Ле, СяоменСяоменЛе2026-04-202026-04-202023-07-16Ле, С. (2023). CONNECTION OF THE SEMANTICS OF DOUBT AND INDEFINITE REFERENCE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 82–85. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.1510.17721/1728-2659.2023.34.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16580The article is devoted to the analysis of the connection between the semantics of doubt and indefinite reference. Reference as a correlation with reality is carried out by the speaker during the speech act. If such a correlation is unsuccessfully realized in the human mind, then we are talking about the uncertainty of the object. The category of uncertainty is highly subjective and communicative in nature: the meaning of the indefinite reference is transmitted in the process of a specific speech act. The semantic category of doubt is complicated, on the one hand, by connections with the category of certainty/uncertainty, on the other hand, the semantics of doubt and indefinite reference are implemented in specific speech acts and have an obviously subjective nature, which is explained by the fact that when a word enters the speech act, it can have a different semantic content under the influence of many factors, such as the goals of the addressee, the context and the background knowledge of the communication participants. Therefore, from the standpoint of pragmatics, based on the relationship between communicators, there are three situations in which indefinite reference and the semantics of doubt can be realized simultaneously. These 3 situations are: 1) the speaker knows the object inaccurately, the listener knows the object of speech; 2) the speaker knows the object inaccurately, the listener does not know the object of reference; 3) the speaker knows the object but, for whatever reason, does not want the listener to know that it is the object in question. In the third situation, depending on the listener's consciousness, two options are possible: 1) the listener and the speaker have common knowledge, with the listener being one of the insiders of the event described by the speaker, so he knows the speech object, and then a situation of certainty is formed; 2) the listener does not know or does not know exactly the speech object, then an uncertainty situation occurs. Based on row data from the texts of modern mass media, we found out that indefinite reference and the semantics of doubt are emphasized with the help of different linguistic means. Given the results of the analysis of the linguistic data, we consider that indefinite reference and the semantics of doubt are two different sides of the same phenomenon, and they complement each other.Присвячено аналізу зв'язку між семантикою сумніву й невизначеною референцією. Референція як співвіднесення з реальністю здійснюється мовцем під час мовленнєвого акту. Якщо таке співвіднесенея у свідомості людини неуспішне, ідеться про невизначеність об'єкта. Категорія невизначеності має яскраво суб'єктивний і комунікативний характер: невизначенореферентне значення передається у процесі конкретного мовленнєвого акту. Семантична категорія сумніву ускладнюється, з одного боку, перетинами з категорією визначеності/невизначеності, з іншого боку, семантика сумніву та невизначена референція реалізуються в конкретних мовленнєвих актах та мають очевидний суб'єктивний характер. Це пояснюється тим, що коли слово входить до мовленнєвого акту, воно може мати різне семантичне наповнення під дією багатьох чинників, як-от цілі адресанта, контекст і фонові знання учасників комунікації. Тому з позицій прагматики, що ґрунтується на відносинах між комунікаторами, виділяються три ситуації, у яких одночасно можуть реалізовуватися невизначена референція та семантика сумніву. Ці 3 ситуації: 1) мовець знає об'єкт неточно, слухач знає мовленнєвий об'єкт; 2) мовець знає об'єкт неточно, слухач не знає об'єкта референції; 3) мовець знає об'єкт, але не хоче з якихось причин, щоб слухач дізнався, що йдеться про цей об'єкт. У третій ситуації можливі два варіанти залежно від поінформованості слухача, зокрема: 1) слухач і мовець володіють загальними знаннями, водночас слухач є одним із інсайдерів події, описаної мовцем, тому він знає мовленнєвий об'єкт, і тоді формується ситуація визначеності; 2) слухач не знає або не точно знає мовленнєвий об'єкт, тоді виникає ситуація невизначеності. За допомогою мовних матеріалів із текстів сучасних засобів масової інформації ми виявили, що невизначене звернення й семантика сумніву підкреслюються за допомогою різних мовних засобів. На основі результатів аналізу мовного матеріалу ми вважаємо, що невизначена референція та семантика сумніву є двома різними сторонами одого й того ж самого явища, і вони доповнюють одне одного.uksemantics of doubttheory of referenceindefinite referencespeech actсемантика сумнівутеорія референціїневизначена референціямовленнєвий актСтаття