Herasymova, OlenaOlenaHerasymovaZhenchenko, Maryna2026-03-182026-03-182026-03-10Герасимова О. О. Кросмедійне виробництво шкільних підручників: редакційно-видавничий та комунікаційний аспекти : дис. ... доктор філософії : 061 Журналістика. Київ, 2026. 304 с.УДК 070:[316.774:004.77]:655.41:37.091.64(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13511Герасимова О. О. Кросмедійне виробництво шкільних підручників: редакційно-видавничий та комунікаційний аспекти. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 — Журналістика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Українські видавці 2025 року вперше подавали на конкурсний відбір підручників для здобувачів повної загальної середньої освіти проєкти друкованих видань з інтерактивними електронними додатками. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про освіту», «інтерактивний електронний додаток» є невіддільною частиною поняття «підручник». Тож друковане моноплатформне видання трансформувалося у кросмедійне. Аналіз поданих на конкурс видань свідчить про різне розуміння змісту, структури та характеристик такого продукту серед видавців. Натомість у фаховій сфері немає практичних настанов, як організувати редакційно-видавничий процес під створення видозміненого підручника. Наукова проблема полягає у відсутності теоретичного осмислення та опису сучасного стану виробництва шкільних підручників у зв’язку з переходом до кросмедійних практик. Мета дослідження — розглянути виробництво кросмедійних шкільних підручників з погляду соціально-комунікаційного підходу та описати трансформації редакційних практик, які пов’язані з переходом до кросмедійного виробництва навчального контенту. Мети досягнуто через виконання таких завдань: 1) дослідити науковий дискурс термінів на позначення паперових підручників з електронним контентом та обґрунтувати використання поняття «кросмедійний підручник»; 2) проаналізувати збагачені цифровим контентом паперові підручники українських видавців для 3, 4 та 8 класів, подані 2021 і 2025 року на конкурсний відбір, розробити їх класифікацію; 3) дослідити трансформації ринку навчальних видань: зокрема, зміни функцій видавництв навчальної літератури, особливості репозиціювання видавців та конкурентне середовище; 4) запропонувати модель комунікаційних зв’язків у видавничому процесі, продуктом якого є кросмедійний підручник; 5) зібрати первинні дані про зворотний зв’язок, який дають учителі видавцям цифрового навчального контенту; проаналізувати їх у контексті зміни ролі вчителя як суб’єкта комунікації; 6) систематизувати досвід роботи редактора над кросмедійними навчальними виданнями та визначити оптимальні моделі організації роботи й необхідний склад редакції; 7) з’ясувати виклики та нові завдання редакційно-видавничого процесу у зв’язку зі створенням електронних додатків до підручників на основі опитування редакторів; 8) за результатами описового кейс-стаді та опитування редакторів визначити компетентності редактора для роботи з електронним освітнім контентом і шляхи оптимізації роботи редактора з кросмедійним виданням; 9) визначити компоненти оцінювання електронного контенту для управління якістю кросмедійного підручника. Об’єкт дослідження — практики кросмедійного виробництва цифрового освітнього контенту українських видавництв навчальної літератури, що беруть участь у конкурсному відборі підручників, а також збагачені цифровим контентом підручники 2021–2025 років. Предмет дослідження — проблеми редакційно-видавничої підготовки освітнього цифрового контенту для різних видів кросмедійних підручників та комунікаційні зв’язки, що формуються навколо кросмедійного підручника. Теоретична база дослідження — наукові праці у межах міждисциплінарного дискурсу щодо цифрових трансформацій освіти. Видавничий аспект цієї тематики розробляли зарубіжні науковці в контексті появи електронних підручників: Ш. Заммлер, Ф. Макґілкріст, Л. Мюллер, М. Отто, С. Ґу, С. Сюй, А. Тлілі, Дж. Енґбрехт, А. Кемпе, А. Ґрьонлюнд, А. Анікіні, Л. Паріджі. Еволюцію освітньої видавничої продукції у цифрову епоху вивчали К. Блезі, М. Бгаскар, Ю. Дуань, Дж. Томпсон, Р. Рейнольдс. Перспективу для видавництв на ринку освітніх медій досліджують Д. Бродгерст, Р. Дейл, Дж. Гарпер, Н. Вюрфель та А. Кетцер-Нельтґе. В Україні цифрові трансформації видавничої галузі досліджують М. Женченко, О. Ситник. Редакційно-видавничі аспекти підготовки електронних освітніх ресурсів (далі — ЕОР), е-підручників розглянуто у працях М. Женченко, І. Женченка, Н. Фіголь, С. Фіялки, О. Мельник, Я. Приходи. Застосування технологій штучного інтелекту в медіях та видавничій галузі висвітлено в роботах В. Шевченко, С. Водолазької, Т. Крайнікової, О. Ситника, О. Рижко. Соціальнокомунікаційний підхід у галузі соціальних комунікацій розробляли В. Різун, В. Корнєєв; у дослідженнях навчальних видань і редакційного аспекту застосували С. Фіялка, Е. Огар, О. Тріщук. Методологію оцінювання цифрових освітніх ресурсів розробляли Т. Л. Лікок, Дж. С. Несбіт, Р. Марциняк, К. Рівера, К. Сє. Аналіз якості електронних підручників та ЕОР в Україні здійснювали Н. Фіголь, С. Фіялка, А. Антохова, С. Крупко, І. Воротникова, С. Литвинова, Л. Ілійчук, Я. Кодлюк, А. Бессараб. Трансформації в редакціях медіа у зв’язку з кросмедійністю вивчали В. Шевченко, С. Срісаракам, Дж. Сотанасатьєн та А. Петерсен. Р. Маєр розвинув теорію мультимедійного навчання на основі теорії когнітивного навантаження. Інтерактивність та мультимедійність цифрового контенту, зокрема в онлайн-медіях досліджують К. Горська, Д. Загорулько, Н. Желіховська. Аналіз теоретичної бази дав змогу виявити прогалини у знаннях і висунути такі гіпотези: ● завдяки доповненню друкованого підручника е-додатком змінюється комунікаційне середовище підручника; ● структурно редакційно-видавничий процес навчального книговидання зазнав перебудови через створення продукту, що поєднав риси друкованих та електронних медій, змінивши ролі учасників комунікаційного процесу; ● перебудова редакційно-видавничого процесу, пов’язана з кросмедійним медіавиробництвом, потребує нових компетентностей редактора. Матеріал дослідження. Для опису змін у редакційно-видавничому процесі було використано дані, зібрані під час п’ятирічної роботи (2019–2024) авторки цього дослідження у видавництві «Оріон» на посаді редакторки кросмедійного проєкту. Перевірку висновків описового кейс-стаді та виконання дослідницьких завдань забезпечували такі емпіричні матеріали: ● Підручники (з е-додатками): 10 підручників для 3, 4 і 8 класів, рекомендовані МОН у 2020–2021 роках; 45 підручників для 3 класу та 125 підручників для 8 класу, подані на конкурсний відбір 2025 року. ● Дані пілотного опитування 6 редакторів видавництва «Оріон» щодо випуску підручників з електронними додатками. ● Дані опитування 12 редакторів з 8 видавництв навчальної літератури: «Світ», «Алатон», «Підручники і Посібники», «Оріон», «Атлант», «Гімназія», «Світич», «Генеза». ● Дані зворотного зв’язку вчителів початкової школи: 721 відповідь 41 вчителя за кросмедійним проєктом «Освіта. Діти. Майбутнє». Методологія дослідження. Дослідження побудовано на комплексі методів. З-поміж теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення. Емпіричні методи дослідження: 1) контент-аналіз підручників з електронними додатками для класифікації цих видань; 2) контент-аналіз даних опитування вчителів 1 і 2 класів, що працюють з кросмедійним проєктом «ОДМ» (вересень 2023 року — квітень 2024 року) для визначення готовності у вчителів надавати зворотний зв’язок видавництвам щодо мультимедійного контенту; 3) пілотне анкетування редакторів видавництва «Оріон» (2023) та анкетне опитування редакторів 8 видавництв (квітень 2025), які дали змогу виявити нові процеси в роботі редактора та проблеми опрацювання електронних матеріалів. Контент-аналіз підручників відбувався двома етапами: 1) у грудні 2021 – лютому 2022 року; 2) у березні – квітні 2025 року. На основі аналізу було запропоновано класифікацію видань, обґрунтовано доцільність уживання поняття «кросмедійний підручник» та узагальнено проблеми якості електронного контенту. Етап аналізу зворотного зв’язку від учителів було проведено у червні – жовтні 2024 року. Його результати використано для визначення опорних компонентів оцінювання електронного контенту. Модель комунікаційних зв’язків кросмедійного підручника розроблено на основі комунікаційної моделі Ґ. Малецького з використанням методів моделювання та порівняння. Етап систематизування й викладу даних, зібраних під час роботи у видавництві «Оріон» (2019–2024), відбувався протягом 2024 року. Описані матеріали стали основою для розділів 4 і 5. Дані опитування редакторів, отримані й опрацьовані протягом 2025 року, доповнили ці розділи. Гіпотези в процесі дослідження підтверджено. Основні висновки роботи: 1. У дослідженні обґрунтовано поняття «кросмедійний підручник» та подано його дефініцію. Кросмедійний підручник — це підручник, що інтегрує друковане видання та інтерактивний електронний додаток на засадах міжплатформних зв’язків у єдине видання, розподіляє систематизований виклад навчального матеріалу та завдань між різними медіаплатформами, які не мають функціональної самостійності. 2. За результатами аналізу 170 проєктів підручників 2025 року удосконалено класифікацію кросмедійних підручників, запропоновану 2022 року. Актуальна класифікація заснована на принципі організації електронного контенту та містить чотири види видань. Спростовано класифікацію 2022 року за авторською належністю цифрового контенту. 3. На ринку освітніх видань зафіксовано зміни продуктових форматів: видавничий портфель розширено навчальними платформами та програмним забезпеченням. Спостереження науковців і представників галузі свідчать, що видавці бачать себе розробниками освітніх рішень, заходячи на поле IT-компаній. Водночас співпраця з IT-сектором виявляється продуктивною і для формування команд, і для створення спільних продуктів. 4. Порівняння моделей комунікаційних зв’язків друкованого і кросмедійного підручників оприявнило сильнішу позицію видавництва та кросмедійного підручника у взаємодіях з аудиторіями й авторами. За кросмедійного виробництва вчитель одержує роль фасилітатора освітнього процесу, а учень стає активним учасником комунікації, надаючи зворотний зв’язок видавцеві та взаємодіючи з контентом підручника індивідуально. 5. Поява цифрових продуктів стимулює більше залучати вчителів до управління якістю навчального контенту. Однак дослідження даних зворотного зв’язку показало неготовність вчителів до професійної комунікації з видавництвом: 80,3 % коментарів учителів початкової школи були неконструктивні. 6. У дослідженні наведено аргументи на користь вибору моделі «кросмедійна редакція» для організування кросмедійного виробництва підручників. Для роботи з електронним контентом видавництва наймають програмістів, тестувальників, моушн-дизайнерів, сценаристів, методистів, контент-менеджерів. Відповідно перед редактором постає завдання сполучати педагогічні ідеї з програмною реалізацією у цифровому середовищі. 7. Кросмедійний видавничий проєкт потребує перебудови редакційно-видавничого процесу. З’являються нові операційні ланки: готування сценаріїв, створення ілюстрацій для анімацій, тестування інтерактивних взаємодій, зберігання цифрового контенту і трекінг його підготування. До викликів організації кросмедійного виробництва належать: збільшення зон відповідальності редактора, вибір стандарту для пакування цифрового вмісту, управління зібранням е-файлів, оцінювання педагогічної доцільності мультимедійного контенту та збалансований міжплатформний розподіл контенту. 8. Набір необхідних редакторських компетентностей для підготування цифрового контенту згруповано за такими блоками: традиційні компетентності редактора для роботи з цифровими медіа, педагогічно-проєктні, технологічні, управлінсько-комунікаційні. Задля оптимізації редакційної діяльності запропоновано розробляти алгоритми нових операційних процесів і формувати шаблони відтворення статичних елементів та інтерактивного контенту. 9. Учителі оцінюють мультимедійний супровід переважно за технічними та змістовими ознаками, залишаючи поза увагою дизайнерсько-технологічні та комунікаційні показників електронного контенту. У дослідженні запропоновано форму для редакційного оцінювання цифрового освітнього контенту з можливістю кількісного вимірювання. Ключові слова: кросмедійний, підручник, Нова українська школа, редактор, освіта, видавнича справа, цифрові технології, медіатехнології, освітні установи, онлайн-опитування, інтерактивність, цифровий контент, теорія когнітивного навантаження, дистанційне навчання, штучний інтелект.Herasymova O. Cross-media production of school textbooks: editorial, publishing and communication aspects. — A qualification research paper in manuscript form. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in Journalism (Specialty 061). Taras Shevchenko National University of Kyiv, 2026. In 2025, for the first time, Ukrainian publishers submitted projects of printed publications with interactive electronic applications as part of the competitive selection of textbooks for applicants for complete secondary education. According to the amendments made to the Law of Ukraine “On Education”, “an interactive electronic application” is an integral part of the concept of “a textbook”. Thus, printed monomedia editions have been transformed into cross-media editions. An analysis of the editions submitted for the competition shows that publishers have different understandings of the content, structure, and characteristics of such products. However, there are no practical guidelines in the professional sphere for organising the editorial and publishing process for creating a modified textbook. The scientific problem lies in the lack of theoretical understanding and description of the current state of school textbook production in light of the transition to cross-media practices. The aim of the study is to examine the production of cross-media school textbooks from a socio-communicative perspective and to describe the transformations in editorial practices associated with the transition to cross-media production of educational content. The aim was achieved by completing the following tasks: 1) to investigate the scientific discourse of terms used to describe paper textbooks with electronic content and justify the use of the concept of a “cross-media textbook”. 2) to analyse paper textbooks enriched with digital content by Ukrainian publishers for grades 3, 4, and 8, submitted in 2021 and 2025 for competitive selection, and to develop their classification; 3) to study the transformations of the educational publishing market: in particular, changes in the functions of educational publishers, the peculiarities of publisher repositioning, and the competitive environment; 4) to propose a model of communication links in the publishing process, the product of which is a cross-media textbook; 5) to collect primary data on the feedback that teachers give to publishers of digital educational content; to analyse it in the context of the changing role of the teacher as a subject of communication; 6) to systematise the experience of working as an editor on cross-media educational editions and to reveal the best models for organising work and the required editorial staff; 7) to identify challenges and new tasks in the editorial and publishing process in terms of creating electronic apps for textbooks based on a survey of editors; 8) to determine the competencies of an editor to work with electronic educational content and ways to optimise the editor's workflow with cross-media publications on the basis of the results of a descriptive case study and a survey of editors; 9) to identify the components of electronic content assessment for cross-media textbook quality management. The object of the study is the practices of cross-media production of digital educational content by Ukrainian educational publishers participating in the competitive selection of textbooks, as well as textbooks enriched with digital content for 2021–2025. The subject of the study is the problems of editorial and publishing preparation of educational digital content for various types of cross-media textbooks, as well as the communication links that form around them. The theoretical framework of the study is scientific works within the interdisciplinary discourse on digital transformations in education. The publishing aspect of this topic was developed by foreign scientists in the context of the rise of electronic textbooks: S. Sammler, F. Macgilchrist, L. Müller, M. Otto, X. Gu, X. Xu, A. Tlili, J. Engbrecht, A. Kempe, Å. Grönlund, A. Anichini, L. Parigi. The evolution of educational publishing in the digital age has been studied by C. Bläsi, M. Bhaskar, Y. Duan, J. Thompson, and R. Reynolds. D. Brodhurst, R. Dale, J. Harper, A. Ketzer-Nöltge, and N. Würffel explore the prospects for publishers in the educational media market. In Ukraine, M. Zhenchenko and O. Sytnyk study digital transformations in the publishing industry. The editorial and publishing aspects of preparing electronic educational resources (hereinafter, EER) and e-textbooks are discussed in the studies of M. Zhenchenko, I. Zhenchenko, N. Figol, S. Fiialka, O. Melnyk, and Y. Prykhoda. The application of artificial intelligence technologies in the media and publishing industry is covered in the papers of V. Shevchenko, S. Vodolazka, T. Krainikova, O. Sytnyk, and O. Ryzhko. The social communication approach in the field of social communications was developed by V. Rizun and V. Korneev; it was applied in studies of educational publications and editorial aspects by S. Fiialka, E. Ohar, and O. Trishchuk. The methodology for evaluating digital educational resources was developed by T. Leacock & J.Nesbit, R. Marciniak & C. Cáliz Rivera, and K. Xie. The analysis of the quality of electronic textbooks and EOR in Ukraine was carried out by S. Fiialka, N. Figol, A. Antokhova, S. Krupko, I. Vorotnykova, S. Lytvynova, L. Iliychuk, Y. Kodlyuk, and A. Bessarab. Transformations in media editing in the context of cross-media were studied by V. Shevchenko, S. Srisarakam, S. Sotanasathien, and A. Petersen. R. Mayer developed the theory of multimedia learning based on cognitive load theory. The interactivity and multimedia nature of digital content, particularly in online media, have been studied by K. Horska, D. Zagorulko, and N. Zhelikhovska. Analysis of the theoretical basis revealed gaps in knowledge and led to the following hypotheses: • supplementing a printed textbook with an e-app changes the communication environment of the textbook; • the structure of the editorial and publishing process for textbooks has undergone a restructuring due to the creation of a product that combines the features of print and electronic media, changing the roles of participants in the communication process; • the restructuring of the editorial and publishing process associated with cross-media production requires new competencies from editors. Research material. To describe changes in the editorial and publishing process, data collected during five years (2019–2024) of the author's work at the “Orion” Publishing House as an editor of the cross-media project was used. The verification of the conclusions of the descriptive case study and the fulfilment of research tasks were ensured by the following empirical materials: • Textbooks (with digital supplements): 10 textbooks for grades 3, 4, and 8 recommended by the Ministry of Education and Science in 2020–2021; 45 textbooks for grade 3 and 125 textbooks for grade 8 submitted for competitive selection in 2025. • Data from a pilot survey of 6 editors from the “Orion” Publishing House regarding the release of textbooks with electronic supplements. • Data from a survey of 12 editors from 8 educational publishing houses: “Svit”, “Alaton”, “Pidruchnyky i Posibnyky”, “Orion”, “Atlant”, “Gymnaziya”, “Svitych”, and “Geneza”. • Feedback data from primary school teachers: 721 responses from 41 teachers on the cross-media project “Education. Children. Future”. Research methodology. The research is based on a set of methods. Theoretical methods include analysis, synthesis, comparison, classification, and generalisation. Empirical research methods: 1. content analysis of textbooks with electronic supplements for the classification of these editions; 2. content analysis of survey data from teachers of grades 1 and 2 working with the cross-media project “Education. Children. Future” (September 2023 — April 2024) to determine teachers' willingness to provide feedback to publishers on multimedia content; 3. pilot survey of editors at the “Orion” Publishing House (2023) and questionnaire survey of editors at eight publishing houses (April 2025), which revealed new processes in the editorial workflow and problems in editing electronic materials. The content analysis of textbooks was carried out in two stages: 1) in December 2021 – February 2022; 2) in March – April 2025. Based on the analysis, a classification of editions was proposed, the feasibility of the “cross-media textbook” term was justified, and problems with the quality of electronic content were summarised. The stage of analysing teacher feedback was carried out from June–October 2024. Its results were used to determine the basic components of electronic content assessment. The communication model for the cross-media textbook was developed based on G. Maletsky's communication model using modelling and comparison methods. The stage of systematising and summarising the data collected during the work at the “Orion” Publishing House (2019–2024) took place throughout 2024. The materials described formed the basis for sections 4 and 5. Data from a survey of editors, obtained and processed during 2025, supplemented these sections. Research hypotheses were confirmed during the course of the study. Main conclusions of the study: 1. The study substantiates the concept of a “cross-media textbook” and provides its definition. A cross-media textbook is a textbook that integrates a printed publication and an interactive electronic application based on cross-platform links into a single publication, distributing a systematic presentation of educational material and tasks across different media platforms that do not have functional independence. 2. Based on the analysis of 170 textbook projects for 2025, the 2022 classification of cross-media textbooks has been improved. The current classification is based on the principle of organising electronic content and includes four types of editions. The authorship-based 2022 classification of digital content has been refuted. 3. Changes in product formats have been observed in the educational publishing market: the publishing portfolio has been expanded to include learning platforms and software. According to researchers and experts in the field, publishers now see themselves as developers of educational solutions, entering the domain of IT companies. At the same time, cooperation with the IT sector has proven productive both for team building and for the creation of joint products. 4. A comparison of the communication models of print and cross-media textbooks revealed the stronger position of publishers and cross-media textbooks in interactions with audiences and authors. In cross-media production, the teacher serves as a facilitator of the educational process, and the student becomes an active participant in communication, providing feedback to the publisher and engaging with the textbook content individually. 5. The rise of digital products is stimulating greater involvement of teachers in managing the quality of educational content. However, analysis of feedback data revealed that teachers are not ready for professional communication with publishers: 80.3 % of comments from primary school teachers were unconstructive. 6. The study presents arguments in favour of choosing the ‘cross-media editorial office’ model for organising cross-media production of textbooks. To work with digital content, publishers hire programmers, testers, motion designers, scriptwriters, methodologists, and content managers. Accordingly, the editor faces the task of integrating pedagogical ideas with software implementation in a digital environment. 7. A cross-media publishing project requires a restructuring of the editorial and publishing process. New operational links are emerging: script preparation, creation of illustrations for animations, testing of interactions, storage of digital content, and tracking of its preparation. The challenges involved in organizing cross-media production include: increasing the editor's areas of responsibility, choosing a standard for packaging digital content, managing the collection of e-files, evaluating the pedagogical relevance of multimedia content, and balancing cross-platform content distribution. 8. The set of necessary editorial competencies for preparing digital content is grouped into the following blocks: traditional editorial competencies for working with digital media, pedagogical and project-based competencies, technological competencies, and management-communication competencies. To optimise editorial activities, it is proposed to develop algorithms for new operational processes and to create templates for reproducing static elements and interactive content. 9. Teachers evaluate multimedia support mainly on technical and content criteria, ignoring the design, technological, and communication indicators of electronic content. The study proposes a form for the editorial evaluation of digital educational content, with the potential for quantitative measurement. Keywords: cross-media, textbook, New Ukrainian School, editor, education, publishing industry, digital technologies, media technologies, educational institutions, online survey, interactivity, digital content, cognitive load theory, distance learning, artificial intelligence.ukкросмедійнийпідручникНова українська школаредакторосвітавидавнича справацифрові технологіїмедіатехнологіїосвітні установионлайн-опитуванняінтерактивністьцифровий контенттеорія когнітивного навантаженнядистанційне навчанняштучний інтелект.cross-mediatextbookNew Ukrainian Schooleditoreducationpublishing industrydigital technologiesmedia technologieseducational institutionsonline surveyinteractivitydigital contentcognitive load theorydistance learningartificial intelligence.Дисертація