Щиголь Олег ВолодимировичКучинська Оксана Петрівна2024-06-112024-06-112024Щиголь О. В. Гарантії прав потерпілого на досудовому розслідуванні : дис. … д-ра філософії : 081 Право / Щиголь Олег Володимирович. – Київ, 2024. – 358 с.УДК 343.122https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/1825Дисертацію присвячено комплексному дослідженню гарантій прав потерпілого на стадії досудового розслідування, опрацюванню теоретичних і практично­орієнтованих питань, що пов’язані із забезпеченням здійснення, охорони та захисту прав потерпілого. Здобувачем сформульовано авторські визначення понять «кримінальні процесуальні гарантії» та «гарантії прав учасників кримінального провадження», з’ясовано їх співвідношення, а також співвідношення інших суміжних понять. За предметним критерієм кримінальні процесуальні гарантії диференційовано на дві групи: 1) гарантії законності та дієвості кримінального провадження, його завдань, стадій, етапів; 2) гарантії прав, свобод, законних інтересів та обов’язків учасників кримінального провадження. У роботі визначено форму закріплення та форму вираження гарантій, встановлено їх зміст, предмет та інші сутнісні ознаки. За результатами дослідження законодавчої дефініції поняття «потерпілий», закріпленої у частині першій статті 55 КПК України, спираючись на доктринальні та інші джерела, здобувачем пропонується істотно розширити її. Запропоновано надати статус потерпілого громадським об’єднанням, фермерським господарствам та іншим утворенням без статусу юридичної особи, можливість створення та діяльності яких прямо передбачені законом (окрім філій, представництв, структурних підрозділів юридичних осіб, трудових колективів). З’ясовано місце гарантій прав потерпілого у системі гарантій прав учасників кримінального провадження. Досліджено роль та функціональне призначення гарантій прав потерпілого у кримінальному процесі України, визначено їх ознаки. Запропоновано власний варіант класифікації цих гарантій за відповідними критеріями. Гарантії прав потерпілого на досудовому розслідуванні (весь їх масив) поділено на дві відносно самостійні групи: 1) універсальні; 2) темпоральні. Окреслено основні наукові підходи щодо процесуального статусу (становища) потерпілого, моменту його виникнення та співставлено їх з нормами чинного КПК України. Висловлено та аргументовано власну позицію щодо цього питання. На прикладі іноземного досвіду правового регулювання пропонується закріпити право потерпілого на відмову від свого процесуального статусу. Досліджено коло процесуальних інтересів потерпілого, передусім на стадії досудового розслідування. Доведено необхідність виокремлення нової, віктимоспрямованої кримінально­процесуальної функції, як вираженого в законі напряму процесуальної діяльності потерпілого та його представників, з віднесенням вказаної функції до переліку основних. Підкреслюється її важливе теоретико­прикладне значення. У розрізі забезпечення прав потерпілого на досудовому розслідуванні обстоюється позиція, згідно з якою він має посісти центральне (чільне) місце в кримінальному процесі. З урахуванням цього розроблено самостійну засаду кримінального провадження – процесуальний віктимоцентризм. Запропоновано імплементувати вказану засаду в кримінальне процесуальне законодавство України та практику його застосування. Дисертантом сформовано якісно нову концепцію процесуального становища потерпілого та його представників у кримінальному провадженні, котра передбачає наділення їх статусом окремої, потерпілої сторони (разом із обвинуваченням та захистом). У разі системного реформування кримінального процесуального законодавства втілення цієї концепції істотно збільшить обсяг процесуальних прав потерпілого і його представників, їх гарантій. Удосконалено існуючі теоретичні напрацювання стосовно запровадження інституту правонаступництва потерпілого. Запропоновано частково видозмінити інститут законного представництва потерпілого. Охарактеризовано право потерпілого на участь у досудовому розслідуванні та право впливати на його хід і результати, котрі хоч і не дістають окремого (буквального) закріплення в КПК України, однак прямо випливають з його змісту та виокремлюються в науці кримінального процесу. Визначено та досліджено основні гарантії цих прав: 1. Право потерпілого на інформацію. Звернено увагу на проблему недостатньої дієвості наведеного права та запропоновано шляхи її подолання. 2. Право потерпілого на збирання та подання доказів. Одержали подальший розвиток теоретичні підходи стосовно надання потерпілому можливості самостійно залучати експертну установу, експерта або експертів для підготовки висновку на стадії досудового розслідування. За аналогією пропонується закріпити право потерпілого на залучення перекладача та спеціаліста. Підтримано запровадження в законодавство інституту запиту потерпілого, котрий би прирівнювався до адвокатського запиту. Підтримано пропозиції науковців щодо уповноваження потерпілого збирати не лише копії документів, а і їх оригінали, якщо проти цього не заперечують суб’єкти, у яких вони запитуються. Запропоновано наділити потерпілого правом безпосередньо ініціювати перед слідчим суддею допит себе, свідків, осіб, стосовно яких уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого, в порядку статті 225 КПК України з метою депонування доказів. 3. Право потерпілого на участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, його права під час проведення таких дій. Зокрема, розглянуто пред’явлення особи, речі, трупа для впізнання, слідчий експеримент та освідування. Висловлено пропозицію встановити в КПК України заборону примусового освідування потерпілого, а також внести до статті, котра регламентує його здійснення, окремі зміни. 4. Право потерпілого на оскарження рішень, дій та бездіяльності уповноважених осіб на стадії досудового розслідування. Констатовано недосконалість нормативного регулювання цього права та механізму його реалізації. 5. Право потерпілого на професійну правничу допомогу. Обґрунтовано потребу вдосконалення права потерпілого на професійну правничу допомогу (представництво), а саме надання її безоплатно, за рахунок держави, що вже неодноразово висвітлювалося вченими, однак продовжує залишатися поза увагою законодавця. Досліджено право потерпілого на відшкодування шкоди, завданої йому кримінальним правопорушенням. Підтримано концепцію створення Державного фонду відшкодування шкоди потерпілим. Зважаючи на потребу ефективного та своєчасного поновлення порушених прав потерпілого, така шкода має бути відшкодована якнайшвидше – на досудовому розслідуванні. Запропоновано передбачити в КПК України обов’язок слідчого, прокурора забезпечити проведення психологічної експертизи з метою визначення розміру моральної шкоди, завданої потерпілому, якщо він заявив про це відповідне клопотання. Згруповано та досліджено гарантії прав потерпілого на початковому, проміжному та завершальному (прикінцевому) етапах досудового розслідування. Одержали розвиток пропозиції щодо управнення потерпілого самостійно ініціювати перед слідчим суддею застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжних заходів. Разом із тим потерпілий повинен мати можливість брати активну участь у розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення, незалежно від суб’єкта, який їх ініціював. Підтримано підходи вчених щодо потреби проведення закритого судового засідання, якщо у ньому бере участь неповнолітній потерпілий. Пропонується удосконалити право потерпілого на ознайомлення із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, реєстром матеріалів досудового розслідування. Розглянуто інші питання, пов’язані із гарантуванням прав потерпілого на досудовому розслідуванні. За результатами системного аналізу норм чинного кримінального процесуального законодавства України, практики національних судів, кримінального процесуального законодавства іноземних держав та праць вчених розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КПК України та інших нормативно­правових актів. Вказане має на меті розширення кола процесуальних можливостей потерпілого під час досудового розслідування, створення додаткових і вдосконалення існуючих гарантій прав цього учасника кримінального провадження, усунення законодавчих недоліків, прогалин та колізій. Сформульовано низку теоретичних висновків і положень стосовно участі потерпілого та його представників на стадії досудового розслідування, його окремих етапах, котрі виносяться на захист.The thesis is devoted to the comprehensive study of the guarantees of victim’s rights during pre­trial investigation, theoretical and practical issues related to ensuring the exercise, protecting, and defending the rights of the victim. The author formulates own definitions of “criminal procedural guarantees” and “guarantees of participants’ rights in criminal proceedings” and clarifies their interrelation, as well as the interrelation of other related concepts. Criminal procedural guarantees are divided into two groups according to the subject criterion: 1) guarantees of legality and effectiveness of criminal proceedings, their tasks, stages and phases; 2) guarantees of rights, freedoms, legitimate interests and obligations of those involved in criminal proceedings. The article defines the form of consolidation and expression of guarantees. It determines their content, subject and other essential features. On the basis of the results of the study of the legislative definition of the concept of "victim" in the first part of Article 55 of the CPC of Ukraine, with the help of doctrinal and other sources, the author proposes to significantly expand it. It is proposed, inter alia, to grant the status of victim to public associations, farms, and other organizations without the status of legal persons, the establishment and operation of which is directly provided for by law (except branches, representative offices, structural divisions of legal persons, labor collectives). The author clarifies the place of guaranteeing the rights of victims in the system of guaranteeing the rights of those involved in criminal proceedings. The role and the functional purpose of the guarantees of victim’s rights in the criminal procedure of Ukraine are considered. Their characteristics are defined. According to the relevant criteria the author offers her own version of the classification of these guarantees. In turn, the guarantees of the rights of the victim in the pre­trial investigation (their whole range) are divided into two relatively independent groups: 1) universal; 2) temporal. The author outlines the main scientific approaches to the procedural status (position) of the victim, at the moment of its occurrence and compares them with the provisions of the current CPC of Ukraine. On this question, the author expresses her own opinion and argues. Taking into account the experience of foreign legal regulation, the author proposes to introduce the right of the victim to renounce his/her procedural status. The author analyzes the range of the victim’s procedural interests. The focus is on the pre­trial stage. By including this function in the list of the most important ones, the author proves the necessity of assigning a new victim­oriented criminal procedural function as a direction of procedural activity of the victim and his representatives expressed in the law. The author underlines its important theoretical and practical significance. The position that the victim should have a central (leading) place in criminal proceedings is advocated in the context of ensuring the rights of the victim in the pre­ trial investigation. The author develops an independent principle of criminal proceedings – procedural victim­centeredness – with this in mind. The author proposes the introduction of this principle into the criminal procedure legislation of Ukraine and the practice of its application. The author of the thesis has developed a qualitatively new concept of the procedural position of the victim and his/her representatives in criminal proceedings. This concept provides for granting them the status of a separate, injured party (along with the prosecution and the defense). The implementation of this concept will significantly increase the scope of procedural rights and guarantees of victims and their representatives in the event of a systemic reform of criminal procedure. The author improves the existing theoretical developments regarding the introduction of the institute of the legal successor of the victim. The institution of legal representation of the victim is partially modified. The author characterizes the right of the victim to participate in the pre­trial investigation and the right to influence its course and results. Although these rights are not explicitly (literally) stipulated in the CPC of Ukraine, they are directly derived from its content and are distinguished in the science of criminal procedure. The author identifies and studies the basic safeguards of these rights: 1. The victim’s right to information. The problem of insufficient effectiveness of this right is highlighted. Ways to overcome this problem are proposed. 2. The victim's right to collect and present evidence. Among other things, the theoretical approaches have been further developed with regard to the victim's right to independently engage an expert institution, an expert, or experts for the preparation of an expert opinion at the pre­trial investigation stage. Similarly, the right of the victim to hire an interpreter and an expert is proposed. The introduction into the legislation of the institution of a victim's request, which would be equivalent to a lawyer's request, was supported. There is support for the scientists' proposals that the victim should have the right to collect not only copies of documents but also their originals if the subjects from whom they are requested have no objection. The author suggests that the victim should be granted the right to initiate directly before the investigating judge the interrogation of himself, witnesses, and persons in respect of whom the authorized body has decided to exchange as a prisoner of war, in accordance with Article 225 of the CPC of Ukraine, for the purpose of collecting evidence. 3. The victim’s right to participate in investigative (search) and other procedural actions, his/her rights during such actions. In particular, the author examines the presentation of a person, an object, or a corpse for identifying, investigating, and examining. The author suggests that the CPC of Ukraine should prohibit the compulsory examination of a victim and that certain amendments should be made to the article regulating the implementation of this provision. 4. At the stage of pre­trial investigation, the victim has the right to appeal against decisions, actions, and inactions of authorized persons. The author notes the imperfection of the legal framework governing this right and the mechanism for implementing it. 5. The victim’s right to professional legal assistance. The author substantiates the need, repeatedly emphasized by scholars but still ignored by legislators, to enshrine the victim's right to free professional legal assistance at the expense of the state. The author analyzes the right of a victim to get compensated for the damage caused by a criminal offense. The concept of creating a state fund for the compensation of victims is supported by the author. Such damage should be compensated as soon as possible – during the pre­trial investigation, taking into account the need for effective and timely restoration of the violated rights of the victim. It is proposed that the CPC of Ukraine should provide for the obligation of the investigating and prosecuting officer to ensure that a psychological examination is carried out to determine the amount of non­pecuniary damage caused to the victim if he or she makes a corresponding request. The author summarizes and studies the guarantees of victim’s rights at the initial, intermediate and final (final) stages of the pre­trial investigation. The author substantiates the need for the victim’s department to initiate independently before the investigating judge the application of certain measures to ensure the criminal proceedings, including preventive measures. At the same time, the victim, regardless of the body that initiated them, should be able to actively participate in the consideration of applications for the application of provisional measures. The author supports the approaches of scientists on the necessity of holding a closed court hearing in case of participation of a minor victim. It is suggested to improve the right of the victim to acquaintance with the indictment, the petition for application of compulsory medical or educational measures, and the register of pre­trial investigation materials. During the pre­trial investigation, other issues related to ensuring the rights of the victim are considered. The author has developed proposals for amendments to the CPC of Ukraine and other regulatory legal acts based on a systematic analysis of the provisions of the current CPC of Ukraine, the practice of national courts, the CPC of foreign countries, and the works of scientists. The aim of the study is to expand the range of procedural opportunities for the victim during the pre­trial investigation, to create additional and improve existing guarantees of the rights of this participant in criminal proceedings, and to eliminate legislative shortcomings, gaps, and conflicts. The author formulates a number of theoretical conclusions and provisions concerning the participation of the victim and his/her representatives at the stage of the pre­trial investigation and at its individual stages, which are submitted for defense.uaпотерпілийправа потерпілогогарантії прав потерпілогозахист прав людинипроцесуальний статусдосудове розслідуванняінформаціядокази та доказуванняоскарженняпредставник потерпілоговідшкодування шкодивіктимоспрямована кримінальнопроцесуальна функціяпроцесуальний віктимоцентризмпотерпіла сторонаvictimvictim’s rightsguarantees of victim’s rightshuman rights protectionprocedural statuspretrial investigationinformationevidence and provingappealvictim's representativedamagesvictimoriented criminal procedural functionprocedural victimcenterednessinjured partyДисертація