Коваленко, ОксанаОксанаКоваленкоКоваленко, ЄлизаветаЄлизаветаКоваленко2026-03-022026-03-022025-11-05Коваленко, О., & Коваленко, Є. (2025). Репрезентація українського й польського культурних кодів у казці Лілії Корнільєвої «Легенда одного замку». Київські полоністичні студії, 41, 166–177. https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.166-177УДК 398.21(477+438)10.17721/psk.2025.41.166-177https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11661The article analyzes Liliia Kornilieva’s fairy tale “The Legend of a Castle” as a literary text that recreates the multifaceted intercultural space of the Ukrainian-Polish borderlands. The author examines how Ukrainian and Polish cultural codes are represented through domestic details, archetypal characters, and symbolic objects. Particular attention is given to the linguistic strategies of the tale, which construct a vernacular-fantastic mythopoetics and emphasize moral virtues, compassion, and the spiritual resilience of the protagonists. The fairy tale demonstrates a model of intercultural dialogue where traditions coexist in harmony without the dominance of one culture over the other. Ukrainian culture in the narrative is expressed through ethnographic details of Carpathian life: Kosiv painted ceramics, weaving, pottery, woodcraft, and dialect vocabulary. These elements form an authentic “dictionary of culture” that blends documentary precision with artistic imagination. The characters are not reduced to flat archetypes but are portrayed as complex moral figures rooted in collective memory and folk ethics. The symbolic role of the earrings – an heirloom repeatedly leaving and returning to the castle – embodies the sacred continuity of family memory while acting as a cultural bridge between Ukrainian and Polish traditions. At the same time, the Polish cultural code is reflected through the image of the noble family, the castle, and the conventions of lineage and honor. Liliia Kornilieva skillfully contrasts dynastic marriages of advantage, which lead to decline, with the spiritually grounded union of the nobleman’s younger son and the Ukrainian peasant’s daughter, which brings renewal and harmony. In this way, the tale demonstrates how intercultural dialogue can generate positive transformation. The language of the story, rich in dialect forms, archaisms, rhythmic repetitions, and metaphoric imagery, produces a vernacular-fantastic mythopoetics that integrates Carpathian everyday life with a new intercultural myth about the power of memory, mercy, and love.У статті аналізується казка Лілії Корнільєвої «Легенда одного замку» як приклад тексту, що відтворює багатоманітний інтеркультурний простір українсько-польського прикордоння. Авторка досліджує репрезентацію української та польської культур через деталі побуту, архетипічні образи та символічні предмети. Окрему увагу приділено мовним засобам твору, що формують побутово-чарівну міфопоетику та підкреслюють моральні чесноти, милосердя і духовну стійкість героїв. Стаття висвітлює, як казка демонструє взаємодію культур без домінування однієї над іншою та пропонує модель інтеграції української та польської традицій у сучасному літературному діалозі.ukfairy taleintercultural interactionartistic spaceUkrainian traditionPolish culturevernacular-fantastic mythopoeticsказкаміжкультурна взаємодіяхудожній простірукраїнська традиціяпольська культурапобутово-чарівна міфопоетикаСтаття