Вишневський, В.В.Вишневський2026-04-062026-04-062019-12-26Вишневський, В. (2019). Екскурсія як метод пізнання. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 2(75), 59-63. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.75.10УДК 338.48-3210.17721/1728-2721.2019.75.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14160Антонюк В.С., Полонський Л.Г., Аверчинков В.І., Малахов Ю.А. Методологія наукових досліджень : навч. посібник. – К.: НТТУ “КПІ”, 2015. – 276 с. Вишневський В.І. Використання космічних та інформаційних технологій в екскурсійно-туристичній діяльності // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Географія. – 2018. – Вип. 1 (70). – С. 79–83. Дзекунов А.М. Навчальна екскурсія в системі шкільної та позашкільної освіти // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технлогії. – 2014. – № 8 (42). – С. 114–125. Долженко Г.П. Экскурсионное дело: учебное пособие для бакалавров и магистров. – Ростов н/ Д: Феникс, 2012. – 308 с. Емельянов Б.В. Экскурсоведение: учебник. – М.: Советский спорт, 2008. – 216 с. Король О.Д. Організація екскурсійних послуг у туризмі: навч.-метод. посібник. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2016. – 144 с. Нездоймінов С.Г. Організація екскурсійних послуг: навч.-метод. посібник. – Одеса: Астропринт, 2011. – 216 с. Пащенко В.М. Методологія і методи наукових досліджень: навч. посібник. – Ніжин: Вид-во “Аспект-Поліграф”, 2009. – 2012 с. Поколодна М.М. Організація екскурсійної діяльності: підручник. – Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова. – 2017. – 180 с. Райков Б.В. Методика и техника экскурсий. – Москва-Ленинград, 1930. – 116 c. Meged J.W. The Guided Tour – A Co-produced Tourism Performance. 2010. – 245 p Zillinger , Jonasson M., Adolfsson P. Guided Tours and Tourism. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism. – 2012. – Vol. 12. N 1. Кембриджський словник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dictionary.cambridge.org Словник компанії Merriam-Webster. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.merriam-webster.com/dictionaryA critical analysis of the essence of the excursion was given. It is noted that the available definitions often make focus on the scientific function of the excursion, which actually is not important. It is also not possible to consider excursion as entertainment. This is its secondary feature. A certain change in the essence of excursion occurred as a result of technical progress, which led to some reduction of the role of the tour guide. It is now possible that excursion takes place without him. The excursion is not necessarily a collective event. An individual excursion is possible as well. A new definition of the excursion is given, which corresponds to its true essence: «excursion is a visit to interesting places in order to gain new knowledge and impressions. It is a way of spending free time and a method of getting of knowledge”. Thus, the most important function of the excursion is the getting of a new knowledge, which is a basis of other functions, in particular, educational one. In turn, knowledge is gained through the use of certain scientific methods. Typically, these methods are divided into empirical and theoretical ones, in other words, methods of data collection and methods of their processing. The first group of methods includes observation, measurement, experiment, survey. The most common method in the excursion is observation, which is at the same time an integral part of other, more complicated methods. Numerous examples are given about the use of these methods in excursions, which enrich excursions, activate excursionists. There are also numerous theoretical methods of cognition: description, explanation, comparison, analogy, analysis, synthesis, induction, deduction, systematization, classification, and some others. Among these methods, the most important in the excursion is a description. In many cases, this is the only method used by tour guides. At the same time, the abuse of this method impairs the effectiveness of excursion, in particular, a result of losing the attention of excursionists. Another widely used method is an explanation. The spread of this method and its effectiveness is facilitated by the fact that it gives answers to the questions, which are not entirely clear. Many examples have been shown that excursion involves not only the use of these methods of cognition (both empirical and theoretical), but can itself be considered as such a separate method. The peculiarity of this method is to combine the classical methods of cognition, as well as the essential components of the excursion, namely the movement of excursionists, approaching to the excursion objects, their showing and commenting. All these peculiarities have additional influence on human feelings. It can be used not only by the visual and hearing organs but also by others. This enhances the attention of excursionists and, accordingly, promotes better assimilation of information. As a result, some excursions are remembered for life.Виконано критичний аналіз визначення сутності екскурсії. Зазначено, що в наявних визначеннях доволі часто акцентується увага на науковій функції екскурсії, чого в більшості випадків немає. Не можна також відносити екскурсію до розваги. Це її другорядна функція. Показано, що технічний прогрес зумовив деякі зміни сутності екскурсії, а також ролі екскурсовода. Нині можливе те, що екскурсія відбувається і без нього. Наведено нове визначення екскурсії, яке відповідає її справжній сутності. Найважливішою функцією екскурсії є отримання нових знань, які є підґрунтям виховній функції. У свою чергу, знання отримують завдяки використанню певних наукових методів. Звичайно ці методи поділяють на емпіричні та теоретичні, простіше кажучи, методи збирання первинного матеріалу і методи їх обробки. До перших належать спостереження, вимірювання, дослід, експеримент, опитування. Численними є й теоретичні методи пізнання: опис, пояснення, порівняння, аналогія, аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, класифікація, узагальнення та кілька інших. Наведено приклади використання цих методів в екскурсії. Зазначено, що обмеження методів, що використовуються в екскурсії, погіршує її ефективність, зокрема, через втрату уваги екскурсантів. Показано, що екскурсія передбачає не лише застосування численних методів пізнання, вона сама може розглядатися як такий окремий метод. Особливість цього методу полягає в поєднанні класичних методів пізнання, а також у властивих для екскурсії складових, а саме русі екскурсантів, наближенні до екскурсійних об’єктів, їх показі та розповіді про них. Крім того, важливим є наближення до середовища перебування цих об’єктів. Усе це сприяє сильнішому впливу на органи чуття, посиленню уваги екскурсантів і, зрештою, кращому засвоєнню інформації. Як наслідок, деякі екскурсії запам’ятовуються на все життя.ukекскурсіяметодфункціяоб’єктпізнанняexcursionmethodfunctionobjectcognitionСтаття