Voropayeva, TetianaTetianaVoropayeva2026-04-282026-04-282020-12-18Voropayeva, T. (2020). THE MAIN CHALLENGES, THREATS AND DANGERS FOR MODERN UKRAINIANNESS. Українознавчий альманах(27), 50–59. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.810.17721/2520-2626/2020.27.8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18228The article is devoted to the study of the biggest challenges, threats and dangers for modern Ukrainianness. The issue of challenges, threats and dangers facing Ukraine and Ukrainianness since 1991 is very relevant today. Scientists who work in the field of crisisology distinguish the concepts of «challenges», «threats», «dangers», «crises», «risks», «catastrophes», «collapse», «wreck», etc. The theoretical and methodological basis of our study is a combination of scientific potential of crisisology, conflictology and Ukrainian studies. Crisisology, conflictology and Ukrainian studies face the task of transdisciplinary understanding of the essence and severity of these challenges, threats and dangers, which are relevant in many areas such as military-defense, geopolitical, demographic, state-building, spiritual worldview, ecological, economics, energy, information, cultural and artistic, linguistic, moral and ethical, scientific, nation-building, educational, political and legal, social, territorial, technological, financial, etc. To these are added threats and dangers: 1) large-scale war with Russia; 2) total spread of COVID-19 in Ukraine; 3) the implementation of a new geostrategic course in Russia (called «geopolitical revenge»); 4) spreading the ideology of the «Russian world», intensifying new attempts by the Russian Federation to dismember Ukraine, supporting separatization and federalization of Ukraine; 5) possible escalation of the Russian-Ukrainian and Armenian-Azerbaijani conflicts, which could lead to a new global confrontation and even a world war; 6) ineffective fight against corruption in Ukraine; 7) the lack of a proper response from the authorities to the need to immediately end Russia’s information and psychological war against Ukraine; 8) destruction of small and medium business and further financial and economic stratification of Ukrainian society; 9) procrastination with the solution of the poverty problem (in conditions when about 60% of Ukrainians are below the poverty line); 10) possible man-made disasters in Ukraine; 11) possible transformation of Ukraine from a subject into an object of international relations; 12) possible rejection of European integration; 13) discrediting the Orange Revolution and the Revolution of Dignity, in order to spread Russian narratives about the coup in Ukraine; 14) intensification of interfaith conflicts in Ukraine; 15) inadequate decision-making by incompetent authorities (threat of economic decline and large-scale financial crisis in Ukraine, possible change in Ukraine’s vector of development, threat of capitulation, refusal of the authorities to resolve the «Ukrainian crisis» (which began after Russia’s aggression and has become a factor influencing the security of Europe and the world) from the standpoint of Ukraine as a subject, not an object); 16) refusal to solve the problems of internally displaced persons; 17) possible «freezing» of the Russian-Ukrainian armed conflict in order to further destabilize Ukraine; 18) strengthening of geopolitical and geoeconomic instability, intensification of intercivilizational and geopolitical confrontation in the world; 19) possible decline of democracy and rise of authoritarianism in Ukraine; 20) expansion of the border with Russia (in case of its absorption of Belarus); 21) possible disintegration of Ukrainian society and world Ukrainiannes; 22) further violation of international law by the Russian Federation; 23) exacerbation of the economic and migration crisis in Europe; 24) radicalization of part of the Islamic world; 25) due to the collapse of the USSR. The challenges, threats and dangers facing Ukrainians can unfold at the global, continental and national levels. Ukrainians must find adequate answers to modern challenges and mechanisms to minimize threats and dangers; ensure stable economic growth; to create a powerful system of national security, army and defense-industrial complex; find ways to ensure national interests in the current crisis; to develop optimal models for resolving the Russian-Ukrainian armed conflict, reintegrating the population of the occupied territories and restoring the territorial integrity of Ukraine.Стаття присвячена дослідженню найбільших викликів, загроз та небезпек для сучасного українства. Проблематика викликів, загроз і небезпек, які постали перед Україною та українством, починаючи з 1991 р., є сьогодні дуже актуальною. Науковці, які працюють у галузі кризології (crisisology), розрізняють поняття «виклики», «загрози», «небезпеки», «кризи», «ризики», «катастрофи», «колапс», «крах» тощо. Теоретико-методологічною основою нашого дослідження є поєднання наукового потенціалу кризології, конфліктології та українознавства. Перед кризологією, конфліктологією та українознавством стоїть завдання трансдисциплінарного осмислення сутності й гостроти цих викликів, загроз і небезпек, які актуалізуються у багатьох сферах: військово-оборонній, геополітичній, демографічній, державотворчій, духовносвітоглядній, екологічній, економічній, енергетичній, інформаційній, історико-меморіальній, культурно-мистецькій, мовній, морально-етичній, науковій, націєтворчій, освітньо-виховній, політико-правовій, соціальній, територіальній, технологічній, фінансовій тощо. До них додаються загрози й небезпеки: 1) широкомасштабної війни з РФ; 2) тотального поширення в Україні COVID-19; 3) реалізації нового геостратегічного курсу Росії (який отримав назву «геополітичного реваншу»); 4) поширення ідеології «русского мира», активізації нових спроб РФ розчленувати Україну, підтримки сепаратизації та федералізації України; 5) можливої ескалації російсько-українського та вірмено-азербайджанського конфліктів, що можуть привести до нової глобальної конфронтації й навіть світової війни; 6) неефективної боротьби з корупцією в Україні; 7) відсутності належної реакції влади на необхідність негайного припинення інформаційно-психологічної війни Росії проти України; 8) знищення малого та середнього бізнесу та подальше фінансово-економічне розшарування українського суспільства; 9) зволікання з вирішенням проблеми бідності (в умовах, коли близько 60% українців перебувають за межею бідності); 10) можливих техногенних катастроф в Україні; 11) можливого перетворення України з суб’єкта на об’єкт міжнародних відносин; 12) можливої відмови від європейської інтеграції; 13) дискредитації Помаранчевої революції та Революції Гідності з метою розповсюдження російських наративів про державний переворот в Україні; 14) загострення міжконфесійних конфліктів в Україні; 15) прийняття неадекватних рішень представниками некомпетентної влади (загроза економічного падіння й масштабної фінансової кризи в Україні, можлива зміна Україною вектора свого розвитку, загроза капітуляції, відмова влади від вирішення «української кризи» (яка розпочалась після агресії Росії, і стала чинником, що впливає на безпеку Європи і всього світу) з позицій України як суб’єкта, а не об’єкта); 16) відмови вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб; 17) можливого «заморожуваня» російсько-українського збройного конфлікту з метою подальшої дестабілізації України; 18) посилення геополітичної і геоекономічної нестабільності, активізації міжцивілізаційного та геополітичного протистояння у світі; 19) можливого занепаду демократії та піднесення авторитаризму в Україні; 20) розширення кордону з РФ (у разі поглинання нею Білорусі); 21) можливої дезінтеграції українського суспільства та світового українства; 22) подальшого порушення Російською Федерацією норм міжнародного права; 23) загострення економічної та міграційної кризи в Європі; 24) радикалізації частини ісламського світу; 25) обумовлені розпадом СРСР. Виклики, загрози та небезпеки, з якими стикаються українці, можуть розкриватися на глобальному, континентальному та національному рівнях. Українці повинні знайти адекватні відповіді на сучасні виклики та механізми мінімізації загроз та небезпек; забезпечити стабільне економічне зростання; створити потужну систему національної безпеки, армії та оборонно-промислового комплексу; знайти шляхи забезпечення національних інтересів в умовах нинішньої кризи; розробити оптимальні моделі вирішення російсько-українського збройного конфлікту, реінтеграції населення окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України.ukcrisisologyconflictologyUkrainian studiesconflictarmed conflictchallengesthreatsdangersUkraineRussian Federationкризологіяконфліктологіяукраїнознавствоконфліктзбройний конфліктвикликизагрозинебезпекиУкраїнаРосійська ФедераціяСтаття