ЦУЧІДА, К.К.ЦУЧІДААНДРІАНОВ (переклад статті українською), Д.Д.АНДРІАНОВ (переклад статті українською)2026-06-162026-06-162022ЦУЧІДА, К., АНДРІАНОВ (переклад статті українською), Д. (2022). Features of Ukrainian translation of the 469th waka poem from the Japanese anthology "Kokin Wakashū" (following the results of the academic conference "Waka poetry around the world"). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(28), 38–42. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2022.28.38-4210.17721/1728-242X.2022.28.38-42https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23250According to the results of the online academic conference "Waka poetry around the world: Viewing reception and transformation of Japanese culture through multilingual translation", an analysis of the Ukrainian translation of the 469th waka poem from the poetic anthology "Kokin Wakashū" (the Collection of Japanese Poetry Ancient and Modern) by I. P. Bondarenko was carried out. It is this translation that is the subject of the presented study. The goal, which was to reveal the peculiarities of the Ukrainian version of the mentioned poem, was achieved due to its comparison with Chinese, English, French, German, Hungarian, Italian, and Spanish translations. It was found that the Ukrainian translation of the waka poem No. 469 from the anthology "Kokin Wakashū" is characterized by common features that are typical for a number of translations into European languages. In particular, the syllabic structure of the original (a waka poem is composed of 5-7-5-7-7 syllables) has not been preserved in the Ukrainian translation, as well as in the other translations, and these translations themselves are written in five lines. Such common features also include lexical-semantic transformations caused by the difficulties of translating Japanese realia into European languages. For example, such nominations from the original work as "hototogisu" and "ayame" in many multilingual translation versions, including the studied Ukrainian one, are translated with the help of the words "cuckoo" and "iris", respectively, instead of their exact analogues – "lesser cuckoo" and "iris sanguinea". At the same time, there are foreign language versions with observance of the original syllabic verse and an accurate translation of the mentioned realia. Along with the common features, some features that make the translation of the 469th waka verse into Ukrainian unique were also revealed. Among those the translation of the original "satsuki" (the fifth month according to the old calendar and approximately June according to the modern one) as the season of the growth of herbs through the Ukrainian equivalent to "May" (the fifth month according to the modern calendar) literally meaning the "month of herbs", as well as the combination of the first and the second part of the poem through an emotional connection can be named.За результатами онлайн-наукової конференції "Поезія вака у світі: сприйняття та трансформація японської культури на матеріалі перекладів різними мовами" здійснено аналіз українського перекладу 469-го вірша-вака з поетичної антології "Кокінвакашю" ("Збірка старих і нових японських пісень"), виконаного І. П. Бондаренком. Саме цей переклад є предметом представленого дослідження. Поставленої мети, яка полягала в розкритті особливостей української версії зазначеного вірша, було досягнуто завдяки її зіставленню з перекладами китайською, англійською, французькою, німецькою, угорською, італійською та іспанською мовами. Вдалося з'ясувати, що український переклад вірша-вака № 469 з антології "Кокінвакашю" характеризується загальними рисами, які притаманні багатьом перекладам європейськими мовами. Зокрема, у перекладі українською мовою, як і в інших перекладах, силабічна структура оригіналу (вірш-вака складається з 5-7-5-7-7 складів) не збереглася, а самі ці переклади записані у п'ять рядків. До таких спільних рис відносимо й лексико-семантичні трансформації, зумовлені труднощами передачі японських реалій європейськими мовами. Наприклад, такі назви з оригінального твору, як "хототоґісу" та "аяме", в багатьох різномовних перекладних версіях, серед яких і досліджувана українська, відтворені за допомогою слів "зозуля" та "півники" відповідно, замість їхніх точних аналогів – "мала зозуля" і "лепеха звичайна". Водночас є іншомовні версії з дотриманням оригінального чергування складів і точним перекладом згаданих назв-реалій. Разом зі спільними рисами виявлено й такі, що роблять переклад 469-го вірша-вака українською мовою унікальним. Серед них – відтворення оригінального "сацукі" (п'ятий місяць за старим календарем і приблизно червень за сучасним) як пори буяння трав через українське "травень" (п'ятий місяць за сучасним календарем) як "місяця трав", а також поєднання першої і другої частин вірша емоційним зв'язком.ukяпонська поезія вакаКокінвакашюукраїнський перекладпроблеми поетичного перекладукультурна рецепціятрансформаціяJapanese waka poetryKokin WakashūUkrainian translationproblems in poetic translationcultural receptiontransformationСтаття