена Кульчицька, Іван Труш, Теофіл Копистинський), що містять у собі елементи матеріальної чи духовної культури українського етносу, включають зображення традиційного одягу, житла, елементів побуту, робочі процеси, святкування тощо. Аналіз наявних наукових публікацій свідчить про активізацію інтересу до цього напрямку дослідження. Спорадичні спроби інтерпретувати етнічну культуру через живопис представлені подекуди у наукових статтях, або ж побіжно згадуються в етнографічній, історичній чи мистецтвознавчій літературі. Однак, узагальнивши та систематизувавши відомості, можна говорити про наявність широкого спектру інформації, що стосується даного питання, який потребує серйозного опрацювання. Важливим елементом дослідження є обґрунтування методики роботи з творами образотворчого мистецтва як з потенційними джерелами етнографічної інформації та їх використання для подальших розвідок. Акцент зроблено саме на використання критичного та комплексного підходів, що зумовлено художнім характером твору та можливістю авторських корекцій, а також необхідністю перевірки точності інформації за допомогою додаткових джерел та історіографії. Окреслено основні перспективи роботи із зображальними джерелами образотворчого типу та перешкоди, які постають на шляху їх дослідження. Зокрема визначено позитивні зрушення у діяльності представників музейної галузі, зміни у міжнародному визнанні певних художників представниками власне українського живопису, а також відзначення заходів зі збереження культурної спадщини. Разом з тим, висвітлено перешкоди на шляху дослідження, що характеризуються розпорошеним характером збереження культурної спадщини, загрозою її втрати або знищення, обмеженістю доступу для дослідження у воєнний час. Живопис є віддзеркаленням суспільних ідей, інтересів та зацікавленостей, тож не дивно, що образотворче мистецтво ХІХ століття кардинально трансформувалося під впливом нових суспільних настроїв та течій. В загальному історичному контексті це період ліквідації кріпацтва, національних революцій, народних виступів, активізації наукових досліджень спрямованих на вивчення історії та культури, тож, закономірно, що ці аспекти по-різному проявилися в українському живописі. Українське село тривалий час зберігало свою форму, усталені звичаї, воно було законсервованим конструктом, що в досліджуваний період нечасто зазнавав суттєвих змін. З ліквідацією кріпацтва залишалася проблема викупних платежів, використання важкої селянської праці, проте художників приваблював місцевий колорит на тлі загальних складних життєвих умов. Вони вбачали в українській культурі унікальність та особливість, її відмінність від сусідніх, їх завжди приваблював образ українського села, в якому вони вбачали ідилічність, що часто знаходило своє відображення на полотнах. Аналіз загальних історичних процесів, які відбувалися у даний період, дає змогу скласти уявлення про фундаментальні чинники, що заклали підвалини для розвитку та утвердження реалізму на українських теренах. Цінність такого аналізу криється у розумінні базових постулатів, на яких будувалися організації і товариства художників-реалістів, що, в свою чергу, зумовлює розуміння об’єктивності відтворення ними дійсності. У дослідженні розкриваються основні аспекти діяльності художників, ореол їхньої роботи, що дає змогу проаналізувати регіональну специфіку відтворених ними особливостей традиційної культури, зокрема представників різних історико-етнографічних районів. Відмінності у відтворенні ними елементів культури пояснюються загальними умовами перебування українських земель у складі різних імперій, а також кліматичними, географічними, соціально-економічними та культурними впливами. У роботі здійснено інтерпретацію жіночих та чоловічних візуальних образів на полотнах малярів ХІХ – початку ХХ століть відповідно до їх вікової та соціальної категорій. Опис здійснено із залученням надбань сучасних гендерних досліджень, розроблених на основі матеріалів польових експедицій, тобто у відповідності до наявних етнографічних джерел. Візуальне відтворення таких образів дає змогу краще побачити ментальні риси, етнічний характер, вони демонструють поширені стереотипи, укорінені у свідомості традиційного суспільства, дають змогу простежити загальні особливості, на яких фокусувалися художники. Особливу увагу приділено відтворенню образу жінки у різні етапи її дорослішання та соціального становища, регламентованого патріархальним укладом. Жінки на картинах почасти фігурують як ключові постаті сюжетних композицій. Маляри часто демонструють певні їх риси, обов’язки, зони відповідальності, розкриваючи роль жінки у житті родини, сфери її соціальної взаємодії та спосіб життя. Розглянуто роль і статус чоловіка та сфери його впливів у родині та громаді, що дає змогу краще зрозуміти загальний образ сформований митцями аби виокремити вияви індивідуалізму. До того ж, окремий підрозділ присвячено змалюванню образу дитини, що частково розкриває ставлення до дітей у традиційній культурі та їх взаємодію з оточенням. У дослідженні проаналізовано наявний матеріал за картинами художників, що відображає елементи матеріальної і духовної культури народу, зокрема традиційний костюм, структуру поселення, народну архітектуру та звичаї, обряди і традиції, що потрапили у фокус уваги митців. Розкрито сутнісні регіональні особливості, здійснено опис у відповідності до наявних етнографічних матеріалів. Висновки дослідження окреслюють результати роботи за ключовими напрямками, можуть бути використані для майбутніх досліджень творів живопису в контексті етнографічних розробок, розкриваючи перспективи подальших розвідок у даному напрямку, підготовці наступних матеріалів, використовуючи окреслену групу джерел або із залученням робіт інших малярів, розроблену методологію та принципи викладу. Це дослідження, маючи етнографічний характер у своїй основі, перебуває на перетині етнологічної, історичної та мистецтвознавчої наук, тож може бути застосоване для досліджень інших галузей та напрямків.Traditional Ukrainian culture reflects the ethnic characteristics of the people, showcasing their identity and uniqueness, shaped by various cultural, socio- economic, and political processes. The 19th century marked the beginning of numerous ethnographic explorations and research aimed at preserving the people's cultural heritage. This led to increased interest in studying Ukrainian culture and traditions. Researchers visited villages, collecting information about customs, culture, and traditions, recording them for future generations. Later, an analysis of these works emerged, helping us form an understanding of the material and nonmaterial culture of the Ukrainian people in the 19th and early 20th centuries. The invention of the camera was a significant moment for recording elements of traditional culture. However, before its widespread use in scientific research, ethnographers relied on artists to sketch monuments. Their collaboration allowed for the visual documentation and ethnographic description of these subjects. In this study, we focus on paintings as a method of preserving cultural heritage. Painting serves aesthetic functions while also offering substantial content, making it an essential element of the study's source base. This dissertation covers the period from the 19th to the early 20th centuries, as this was a time of gradual transition from academicism and romanticism to the 8 emergence of realism. The shift towards realistic representation of reality arose from intensifying social processes, the rise of popular movements, and changes in the artistic paradigm. These shifts moved the focus of art from the "high" aestheticization of mythology to pragmatic enlightenment, transforming painting into a "painted photograph" of rural life. The relevance of this work lies in the need for a comprehensive study of existing sources, expanding the ethnological research source base through works of painting. These works should be viewed not only as illustrative materials but as a potentially important source, whose detailed description and analysis can reveal key aspects of Ukrainian traditional culture. This issue becomes even more pressing in the context of the russian-Ukrainian war, with the risk of destruction or loss of artworks and the need to defend Ukrainian cultural heritage internationally. The results of this study demonstrate that Ukrainian artists' works can become integral to the source base of ethnological research. We incorporate related scientific disciplines for a thorough and complex analysis, applying a critical approach to their study. The study's goal is to assess the informativeness of these works and their alignment with historical reality. The hypothesis posits that these works can serve as visual sources for studying traditional culture, and the primary task is to verify this by integrating ethnographic research, written testimonies, and other data to establish the accuracy of the images. The source base for the research consists of works by prominent Ukrainian painters of the 19th and early 20th centuries, which feature elements of Ukrainian material and nonmaterial culture. These include depictions of traditional clothing, housing, everyday life, work processes, celebrations, and more. An analysis of existing scientific publications reveals growing interest in this area of research. While there have been sporadic attempts to interpret ethnic culture through painting in articles and brief mentions in ethnographic, historical or art history literature, generalizing and systematizing the available information shows that a broad range of valuable data exists. It warrants a more thorough investigation. An important aspect of the research is justifying the methodology for working with fine art as a potential source of ethnographic information. The study emphasizes critical and comprehensive approaches due to the artistic nature of the works and the possibility of authorial adjustments. Additionally, the accuracy of the information must be verified using supplementary sources and historiography. The research outlines the main prospects and challenges in working with pictorial sources. Positive developments include advances in the museum sector, increased international recognition of certain Ukrainian artists, and initiatives to preserve cultural heritage. However, challenges persist, such as the scattered preservation of cultural heritage, the threat of loss or destruction, and limited access to works for research during wartime. Painting reflects social ideas, interests, and concerns, so it is no surprise that 19th-century art underwent radical transformation under the influence of new social moods and trends. In this historical context, the period saw the abolition of serfdom, national revolutions, popular uprisings, and intensified scientific research into history and culture. Naturally, these elements were captured in Ukrainian painting. The Ukrainian village, with its established customs and preserved form, rarely underwent significant changes during this period. Despite the abolition of serfdom, issues such as ransom payments and the exploitation of peasant labor persisted. However, against the backdrop of these harsh living conditions, artists were drawn to the unique charm of the Ukrainian village. They found fascination in its distinct culture, which stood apart from neighboring regions. The idyllic portrayal of village life frequently appeared in their canvases. By analyzing the broader historical processes of this period, we gain insight into the key factors that laid the foundation for the development of realism in Ukraine. This analysis helps us understand the fundamental principles upon which realist artists' organizations were built, shaping their objective representation of reality. The study examines the artists' activities and the environment surrounding their work, allowing for an analysis of regional specificity in their depictions of traditional culture. In particular, it highlights the work of artists from different parts of Ukraine, 10 such as the north, center, south, and west. Differences in their portrayal of cultural elements are explained by the varying conditions of Ukrainian lands under different empires, as well as climatic, geographical, socio-economic and cultural influences. The research also interprets the visual representation of male and female figures in 19th and early 20th-century paintings, considering their age and social status. The description aligns with modern gender studies and is based on fieldwork materials and ethnographic sources. These visual representations offer insights into mental traits, ethnic characteristics and common stereotypes embedded in traditional society, revealing what particularly captivated the artists. Special attention is given to how women are portrayed at different stages of life and social status, governed by the patriarchal system. Women in the paintings often serve as key elements of compositions, demonstrating their roles, duties and social interactions, while highlighting their contribution to family life and societal structures. The role and status of the man and the sphere of his influence in the family and community are considered, which allows us to better understand the general image formed by artists in order to highlight manifestations of individualism. In addition, a separate section is devoted to the depiction of the image of the child, which partially reveals the attitude towards children in traditional culture and their interaction with the environment. The study analyzes the material from paintings that reflect elements of the people's material and nonmaterial culture, including traditional costumes, settlement structures, architecture, customs, rituals, and traditions that artists focused on. Regional characteristics are identified and described using ethnographic materials. The conclusions of the study summarize the results in key areas, offering a foundation for future research on paintings in the context of ethnographic developments. The study reveals prospects for further exploration, the preparation of additional materials and the involvement of works by other painters. This ethnographic study, situated at the intersection of ethnology, history and art studies, can contribute to research in other fields and areas.ukУкраїнатрадиційна культураетнічна культураматеріальна культурадуховна культуратрадиційний одягжитлочоловікжінкадитинамистецтвоживописреалізмсело.Ukrainetraditional cultureethnic culturematerial culturenonmaterial culturetraditional clothinghousingmanwomanchildartpaintingrealismvillageДисертація