Бригадир Ярослава ОлександрівнаМіщенко Олена Іванівна2023-07-262024-05-102023-07-262017Бригадир Ярослава Олександрівна. Український ретродетектив початку ххі століття: генеза і жанрові особливості : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 Українська література / Бригадир Ярослава Олександрівна. - Київ, 2017. - 223 с.УДК 821.161.2-312.4 ”19/20”https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4178У роботі вперше визначено та обґрунтовано основні ознаки жанру ретродетективу в українській літературі початку ХХІ століття. На підставі аналізу художніх текстів доведено, що ретродетектив є жанровим інваріантом, а не стильовим різновидом детективу. З метою простежити генезу ретродетективу в українській літературі розглянуто еволюцію детективного жанру та зародження літературно-критичної традиції його дослідження, здійснено аналіз елементів детективного сюжету та особливостей їхньої імплікації в українських прозових творах ХІХ ст. – 20-х років ХХ ст. У контексті аналізу детективної літературної традиції простежено елементи детективних сюжетів на матеріалах із творчого доробку Григорія Квітки-Основ'яненка (повість «Козир-дівка», 1836 р.; оповідання «Перекотиполе», 1840 р.), Панаса Мирного (роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 1875 р.), Івана Франка (роман «Перехресні стежки», 1900 р.; повість «Основи суспільності», 1894 р.), Ольги Кобилянської (повість «Земля», 1901 р.) та Михайла Коцюбинського (новела «Persona grata», 1907 р.), розглянуто твори Володимира Винниченка (роман «Поклади золота», 1927 р.), Дмитра Бузька (повість «Лісовий звір», 1923 р.; новела «Льоля», 1925 р.), Гео Шкурупія (новела «Провокатор», 1927 р.), Юрія Смолича (новела «Мова мовчання», 1927 р.; романи «Півтори людини», 1927 р. і «Господарство доктора Гальванеску», 1928 р.) та ін. Проаналізовано творчий доробок Миколи Трублаїні (зокрема, його повість «Шхуна "Колумб"», 1940 р.) в контексті проблеми актуальності художньої традиції детективної прози про дітей у сучасному літературному процесі. Визначено тенденції розвитку детективного жанру другої половини минулого століття. Потужний вплив позалітературних чинників, наснаження детективу військовою та політичною тематикою призвели до актуалізації шпигунського детективу. Змістове наповнення цього жанрового різновиду інтерпретується з огляду на асоціативний зв'язок із аналітичним детективом. Український шпигунський детектив 50–60-х рр. ХХ століття формує головну сюжетну складову – «злочин – кара» – в рамках ідеологічного канону (найвиразніше зазначені тенденції втілені в романі Юрія Дольд-Михайлика «І один у полі воїн», 1956 р.), натомість аналогічні жанрові зразки початку ХХІ століття чіткими ідеологічними настановами не наснажені. Ключові слова: ретродетектив, історичний детектив, шпигунський детектив, пригодницький детектив, історіософська метапроза, жанрові модифікації, жанрові дифузії, масова література, мідл-література, гінокритика, рецептивна естетика.uaДисертація