Руда, Наталя ВікторівнаНаталя ВікторівнаРуда2026-03-182026-03-182025Руда, Н. (2025). Функції протиставлення СВОЇ–ЧУЖІ у воєнно-політичному дискурсі Г. Ю. Цезаря (на матеріалі "Commentarii de bello Gallico"). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 107-113. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.15УДК 811.124'37'42'01:[82-94.09(37):355.48(37)]Цезар10.17721/1728-2659.2025.38.15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13201Background. In the study the military-political work of Gaius Julius Caesar "Commentarii de Bello Gallico" is considered as a case of ancient propaganda discourse, in which the opposition of the OWN-ALIEN, based on the exploitation of the Roman 'metus Gallicus', plays an extremely important role in Caesar's explanation of the reasons for his war crimes and promotion of his own interests. Methods. In carrying out the research, a set of linguistic methods was used: descriptive, linguоcultural, functional, contextual and component analyses. Results. The main representatives of the OWN and ALIEN concepts in Caesar's discourse are identified. It has been found that in forming a negative image of aliens, Caesar focuses on the extraordinary physical growth of the Gauls and Germans, contrasting them with relatively short Italics, which contributes to the impression of an incredible threat from enemies and enhances the importance of Caesar's own achievements and merits as governor of the Roman province. Caesar ascribes to the aliens such attributes as rudeness, barbarism, greed, hot temper, intemperance, moral and value instability, etc., especially emphasising their belligerence, which, unlike the belligerence of the Romans as a moral and ethical virtue, is not recognised by Caesar as rational, but is interpreted as a desire for war for the sake of war. This manipulation allows Caesar to represent his own objectively unjustified military attacks on enemies as preventive actions to avert possible threats. The idea of a higher level of Romans evolution compared to their enemies, which is represented in the descriptions of the positive impact of the Roman way of life on the conquered tribes and the benefits that those aliens who become allies for the Romans receive, is presented as proof of the correctness of any Caesar's decisions and actions aimed at spreading the Pax Romana throughout Gaul. Conclusions. The analysis of the linguistic means of representation and the functions of the OWN–ALIEN opposition in the "Commentarii de Bello Gallico" has shown that Caesar was not objective and completely honest in his historical work. The negative stereotypes about the Gauls and Germans that existed in the minds of the Romans became a propaganda tool to justify Caesar's numerous violations of the principles of Bellum Justum, to create an image of himself as a patriot and saviour of the homeland from an imminent threat, and to manipulate the minds of the Romans in order to form and strengthen a sense of fear of enemies.Вступ. У дослідженні розглянуто воєнно-політичний твір Гая Юлія Цезаря "Commentarii de Bello Gallico" як зразок античного пропагандистського дискурсу, у якому протиставлення СВОЇ–ЧУЖІ, побудоване на експлуатації римського metus Gallicus, відіграє надзвичайно важливу роль у поясненні Цезарем причин його воєнних злочинів та у просуванні власних інтересів. Методи. У процесі наукової розвідки застосовано такі методи: описовий, лінгвокультурологічний, функціональний, контекстуального та компонентного аналізів. Результати. Було визначено центральні репрезентанти концептів ЧУЖІ та СВОЇ у дискурсі Цезаря. Виявлено, що для формування негативного образу чужих автор акцентує увагу на надзвичайному фізичному розвитку галлів та германців, протиставляючи їм порівняно невисоких італіків, що сприяє створенню враження неймовірної загрози з боку ворогів і посилює значущість власних здобутків та заслуг Цезаря на посаді намісника Римської провінції. Цезар приписує чужим такі характерні риси, як грубість, варварство, жадібність, запальний характер, нестриманість, морально-ціннісна нестабільність тощо, особливо підкреслюючи їхню войовничість, яка, на противагу войовничості римлян як морально-етичної чесноти, не визнається Цезарем раціональною, а інтерпретується як прагнення війни заради війни. Ця маніпуляція дозволяє Цезарю представити власні об'єктивно необґрунтовані воєнні напади на ворогів як превентивні дії для попередження можливих загроз. Ідея про вищий рівень розвитку римлян порівняно з ворогами, що реалізується в описах позитивного впливу римського способу життя на підкорені племена ворогів та переваг і зисків, що їх отримують ті чужі, які стають для римлян союзниками, подається як доказ правильності будь-яких рішень та дій Цезаря, спрямованих на поширення Римського миру по всій Галлії. Висновки. Аналіз мовних засобів репрезентації та функцій протиставлення СВОЇ–ЧУЖІ у "Commentarii de Bello Gallico" показав, що Цезар не був об'єктивним і повністю чесним у своїй історичній праці. Негативні стереотипи щодо галлів та германців, які існували у свідомості римлян, стали пропагандистським засобом виправдання Цезарем його численних порушень принципів ведення Bellum Justum (справедливої війни), створення образу себе як патріота та рятівника батьківщини від неминучої загрози, маніпулятивного впливу на свідомість римлян з метою формування та посилення почуття страху перед ворогами.ukвоєнно-політичний дискурслатинська мовапротиставлення СВОЇ–ЧУЖІпропагандамовні маніпуляціїетнічні стереотипиміжмовний перекладmilitary-political discourseLatin languageopposition of OWN–ALIENpropagandalanguage manipulationethnic stereotypesinterlingual translationСтаття