Коваль Олесь АртуровичСизов Алім Іванович2024-07-012024-07-012024Коваль О. А. Фінансове забезпечення військового потенціалу України в умовах євроатлантичної інтеграції : дис. ... д-ра філософії : 072 : Фінанси, банківська справа та страхування / наук. кер. А. І. Сизов. Київ, 2024. 291 с.УДК 336.1:355.6https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2462The research paper investigates the essence and content of financial support for implementing the state's strategic goal of building up and maintaining long­term military potential. It establishes that, according to the proposed Concept of the Financial Support System, the object of research should be interpreted as a synergy of the interaction of all processes in the system of economic relations — based on the optimal use of financial resources in the context of inclusive state regulation — to obtain a positive effect from building up the military potential and its impact on economic growth. Following another proposed Concept of Sustainable Development of Ukraine, it is reasonable to consider the optimisation of financial resources planning for building up the potential of the troops (forces) as a fundamental factor of economic growth and social wellbeing. To verify the relationship between the categories of economy and defense, the author used the least squares method and built a linear regression model. According to the model's results, there is a strong correlation between defense expenditures and gross domestic product (per capita at purchasing power parity). The established correlation confirms the high importance of the role and place of the critical defense agency in state building. The study identifies and analyses the leading indicators of improving Ukraine's military potential rating using an extended probit model of the nonlinear relationship between the dichotomous and explanatory variables. Based on the initial data of the model, it is found that higher indicators of the essential and substantive elements of financial support (intangible assets, business environment, financial services market, government efficiency, high technology exports, etc.) lead to an increase in the probability of improving Ukraine's position in the international military power ranking. At the same time, the author has studied the risks of the Ukrainian economy's dependence on financial support (external commitments) due to the inability to meet domestic demand for military goods with domestic production capacities. Regarding inclusive institutional support, the author outlined the need for changes in the state's legal regulation to provide financial support to defense production stakeholders. At the same time, to develop theoretical and methodological criteria, as well as practical recommendations for their further use in the context of improving the system of financial support for the country's military potential, the author proposed amendments to the legislation of Ukraine that defines the procedure for providing state aid to business entities. According to the proposed amendments, the legislation will be extended to Ukraine's defense industry to meet the defense sector's weapons and military equipment needs. Considering the prospects for developing the domestic defense industry, the need to improve economic relations between defense production stakeholders and defense institutions is determined. It is found that in managing financial resources, the Ministry of Defence of Ukraine faces the need to optimise the planning of budget allocations for the development of weapons of the Armed Forces of Ukraine. Given the limited state­targeted funding and the limited capacity of the defense industry to produce military goods for defense needs, the author identifies the need to improve the process of optimising the planning of budget allocations to the MoD by implementing automated tools. To improve the planning process, the author developed a methodology for the Ministry of Defence of Ukraine under the budget programme responsible for creating weapons and military equipment for the Armed Forces of Ukraine. The study assumes that the MoD will purchase weapons from defense production stakeholders that receive state financial assistance, which, in turn, will stimulate economic growth. Finally, the author has proposed the Concept of a Financial Support System to achieve the state's strategic goal of building up military potential and its long­term maintenance. The Concept envisages a structured sequence and logic in achieving the strategic goal by following the proposed principles, content, and essence of financial support as a fundamental method of the financial mechanism and the process of economic relations between the state and defense production stakeholders. The Concept summarises and emphasises the importance of the relationship between financial support and practical tools for its optimisation.У науковій праці досліджено сутність та зміст фінансового забезпечення виконання державної стратегічної цілі з нарощування та збереження довгострокового військового потенціалу, і встановлено, що відповідно до запропонованої Концепції системи фінансового забезпечення військового потенціалу, об’єкт дослідження доцільно тлумачити як синергію взаємодії всіх процесів у системі економічних відносин, яка базується на оптимальному використанні фінансових ресурсів в умовах інклюзивного державного регулювання для отримання позитивного ефекту від нарощування військового потенціалу та його впливу на економічне зростання. Водночас відповідно до запропонованої Візії сталого розвитку України, доцільно розглядати оптимізацію планування фінансових ресурсів на потреби нарощування потенціалу військ (сил) як фундаментальний чинник економічного зростання та соціального благополуччя країни. Для підтвердження взаємозв’язку між категоріями економіки та оборони використано метод найменших квадратів та побудовано модель лінійної регресії. За результатами моделі встановлено сильну кореляцію між показниками оборонних видатків та валового внутрішнього продукту на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Встановлений взаємозв’язок наочно підтверджує значущість ролі та місця ключового оборонного відомства у державному будівництві. У процесі дослідження ідентифіковані та проаналізовані основні індикатори підвищення рейтингу військового потенціалу України, використовуючи розширену пробіт­модель нелінійного взаємозв’язку між дихотомічною та пояснювальною змінними. Базуючись на вихідних даних моделі, встановлено, що вищі показники сутнісних та змістовних елементів фінансового забезпечення (нематеріальні активи, підприємницьке середовище, ринок фінансових послуг, ефективність уряду, експорт високих технологій тощо) призводять до збільшення ймовірності покращення української позиції у міжнародному рейтингу військової могутності. Водночас автором досліджено ризики залежності української економіки від фінансової підтримки (зовнішніх зобов’язань), як наслідок неспроможності задовольнити внутрішній попит на товари військового призначення та подвійного використання потужностями вітчизняного виробництва. У межах інклюзивного інституційного забезпечення окреслено потребу у змінах до нормативно­правового регулювання державою процесу надання фінансової допомоги стейкхолдерам оборонного виробництва. Саме тому, для розроблення теоретичних та методологічних критеріїв, а також практичних рекомендацій і їхнього подальшого використання у розрізі вдосконалення системи фінансового забезпечення військового потенціалу країни, — запропоновано внесення змін до законодавства України, яким визначений порядок надання державної допомоги суб’єктам господарювання. Відповідно до запропонованих змін, передбачається поширення дії законодавства на галузь військово­промислового виробництва України для забезпечення потреб сил оборони в озброєнні та військовій техніці. З огляду на перспективи розвитку вітчизняного оборонно­промислового комплексу, детерміновано потребу у покращенні економічних відносин між стейкхолдерами оборонного виробництва та оборонними інститутами. З’ясовано, що у процесі управління фінансовими ресурсами, Міністерство оборони України зіштовхується з потребою оптимізації планування бюджетних асигнувань на потреби розвитку озброєння Збройних Сил України. В умовах обмеженого державного цільового фінансування та обмеженої спроможності оборонно­промислового комплексу у виробництві товарів військового призначення для потреб сил оборони, ідентифікована необхідність в удосконаленні процесу оптимізації планування бюджетних асигнувань Міністерства оборони України шляхом імплементації автоматизованого інструментарію. З метою удосконалення процесу планування — розроблено відповідну методику для МОУ за бюджетною програмою, відповідальною за розвиток озброєння і військової техніки Збройних Сил України. Автор дослідження передбачає, що МОУ здійснюватиме закупівлю озброєння у стейкхолдерів оборонного виробництва, які отримують державну фінансову допомогу, що водночас стимулюватиме економічне зростання України. Насамкінець запропоновано Концепцію системи фінансового забезпечення виконання державної стратегічної цілі з нарощування військового потенціалу та його збереження у довгостроковій перспективі. Концепція передбачає дотримання чітко структурованої послідовності та логічності у досягненні стратегічної цілі шляхом дотримання запропонованих положень, змістовності та сутності фінансового забезпечення у ролі основоположного методу фінансового механізму та процесу економічних відносин між державою та стейкхолдерами оборонного виробництва. Варто зазначити, що Концепція узагальнює та підкреслює важливість взаємозв’язку між фінансовим забезпеченням та ефективними інструментами його оптимізації.uaфінансове забезпеченнявійськовий потенціалвійськові спроможностіМіністерство оборони Україниєвроатлантична інтеграціябюджетна програмаоборонні видаткиоцінювання ефективностіпрогнозуванняоптимізаціялінійна та нелінійна залежністьfinancial supportmilitary potentialmilitary capabilitiesMinistry of Defence of UkraineEuro­Atlantic integrationbudget programmedefense expendituresperformance evaluationforecastingoptimisationlinear and nonlinear dependenceДисертація