Строкаль, Олександр МиколайовичОлександр МиколайовичСтрокаль2026-02-242026-02-242025Строкаль, О. М. (2025). Вербалізатори сакрального локусу з коренем -вишн- у мовній картині світу Олексія Довгого. Studia Linguistica, 26, 108–120. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.108-120УДК 811.161.2’373.611:821.161.2-1.09:[81:165]Довгий О.10.17721/StudLing2025.26.108-120https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10532У пропонованій статті на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого проаналізовано особливості вербалізації непохідними та похідними мовними одиницями з коренем -вишн- реалій сакрального локусу як компонента концептуальної картини світу ліричного героя. Зіставляючи непохідні та похідні лексеми, автор наголошує на важливій ролі словотвірних засобів під час відображення митцем реалій художнього світу – вони дозволяють більш повно, тонко і влучно репрезентувати психоемоційні особливості внутрішнього стану ліричного героя, його оцінку реалій довколишнього світу, а також особливості художньо-поетичної взаємодії авторських образів. Під час дослідження автором статті було застосовано такі методи: загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (словотвірний аналіз, компонентний та контекстуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз). У дослідженні представлено словотвірні моделі творення похідних одиниць, згруповано їх за словотвірними типами та встановлено кількість слововживань. Автором статті охарактеризовано роль непохідних та похідних спільнокореневих лексем у конкретних поетичних текстах як ізольовано, так і з урахуванням відповідних мовних контекстів. Особливо підкреслюється здатність розгляданих лексем вербалізувати позитивно конотовані реалії сакрального локусу, що свідчить про його оцінку ліричним героєм як однозначно терапевтичного місця сили та захисту. Автор дослідження зазначає, що похідні та непохідні лексеми з коренем -вишн- у мовній картині світу ліричного героя беруть участь в експлікації його психоемоційного стану, зображенні реалій сакрального локусу, візуалізації та репрезентації його структури.The proposed article analyzes the features of verbalization of the sacred locus and its realities by non-derivative and derivative linguistic units with the root -vyshn-. The study is based on Oleksii Dovhiy’s poetic texts. The author of the article considers the sacred locus as one of the central components of the conceptual worldview to the poet’s lyrical hero. Comparing non-derivative and derivative lexemes allows the researcher to emphasize the important role of word-formation devices in reflecting the realities of the author’s poetic world. As components of derivatives, word-forming formants allow them to comprehensively represent the psycho-emotional features of the lyrical hero’s internal state, his assessment of the realities of the surrounding world. These formants also participate in the transmission of the features of the poetic interaction of the author’s images in the text. During the research, the author of the article used the following methods: general scientific methods (descriptive with analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic methods (word-formation analysis, component and contextual analysis, lingual and poetic analysis). The study presents word-formation models for the creation of derived units, groups them by word-formation types, and establishes the number of word usages. The author of the article characterizes the role of non-derivative and derivative cognate lexemes in specific poetic texts both in isolation and in certain linguistic contexts. The ability of the considered lexemes to verbalize the positively connoted realities of the sacred locus is particularly emphasized, which indicates its appreciation by the lyrical hero as a uniquely therapeutic place of strength and protection. The author of the study notes that derivative and non-derivative lexemes with the root -vyshn- participate in the explication of the lyrical hero’s internal state. These words depict the realities of the sacred locus, visualize it and represent its structure. The prospects of the research lie in studying the complex functional-figurative load of the considered words in the poet’s linguistic worldview.ukсловотвірмовна картина світусакральний локуспоезія Олексія Довгогоword formationlinguistic worldviewsacral locusOleksii Dovhiy’s poetryСтаття