Хомик Христина РоманівнаЗаворітня Галина Петрівна2024-05-222024-05-222024Хомик Х. Р. Реалізація принципу поділу влади в системі публічного управління провідних держав-членів Європейського Союзу: досвід для України : ди. ... д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Хомик Христина Романівна. - Київ, 2024. - 229 с.УДК 35.07:342.33:327(477:4-672ЄС)(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/1058У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування принципу поділу влади та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення його реалізації в системі публічного управління України на основі досвіду провідних держав-членів ЄС. Також у роботі було розв’язано такі завдання: проаналізовано понятійно-категорійний апарат дослідження та його історико-термінологічні аспекти; досліджено теоретичні основи розвитку концепції влади і принципу поділу влади; здійснено компаративний аналіз особливостей функціонування принципу поділу влади в системі публічного управління у вибраних державах-членах Європейського Союзу; обґрунтовано вплив системи стримувань і противаг на публічне управління у вибраних державах шляхом здійснення SWOT-аналізу з метою розробки рекомендацій щодо покращення реалізації принципу поділу влади в Україні; визначено фактори деструктивного впливу на реалізацію принципу поділу влади в Україні; запропоновано шляхи вдосконалення реалізації принципу поділу влади у системі публічного управління України. У роботі вперше науково обґрунтовано концепцію формування структурної моделі регіонального представництва України в ЄС, що передбачає кореляцію між інституціоналізованим представництвом регіонів держав-членів Європейського Союзу та ефективністю реалізації принципу поділу влади, принциповою особливістю якої виступає створення її обласних представництв після набуття членства; при цьому пропонована концепція корелюється з реалізацією принципу поділу влади через децентралізацію влади; співпрацю між місцевими, регіональними та центральними рівнями влади; забезпеченням контролю та збалансованості. У результаті дослідження удосконалено теоретичні підходи щодо встановлення кореляційних залежностей впливу принципу поділу влади на публічне управління, які отримані на основі поєднаної множини результатів проведених SWOT-аналізів зарубіжної практики упровадження вказаного принципу та дозволяють розглядати принцип поділу влади як результат взаємодії між сильними сторонами (що сприяють ефективному функціонуванню системи) та заходами, спрямованими на виправлення слабких моментів та ризиків. В роботі доведено, що вказані кореляційні залежності визначаються ключовими чинниками, до яких віднесено: контроль та збалансованість влади (ефективна робота механізмів контролю та забезпечення рівноваги між різними гілками влади для сприяння стабільності системи поділу влади); прозорість та підзвітність (відкритість та відповідальність перед громадськістю для уникнення корупції у виконанні владних функцій); стійкість до кризових ситуацій (функціонування механізмів для роботи у надзвичайних ситуаціях та кризових умовах); інновації та розвиток (створення умов для адаптації до змін у суспільстві та викликів часу); легітимність та довіра (підтримка громадянського суспільства та визнання легітимності дій органів влади для успішної реалізації принципу поділу влади). У роботі доведено, що система стримувань і противаг передбачає специфічну організацію діяльності органів влади, складає цілісний управлінський механізм та підкреслює важливість уніфікованої діяльності суб’єктів публічного управління для забезпечення стійкості збалансованого функціонування держави. У дослідженні здійснено періодизацію становлення та розвитку принципу поділу влади шляхом систематизації історичних етапів його еволюції: давньогрецький період (V-IV ст. до н.е.) – ідеї про керівництво державою та формування змішаного уряду для запобігання тиранії; період Середньовіччя (V-XV ст.) – обмеження влади монарха та надання певних прав знаті; епоха Просвітництва (XVII-XVIII ст.) – початок формулювання принципу поділу влади в його класичному вигляді; етап індустріалізації (XVIIІ-XІX ст.) – розвиток концепцій конституційної монархії, парламентаризму та інших форм демократії; сучасний етап (XX-XXI ст.) – розробка концепції справедливості, демократії та громадянського суспільства, з акцентом на ключовій ролі системи стримувань і противаг. У дисертації удосконалено понятійно-категорійний апарат дослідження шляхом систематизації понять «принцип поділу влади» та «система стримувань і противаг» відповідно до історичного контексту проаналізованих держав. Було уточнено сутність поняття принципу поділу влади, що тлумачиться як основна концепція функціонування політичної системи, яка передбачає розподіл владних повноважень між різними гілками та органами державної влади з метою забезпечення балансу, контролю та обмеження можливостей будь-якої гілки або суб’єкта управління надмірно концентрувати владу та потенційно зловживати нею. При цьому поняття «система стримувань та противаг» розглядається як допоміжний елемент принципу поділу влади, що сприяє його коректній реалізації, і містить такі складові, як: конституційні обмеження, взаємний контроль, можливість вето та незалежність судової системи, які у сукупності забезпечують баланс і стабільність управління. У роботі досліджено генезу теоретичних підходів до розвитку наукових шкіл з проблем поділу влади. Зазначено, що кожна з них має власні переконання та підходи до розуміння та використання принципу поділу влади. Інституційна та республіканська школи акцентують на необхідності поділу влади як засобу запобігання зловживанням та забезпечення стабільності; функціональна школа підкреслює важливість гармонійної співпраці гілок влади для ефективного управління; критична школа виокремлює соціальну справедливість та інклюзивність як ключові аспекти поділу влади; школа дорадчої демократії ставить акцент на публічному обговоренні та участі громадян. Обґрунтовано, що ці підходи відображають різноманітність уявлень про оптимальну організацію та функціонування демократичної системи поділу влади. Це підкреслило необхідність розгляду принципу поділу влади з різних перспектив у залежності від цілей, цінностей та припущень, що лежать в основі філософії кожної наукової школи. Проведено компаративний аналіз впровадження принципу поділу влади, зокрема в адміністративних реформах Німеччині, Франції та Україні, та виявлено відмінності у підходах до децентралізації та адміністративних змін. Вибір Франції та Німеччини для аналізу обґрунтований з огляду на наступні чинники: історичність; досвід демократичного розвитку; різноманітність систем політичного устрою; європейський контекст. Підкреслено, що Україна, демократія якої перебуває на сьогодні під впливом російської військової агресії, має труднощі у реформуванні та розвитку; Німеччина демонструє збалансованість реформ завдяки ефективній взаємодії суб’єктів управління; Франція активно проводить реформи, незважаючи на відносно короткий період децентралізаційних процесів. Закцентовано, що досвід Німеччини та Франції підтверджує важливість балансу між національним та регіональним рівнями влади. Обґрунтовано, що централізоване управління обмежує розвиток регіонів, в той час як занадто широка автономія здатна обумовити конфлікти між національними та регіональними органами влади. Компаративним аналізом впровадження принципу поділу влади, зокрема щодо здійснення адміністративних реформ у трьох державах, засвідчено відмінності в підходах до децентралізації та адміністративних змін. Доведено, що: Україна, як молода демократія у стані впливу російської військової агресії, має складнощі у реформуванні та розвитку; Німеччина проявляє врівноваженість реформ через ефективну співпрацю суб’єктів управління; Франція активно реалізує реформи, незважаючи на відносно короткий період децентралізаційних процесів. Загалом визначено, що принцип поділу влади відіграє ключову роль в усіх трьох державах, забезпечуючи баланс між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади в системі публічного управління. Законодавчі органи створюють правову базу для децентралізації, судові – забезпечують конституційність, а виконавчі – впроваджують реформи. Однак, у держав виникають схожі проблеми, до яких віднесено фінансові обмеження та опір змінам. Різноманітність результатів децентралізації у кожній з них підкреслює складність процесу та необхідність координації зусиль з відповідним дотриманням демократичних принципів. У роботі дістали подальшого розвитку визначення факторів деструктивного впливу на реалізацію принципу поділу влади в Україні, до яких віднесено: відсутність управлінської традиції внаслідок нетривалого часу після здобуття незалежності, політичну нестабільність, що виникла внаслідок війни; ендемічну поширеність корупції, що створює в державних органах середовище, сприятливе для зловживань владою та порушення правових і етичних стандартів; політичне втручання в діяльність судової гілки влади. З огляду на це, у роботі запропоновано рекомендації щодо поліпшення реалізації принципу поділу влади в системі публічного управління в Україні, які включають такі заходи: проведення реформ у секторі безпеки України; створення та реальне функціонування незалежної судової системи, що не піддається політичному впливу; гарантування свободи та плюралізму ЗМІ; боротьбу з корупцією у сфері публічного управління; покращення рівня співпраці з міжнародними партнерами та організаціями; сприяння програмам громадянської освіти з питань розвитку демократичних принципів управління та надання пріоритету зусиллям, спрямованим на перемогу у війні.In the dissertation, a theoretical justification of the principle of separation of powers was made and practical recommendations were developed for improving its implementation in the public administration system of Ukraine based on the experience of the leading EU member states. The following tasks were also solved in the work: the conceptual and categorical apparatus of the research and its historical and terminological aspects were analyzed; the theoretical foundations of the development of the concept of power and the principle of separation of powers have been investigated; a comparative analysis of the functioning of the principle of separation of powers in the system of public administration in selected member states of the European Union was carried out; the influence of the system of checks and balances on public administration in selected states is substantiated by carrying out a SWOT analysis in order to develop recommendations for improving the implementation of the principle of separation of powers in Ukraine; the factors of destructive influence on the implementation of the principle of separation of powers in Ukraine are determined; proposed ways of improving the implementation of the principle of separation of powers in the system of public administration of Ukraine. In the work, for the first time, the concept of forming a structural model of the regional representation of Ukraine in the EU is scientifically substantiated, which involves a correlation between the institutionalized representation of the regions of the member states of the European Union and the effectiveness of the implementation of the principle of separation of powers, the main feature of which is the creation of its regional representations after the acquisition of membership; at the same time, the proposed concept is correlated with the implementation of the principle of separation of powers through the decentralization of power; cooperation between local, regional and central levels of government; ensuring checks and balances. As a result of the research, the theoretical approaches to establish correlational dependencies of the influence of the principle of separation of powers on public administration, which are obtained on the basis of a combined set of results of SWOT analyzes of the foreign practice of implementing the specified principle, and allow considering the principle of separation of powers as the result of interaction between strong parties (which contribute to effective functioning of the system) and measures aimed at correcting weaknesses and risks. The paper proves that the specified correlational dependencies are determined by key factors, which include: control and balance of power (effective operation of control mechanisms and ensuring balance between different branches of government to promote the stability of the system of separation of powers); transparency and accountability (openness and accountability to the public to avoid corruption in the performance of official functions); resilience in crisis situations (functioning of mechanisms for working in emergency situations and crisis conditions); innovation and development (creating conditions for adaptation to changes in society and the challenges of time); legitimacy and trust (support of civil society and recognition of the legitimacy of the actions of authorities for the successful implementation of the principle of separation of powers). The paper proves that the system of checks and balances provides for a specific organization of the activities of the authorities, constitutes an integral management mechanism and emphasizes the importance of the unified activity of public administration subjects to ensure the stability of the balanced functioning of the state. The research periodized the formation and development of the principle of separation of powers by systematizing the historical stages of its evolution: the ancient Greek period (V-IV centuries BC) - ideas about state leadership and the formation of a mixed government to prevent tyranny; the period of the Middle Ages (V-XV centuries) - limiting the power of the monarch and granting certain rights to the nobility; the Age of Enlightenment (XVII-XVIII centuries) - the beginning of the formulation of the principle of separation of powers in its classical form; the stage of industrialization (XVIII-XIX centuries) - the development of the concepts of constitutional monarchy, parliamentarism and other forms of democracy; modern stage (XX-XXI centuries) – development of the concept of justice, democracy and civil society, with an emphasis on the key role of the system of checks and balances. The dissertation improved the conceptual and categorical apparatus of the study by systematizing the concepts «principle of separation of powers» and «system of checks and balances» in accordance with the historical context of the analyzed states. The essence of the concept of the principle of separation of powers was clarified that is interpreted as the basic concept of the functioning of the political system, which ensures the distribution of power among various branches and bodies of state power in order to create balance, control and limit the ability of any branch or subject of management to excessively concentrate power and potentially abuse it. At the same time, the concept of «system of checks and balances» is considered as an auxiliary element of the principle of separation of powers, which contributes to its correct implementation, and contains such components as: constitutional restrictions, mutual control, the possibility of veto and the independence of the judicial system, which collectively ensure balance and stability management. The work examines the genesis of theoretical approaches to the development of scientific schools on the problems of the separation of powers. It is noted that each of them has its own beliefs and approaches to understanding and using the principle of separation of powers. The institutional and republican schools emphasize the need for separation of powers as a mean of preventing abuse and ensuring stability; the functional school emphasizes the importance of harmonious cooperation between branches of government for effective management; the critical school singles out social justice and inclusiveness as key aspects of power sharing; the school of deliberative democracy emphasizes public discussion and citizen participation. It is substantiated that these approaches reflect a variety of ideas about the optimal organization and functioning of a democratic system of separation of powers. This emphasized the need to consider the principle of separation of powers from different perspectives depending on the goals, values and assumptions underlying the philosophy of each scientific school. A comparative analysis of the implementation of the principle of separation of powers, in particular in administrative reforms in Germany, France and Ukraine, was conducted, and differences in approaches to decentralization and administrative changes were revealed. The choice of France and Germany for analysis is based on the following factors: historicity; experience of democratic development; diversity of political system systems; European context. It is emphasized that Ukraine, whose democracy is currently under the influence of Russian military aggression, has difficulties in reforming and developing; Germany demonstrates the balance of reforms due to the effective interaction of management entities; France is actively carrying out reforms, despite a relatively short period of decentralization processes. It is emphasized that the experience of Germany and France confirms the importance of the balance between the national and regional levels of power. It is substantiated that centralized management limits the development of regions, while too wide autonomy can cause conflicts between national and regional authorities. A comparative analysis of the implementation of the principle of separation of powers, in particular regarding the implementation of administrative reforms in the three states, has shown differences in approaches to decentralization and administrative changes. It has been proven that: Ukraine, as a young democracy under the influence of Russian military aggression, has difficulties in reforming and developing; Germany shows balanced reforms through effective cooperation of management entities; France is actively implementing reforms, despite the relatively short period of decentralization processes. In general, it is determined that the principle of separation of powers plays a key role in all three states, ensuring a balance between the legislative, executive and judicial branches of government in the system of public administration. Legislative bodies create the legal framework for decentralization, judicial bodies ensure constitutionality, and executive bodies implement reforms. However, states face similar problems, including financial constraints and resistance to change. The variety of decentralization results in each of them emphasizes the complexity of the process and the need to coordinate efforts with appropriate adherence to democratic principles. In the work, the definition of the factors of a destructive influence on the implementation of the principle of separation of powers in Ukraine was further developed, which include: the absence of a management tradition due to a short period of time after gaining independence, political instability that arose as a result of the war; the endemic prevalence of corruption, which creates an environment in state bodies conducive to abuse of power and violation of legal and ethical standards; political interference in the activities of the judicial branch of government. In view of this, the work offers recommendations for improving the implementation of the principle of separation of powers in the system of public administration in Ukraine, which include the following measures: carrying out reforms in the security sector of Ukraine; creation and actual functioning of an independent judicial system that is not subject to political influence; guaranteeing freedom and pluralism of mass media; the fight against corruption in the field of public administration; improving the level of cooperation with international partners and organizations; promoting civic education programs on the development of democratic principles of governance and giving priority to efforts aimed at winning the war.uaпублічне управління та адмініструванняподіл владиоргани держаної владидемократіяполітична системаправоінститутимеханізмиоргани місцевого самоврядуванняуряддецентралізаціязаконодавча та виконавча владасуверенітетєвропейська інтеграціявоєнний станpublic management and administrationseparation of powersstate authoritiesdemocracypolitical systemlawinstitutionsmechanismslocal self-government bodiesgovernmentdecentralizationlegislative and executive powersovereigntyEuropean integrationmartial lawДисертація