Грабовська, ІринаІринаГрабовська0000-0003-4078-0569Грабовський, СергійСергійГрабовський2026-02-272026-02-272024Грабовська, І., & Грабовський, С. (2024). Історичне становлення геополітичної суб’єктності України від початкових етапів до кінця ХІХ століття. Українознавство, (2 (91)), 207–223. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(91).2024.308590УДК 3.21(477)10.17721/2413-7065.2(91).2024.308590https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11137Стаття присвячена проблемам історичної динаміки й закономірностей розвитку геополітичної суб’єктності України. Автори зазначають, що в давньоукраїнські часи Київська держава, безумовно, була важливим геополітичним суб’єктом Центрально-Східної Європи. Потім ця роль перейшла до Галицько-Волинського (Руського) королівства. З утратою цим королівством державної незалежності певний час навіть латентної суб’єктності українські землі не мали, а у XV–XVІ століттях осердям латентної геополітичної суб’єктності України стали володіння князів Острозьких. З кінця XVІ століття роль носія латентної геополітичної суб’єктності (яка за гетьмана Сагайдачного набувала рис актуальної) перейшла до українського козацтва, січового та реєстрового. Козацька держава, започаткована Богданом Хмельницьким, на кілька десятиліть стала вагомою геополітичною силою, потім утратила свою повноцінну суб’єктність, перетворившись на автономію у складі Московії. Спроби Івана Мазепи та Пилипа Орлика відновити державну незалежність і геополітичну суб’єктність завершилися невдачею, тому закономірним стало повернення до стадії латентної геополітичної суб’єктності. Автори аналізують причини втрати Україною навіть такого типу суб’єктності наприкінці XVІІІ століття та доходять висновку, що ранньомодерна козацька нація вже втратила свою життєвість у нових історичних умовах. А тому формування основ латентної, тим більше актуальної геополітичної суб’єктності відбувалося у ХІХ столітті разом із формуванням модерної української нації як нації європейської. У статті описуються й аналізуються перші прояви геополітичної суб’єктності України у 1847–1849 і 1876–1882 роках у європейському контексті. Ці прояви суб’єктності України, поділеної між двома імперіями, ще не мали всіх ознак загальнонаціональних феноменів, проте наприкінці ХІХ століття латентна суб’єктність цілісної української нації стає все більш очевидною, а її еліта починає формувати наукове та публіцистичне обґрунтування здобуття державності й актуальної геополітичної суб’єктності.The article is devoted to the problems of historical dynamics and patterns of development in the geopolitical subjectivity of Ukraine. The authors note that in ancient Ukrainian times, the Kyiv state was definitely an important geopolitical subject in Central Eastern Europe. Then this role passed to the Kingdom of Galicia-Volhynia (the Kingdom of Rus). With the loss of state independence by this kingdom, Ukrainian lands did not even have latent subjectivity for a certain time, and in the 15th and 16th centuries, the possessions of the princes of Ostrozhskyi became the centre of latent geopolitical subjectivity in the country. From the end of the 16th century, the role of the bearer of latent geopolitical subjectivity (which, under Hetman Sahaidachnyi, acquired the characteristics of an actual one) passed to the Ukrainian Cossacks, Sich, and Register. The Cossack State, founded by Bohdan Khmelnitsky, became a significant geopolitical force for several decades, then lost its full subjectivity, turning into an autonomy within Muscovia. The attempts of Ivan Mazepa and Pylyp Orlyk to restore state independence and geopolitical subjectivity ended in failure, so it was natural to return to the stage of latent geopolitical subjectivity. The authors analyse the reasons for Ukraine's loss of even this type of subjectivity at the end of the 18th century and come to the conclusion that the early modern Cossack nation has already lost its vitality in new historical conditions. That is why the formation of the foundations of a latent, even more relevant, geopolitical subjectivity took place in the 19th century, together with the formation of the modern Ukrainian nation as a European nation. The article describes and analyses the first manifestations of geopolitical subjectivity in Ukraine in 1847–49 and 1876–82 in the European context. These manifestations of the subjectivity of Ukraine, divided between two empires, did not yet have all the signs of nationwide phenomena, however, at the end of the 19th century, the latent subjectivity of the integral Ukrainian nation became more and more obvious, and its elite began to form a scientific and journalistic justification for the acquisition of statehood and an actual geopolitical subjectivity.ukУкраїнагеополітична суб’єктністьлатентна суб’єктністьмодерна націяпідґрунтя суб’єктностіUkrainegeopolitical subjectivitylatent subjectivitymodern nationbasis of subjectivityСтаття