МОСКАЛЬЧУК, ГаннаГаннаМОСКАЛЬЧУК2026-06-122026-06-122022-09-06МОСКАЛЬЧУК, Г. (2022). VOLODYMYR RIEZANOV AS THE OLD UKRAINIAN AGE DRAMA HISTORIAN. Folia Philologica(3), 61–67. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/3/910.17721/folia.philologica/2022/3/9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22909The article outlines the main facts of the biography and analyzes V. Riezanov's research in the context of his textological work. It is emphasized that in his works the researcher consistently refers to the theory of arts, including the medieval poetics, actively researches and describes the relationships between the Ukrainian and Western European drama. Great achievement is the development of an established genre-stylistic approach to the analysis of school dramas. The evolution of the scholar’s methodology is traced: from theoretical studies to the collection, accumulation and publication of found texts, which led to years of discussions with V. Perets, which as a result revealed two principles of research in Ukrainian theater studies. Namely, (V. Perets) and deductive (V. Rieazanov). The methodological principles on which the scholar relied are summarized. In particular, the methodological basis of his research is the comparative and historical study of literature, taking into account the historical and cultural, and social context. It marks out the dominant methodological principles, which guided the scholar (object and subject, chronological boundaries, sources, methods of research). An attempt was made to substantiate the value of the multi-volume edition “Drama of Ukraine. Ancient Ukrainian Theatre” as a body of texts for further research in the field of philology. The scientific research on the ancient Ukrainian mystery “The Word about Harrowing of Hell, when the Christ Having Raised from Dead, Harrowed the Hell” and the Easter drama “The Kingdom of Human Nature by Seduction Destroyed, but Still of the Grace of Christ Made Up” have been analyzed. It was concluded that the ancient dramatic texts published by V. Rieazanov are important not only for theater studies, they are a valuable linguistic material, as they record the peculiarities of the Old Ukrainian language in its live colloquial expression. The published texts also allow tracing the development of dramatic genres of the 17–18 centuries determining their artistic character.У статті визначено важливі факти наукової біографії та проаналізовано основні дослідження В. Рєзанова в контексті текстологічної роботи вченого-філолога. Акцентовано, що у своїх працях науковець послідовно звертається до теорії мистецтв, зокрема до середньовічних поетик, докладно аналізує взаємозв’язки між українською та західноєвропейською драмою. Великим здобутком дослідника є розробка усталеного жанрово-стилістичного підходу до аналізу шкільних драм. Простежено еволюцію наукової методології вченого: від теоретичних дослідницьких праць до збирання, накопичення та публікації віднайдених текстів, що зумовило багаторічну дискусію з В. Перетцом, яка в результаті виявила два принципи дослідження українського театрознавства: індуктивний (В. Перетц) і дедуктивний (В. Рєзанов). Узагальнено методологічні принципи, на які спирався науковець. Зокрема, методологічною основою його досліджень визначено порівняльно-історичне вивчення літератури, враховуючи історико-культурний і суспільний контекст. Виокремлено домінантні методологічні принципи, якими керувався вчений (об’єкт і предмет, хронологічні межі, джерела, методи дослідження). Здійснено спробу обґрунтувати цінність багатотомного видання «Драма українська. Старовинний театр український» як корпусу текстів для подальших досліджень у галузі філології. Проаналізовано наукові розвідки В. Рєзанова про староукраїнську містерію «Слово о збуреню пекла, егда Христосъ, от мертвых вставши пекло збурилъ» та великодню драму «Царство Натури Людской прелестію разоренное, благодатію же Христа паки составленное». Зроблено висновок про те, що опубліковані вченим давні драматичні тексти важливі не тільки для театрознавчої науки – вони є цінним лінгвістичним матеріалом, адже фіксують особливості староукраїнської мови у її живому розмовному варіанті. Опубліковані художні тексти також дозволяють простежити розвиток драматичних жанрів XVII‒XVIII століть, визначити їхню художню специфіку. Наголошено на важливості удоступнення неопублікованої наукової спадщини В. Рєзанова шляхом її видання.ukВолодимир Рєзановстароукраїнська драмапорівняльно-історичне вивчення літературижанрово-стилістичний підхідшкільна драмаVolodymyr Riezanovold Ukrainian dramaresearch of historical sourcescomparative and historical study of literaturegenre and stylistic approachschool dramaСтаття