Лаврук, М. М.М. М.ЛаврукМельник, А. В.А. В.Мельник2026-01-052026-01-052017Лаврук М. М., Мельник А. В. Роль Чорногірського географічного стаціонару у формуванні геопросторових компетентностей та профорієнтації школярів. Фізична географія та геоморфологія. 2017. Вип. 3 (87). С. 152-171.УДК 911:371.3https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9404Розглянуто питання використання Чорногірського географічного стаціонару, навчально-дослідницької бази Львівського національного університету імені Івана Франка, для практичного формування геопрострових компетентностей учнів. Опираючись на результати наукових досліджень виконаних на базі стаціонару, розроблено маршрут ландшафтно-пізнавальної стежки на гору Говерла, як комплексний навчально-виховний засіб для формування у школярів системи ландшафтних та ландшафтно-екологічних поглядів і цінностей, ключових предметних компетенцій з географії, як засіб проведення профорієнтації на допрофільній та профільній стадії навчання учнів. На підставі комплексних ландшафтний досліджень північно-східного сектору ландшафту Чорногора та укладених ландшафтних карт, вперше запропоновано навчально-методичну інтерпретацію найбільш популярного серед українських школярів туристично-екскурсійного маршруту на найвищу вершину України – г. Говерла у якості ландшафтно-пізнавальної стежки, яка демонструє природні територіальні комплекси різних рангів, розкриваючи цілісність природи через взаємодію її компонентів. Дано визначення суті, мети, завдань і характеру ландшафтно-пізнавальної стежки.. Розроблена авторами стежка проходить через шість ландшафтних висотних місцевостей, що своєю чергою складаються із низки ландшафтних стрій. Маршрут передбачає зупинки у кожній висотній місцевості для з'ясування: 1) назви місцевості; 2) природних компонентів, що формують її вертикальну структуру; 4) морфологічної структури висотної місцевості (набору типових природних територіальних комплексів нижчого рангу – ландшафтних стрій, урочищ і фацій), які утворюють її горизонтальну структуру); 5) антропогенного впливу на природні комплекси; 3) фізико-географічних явищ і процесів; 6) особливостей перцепції та естетичної цінності. Наголошується на доцільності застосування на пізнавальній стежці прийомів когнітивного оцінювання привабливості гірських природних територіальних комплексів, викликання стану їх переживання через сприйняття простору органами чуттів, як умови формування в школярів естетичного смаку та екологічної культури. Як дидактичний засіб ландшафтно-пізнавальна стежка передбачає комплексне сприйняття природи на маршруті, розвиток перцепційних задатків школярів, формування естетичних цінностей, реалізацію таких наскрізних змістових ліній шкільної географії як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Здоров’я і безпека», «Громадянська відповідальність».The question of using the Chornohora geographical station, an educational and research camp of the Ivan Franko National University of Lviv, for the practical formation of students’ geospatial competencies has been considered. Based on the results of research carried out at the station, the route of the landscape path to Mount Hoverla has been developed. The route is treated as a comprehensive educational tool for the formation of schoolchildren’s landscape and ecological values and key competences in geography, and as a means of conducting vocational guidance on the pre-profile and profile stages of learning. On the basis of comprehensive landscape research of the north-eastern sector of the Chornohora landscape and compiled landscape maps, a pedagogical and methodological interpretation of the most popular among Ukrainian schoolchildren tourist route to the highest peak of Ukraine Hoverla has been suggested for the first time. The route is the landscape educational trail which demonstrates natural territorial complexes of various ranks, revealing the integrity of nature through the interaction of its components. The definition of the nature, purpose, tasks and character of the landscape educational trail is provided. The trail developed by the authors passes through six landscape high-altitude areas, which in turn consist of a series of landscape terrains. The route involves stops in each high-altitude area to clarify: 1) the name of the area; 2) natural components forming its vertical structure; 4) the morphological structure of a high-altitude area (a set of typical natural territorial complexes of the lower rank - landscape terrains, tracts and facies) which form its horizontal structure); 5) anthropogenic impact on natural systems; 3) physical and geographical phenomena and processes; 6) features of perception and aesthetic value. The appropriateness of cognitive assessment of the attraction of mountain natural territorial complexes and of emotional experience through the perception of the space by sensory organs as the conditions for the formation of aesthetic taste and ecological culture of schoolchildren is emphasized. As a didactic tool, the landscape educational trail involves the comprehensive perception of nature on the route, development of perceptual abilities of schoolchildren, formation of aesthetic values, and the implementation of such cross-cutting content lines of school geography as “Environmental safety and sustainable development”, “Health and safety” and “Civic responsibility”.ukстаціонарні географічні дослідженняприродний територіальний комплексструктура гірського ландшафтуландшафтно-пізнавальна стежкагеопросторова компетентністьперцепція ландшафтупрофорієнтація школярівChornohora geographical stationnatural territorial complexlandscape educational trailgeospatial competenceecological culturevocational guidance of schoolchildrenСтаття