LOMACHINSKYІ, BohdanBohdanLOMACHINSKYІ2026-05-132026-05-132026-04-14LOMACHINSKYІ, B. (2026). RELIGIOUS SECURITY IN THE CONTEXT OF HYBRID WARFARE: TRANSFORMATIONS OF THE DIGITAL RELIGIOUS SPACE UNDER THE INFLUENCE OF RUSSIAN AGGRESSION. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 27(1), 43–49. https://doi.org/10.17721/sophia.2026.27.810.17721/sophia.2026.27.8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20758B a c k g r o u n d. The article examines the specifics of ensuring the security of the religious cyberspace in the context of hybrid warfare. It emphasizes that the religious sphere has become one of the key targets of aggressive hybrid influence, as Russian aggression actively employs the religious factor as a tool of destabilization, legitimization of violence, and manipulation of public consciousness–particularly through digital platforms, social networks, and online propaganda. In the digital religious space, which unites the communicative, informational, and symbolic resources of faith communities, the roles of belief and spiritual identity are being reinterpreted. This space becomes an arena both for interfaith dialogue and enlightenment, and for the spread of disinformation and religious radicalism aimed at undermining Ukrainian statehood. Accordingly, the issue of religious security acquires strategic importance as part of national and humanitarian security. M e t h o d s. The research employs systemic-structural, civilizational, and cultural-anthropological approaches, as well as comparative- analytical and hermeneutic methods. Among empirical methods, a survey technique was applied. R e s u l t s. The study notes that the phenomenon of religious security has a distinct national specificity, as it is closely linked to historical experience, cultural-civilizational features, state-confessional relations, and the socio-political context of each country. As a component of national security, religious security significantly influences the formation of social identity, value orientations, and societal stability. Manifestations of religious intolerance or external influence from religious centers pose threats to civic unity, sovereignty, and territorial integrity. The Ukrainian context of religious security is marked by the unique situation of hybrid war, in which the religious factor is actively exploited by the aggressor to influence public consciousness, undermine trust, and destabilize the internal religious environment. The main mechanisms of such influence include the use of ecclesiastical rhetoric to justify political aggression and the dissemination of propaganda through media and religious-preaching channels. C o n c l u s i o n s. Religious security is defined as a state of society in which freedom of conscience, religious rights, spiritual values, and the stable functioning of religious institutions are protected. It promotes equality among confessions, the integration of moral-spiritual values into public life, and the strengthening of national identity. One of the main contemporary challenges is hybrid religious warfare in the digital environment, combining ideological and technological methods of influence through social media, disinformation, and cyberattacks. In this context, religious identity becomes both an object and an instrument of manipulation. Ensuring religious security requires a combination of protective and preventive measures, as well as the development of religious studies education that fosters tolerance, analytical thinking, and religious information culture. Cooperation among the state, civil society, and religious leaders is essential for strengthening interfaith peace, spiritual security, and social resilience in Ukraine.В с т у п. Присвячено особливостям забезпечення безпеки релігійного кіберпростору в умовах гібридної війни. Наголошено, що релігійна сфера в сучасних умовах стає одним із ключових об'єктів агресивного гібридного впливу, адже російська агресія супроводжується активним використанням релігійного чинника як інструменту дестабілізації, легітимації насильства та маніпулювання суспільною свідомістю, зокрема через цифрові платформи, соціальні мережі та онлайн-пропаганду. Наголошено, що в цифровому релігійному просторі, який об'єднує комунікаційні, інформаційні та символічні ресурси релігійних спільнот, відбувається переосмислення ролі віри, духовної ідентичності. Цей простір стає ареною як для міжконфесійного діалогу й просвітництва, так і для поширення дезінформації та релігійного радикалізму, спрямованих на підрив української державності. З огляду на це, питання релігійної безпеки набуває стратегічного значення як складник національної та гуманітарної безпеки. М е т о д и. Використано системно-структурний, цивілізаційний, культурно-антропологічний підходи, порівняльно- аналітичний, герменевтичний методи наукового дослідження; серед емпіричних методів дослідження застосовано анкетування. Р е з у л ь т а т и. Зазначено, що феномен релігійної безпеки має конкретну національну специфіку, оскільки він безпосередньо пов'язаний з історичним досвідом, культурно-цивілізаційними особливостями, державно-конфесійними відносинами та соціально-політичним контекстом кожної країни. Виявлено, що як компонент національної безпеки, релігійна безпека суттєво впливає на формування суспільної ідентичності, ціннісних орієнтацій та соціальної стабільності. Акцентовано, що вияви релігійної нетерпимості чи зовнішній вплив релігійних центрів становлять загрозу громадянській єдності, суверенітету та територіальній цілісності держави. Підкреслено, що український контекст релігійної безпеки відзначається унікальною ситуацією гібридної війни, у межах якої релігійний чинник активно використовується агресором як засіб впливу на свідомість громадян, підриву суспільної довіри та дестабілізації внутрішнього релігійного простору. Розкрито, що до основних механізмів релігійного впливу належать: використання церковної риторики для виправдання політичної агресії; публічні заяви та пропагандистська діяльність країни-агресора через засоби масової інформації та релігійно-проповідницькі ресурси. В и с н о в к и. Аргументовано, що релігійна безпека визначається як стан суспільства, у якому забезпечено захист свободи совісті, дотримання релігійних прав, збереження духовних цінностей та стабільне функціонування релігійних інституцій. Вона сприяє рівноправності конфесій, інтеграції духовно-моральних орієнтирів у суспільне життя та зміцненню національної ідентичності. Обґрунтовано, що одним із головних викликів сьогодення є гібридні релігійні війни в цифровому середовищі, що поєднують ідеологічні та технологічні методи впливу через соцмережі, дезінформацію і кібератаки. Релігійна ідентичність у цьому контексті стає як об'єктом, так і інструментом маніпуляцій. Доведено, що забезпечення релігійної безпеки потребує поєднання захисних і превентивних заходів, а також розвитку релігієзнавчої освіти, що формує толерантність, аналітичне мислення та релігійну інформаційну культуру. Важливою є взаємодія держави, громадськості та духовних лідерів, спрямована на зміцнення міжконфесійного миру, духовної безпеки й соціальної стійкості України.ukreligious securityreligious cyberspacehybrid warfarereligious identityreligious influencesocial networksreligious information culturereligious studies educationрелігійна безпекарелігійний кіберпростіргібридна війнарелігійна ідентичністьрелігійний впливсоціальні мережірелігійна інформаційна культурарелігієзнавча освітаСтаття