СТЕЧ, Кирило СТЕЧ, асп.Кирило СТЕЧ, асп.СТЕЧ2026-03-172026-03-172025-12-31СТЕЧ, К. С. (2025). TRANSFORMATION OF UKRAINE'S FOREIGN POLICY SUBJECT ITY AFTER 2022:AN ANALYTICAL MODEL OF HYBRID INFLUENCE. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 91–96. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/91-9610.17721/1728-2292.2025/2-61/91-96https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12722After the full-scale invasion of Ukraine by Russia in 2022, Ukraine’s foreign policy subjectivity underwent qualitative changes. The state moved from a reactive role to the position of an initiator of international processes, accompanied both by spontaneous international solidarity and by managed diplomatic actions. Purpose of the study – to conceptualize the hybrid nature of Ukraine’s foreign policy influence and to propose an analytical model that combines its symbolic and institutional dimensions. Results. Two main dimensions of influence have been identified: spontaneous (organic) and institutional (managed). Using discourse analysis and a literature review, it is described how Ukraine combines emotional-symbolic capital and structured diplomacy to form a new international presence. A methodological approach to influence assessment is proposed, integrating narrative analysis, media indexing, and the concept of symbolic capital. Conclusions. The modern international subjectivity of Ukraine is formed at the intersection of value legitimacy, diplomatic initiative, and hybrid communication strategies.Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році зовнішньополітична суб’єктність України зазнала якісних змін. Держава перейшла від реактивної ролі до позиції ініціатора міжнародних процесів, що супроводжувалося як стихійною міжнародною солідарністю, так і керованими дипломатичними діями. Мета дослідження – концептуалізувати гібридну природу зовнішньополітичного впливу України та запропонувати аналітичну модель, яка поєднує її символічний та інституційний виміри. Результати. Встановлено два основні виміри впливу: стихійний (органічний) і інституційний (керований). За допомогою дискурс-аналізу та огляду літератури описано, як Україна комбінує емоційно-символічний капітал та структуровану дипломатію для формування нової міжнародної присутності. Запропоновано методологічний підхід до оцінювання впливу, який інтегрує наративний аналіз, індексацію в медіа та концепт символічного капіталу. Висновки. Сучасна міжнародна суб’єктність України формується на перетині ціннісної легітимності, дипломатичної ініціативи та гібридних комунікативних стратегій.ukзовнішня політикапублічна дипломатіякомунікативна діяльністьміжнародний іміджЄСУкраїнам’яка силазовнішня політика публічна дипломатія міжнародний імідж комунікативна діяльність м’яка сила Україна Європейський Союз міжнародні відносини гібридні комунікаціїСтаття