Запотоцький, Сергій ПетровичСергій ПетровичЗапотоцькийТрикоцька, Єлизавета СергіївнаЄлизавета СергіївнаТрикоцькаМамедова, Земфіра ВугарівнаЗемфіра ВугарівнаМамедова2026-05-082026-05-082024Запотоцький, С. П., Трикоцька, Є. С., & Мамедова, З. В. (2024). На шляху до сталого планування повоєнного відновлення: методологічні засади оцінки потенціалу участі громад. Географія та туризм, (74), 44–55. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2024.74.44-55УДК 911.310.17721/2308-135X.2024.74.44-55https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19991Purpose. The purpose is to develop and present a comprehensive methodology for the effective and sustainable planning of post-war recovery in Ukraine, with a focus on engaging hromadas in the early recovery process through equitable and transparent selection. Methods. The study employs an integrated approach that combines quantitative and qualitative analytical methods to adequately assess the level of community impact and their activity, given the importance of these categories in the context of post-war recovery. The methodology is based on the use of existing regulatory documents and newly developed parameters within this research. A crucial part of the technique is the creation of "Activity-Affectedness" matrices for categorizing hromadas by the type of most appropriate strategic interaction for involvement in donor material, consultative, and coordination assistance projects. Results. The implementation of the proposed methodology in the Dnipropetrovsk and Zakarpattia regions demonstrates its flexibility and effectiveness, confirming the applicability of the tool not only in regions with a high level of actual damage but also in those that have experienced other socio-economic consequences of the war. This also underscores the need to expand the research nationwide to develop appropriate recovery strategies. Scientific novelty. The research makes a significant contribution to the formulation of post-war recovery methodology by integrating quantitative and qualitative analysis methods, developing a matrix based on new parameters for assessing the needs and capabilities of communities, and creating a scientifically substantiated basis for the formation of a unified geospatial portal for Ukraine's recovery. These aspects ensure transparency and fairness in the selection of assistance directions and resource allocation. The practical significance. The implementation of the developed methodology has significant practical value for sustainable post-war recovery in Ukraine. It allows systematizing the recovery process, ensuring a reasoned choice of hromadas for the development of pilot projects and providing assistance, and developing strategies for interaction with hromadas to effectively utilize limited resources. The creation of interactive maps and a national geoportal based on this methodology will significantly enhance the attraction of support and coordination of actions among various stakeholders, including international organizations, government structures, and local communities. Successful pilot application of the proposed methodology can serve as an example for other hromadas and contribute to the implementation of sustainable recovery practices and the improvement of strategic spatial planning processes in the post-conflict period.Мета. Розробити та представити комплексну методологію для ефективного та сталого планування повоєнного відновлення України з акцентом на залучення громад до процесу раннього відновлення шляхом справедливого та прозорого відбору. Методика. У дослідженні використовується інтегрований підхід, що поєднує кількісні та якісні аналітичні методи для адекватної оцінки рівня ураженості громад і їхньої активності з огляду на важливість цих категорій у контексті повоєнного відновлення. Методологія базується на використанні існуючих нормативних документів, а також на новостворених в рамках даного дослідження параметрах. Важливою частиною методики є побудова матриць "Активності-Ураженості" для категоризації громад за типом найбільш доцільної стратегічної взаємодії щодо залучення у проєкти донорської матеріально-технічної, консультаційної та координаційної допомоги. Результати. Реалізація запропонованої методології в Дніпропетровській та Закарпатській областях демонструє її гнучкість та ефективність, підтверджуючи застосовність інструменту не тільки в регіонах з високим рівнем фактичних ушкоджень, але й у тих, що відчули інші соціально-економічні наслідки війни. Це також підкреслює необхідність розширення дослідження на всю країну для розроблення відповідних стратегій відновлення. Наукова новизна. Дослідження вносить значний вклад у формування методології післявоєнного відновлення за рахунок інтеграції кількісних і якісних методів аналізу, розробки матриці на основі нових параметрів для оцінки потреб і можливостей громад, а також створює науково обґрунтовану основу для формування єдиного геопросторового порталу з відновлення України. Ці аспекти дозволяють забезпечити прозорість і справедливість у виборі напрямків допомоги та розподілі ресурсів. Практична значимість. Впровадження розробленої методології має велике практичне значення для сталого повоєнного відновлення України. Вона дозволяє систематизувати процес відновлення, забезпечити обґрунтований вибір громад для розробки пілотних проєктів та надання допомоги, а також побудувати стратегії взаємодії з громадами, щоб ефективно реалізувати використання обмежених ресурсів. Розробка інтерактивних мап та національного геопорталу на основі цієї методології значно підсилить залучення підтримки та координацію дій між різними стейкхолдерами, включаючи міжнародні організації, урядові структури та місцеві громади. Успішне пілотне застосування запропонованої методології може служити прикладом для інших громад, а також сприяти імплементації стійких практик відновлення та удосконаленню процесів стратегічного просторового планування в постконфліктний періодukПовоєнне відновленняметодологіягромадавідбудовастратегічне плануваннясталий розвитоксправедливістьPost-war recoverymethodologycommunityrebuildingstrategic planningsustainabilityjusticeСтаття