Ковальов, Антон ОлександровичАнтон ОлександровичКовальовСтасюк, Олександр Сергійович2026-04-042026-04-042025Ковальов А. О. Мовні засоби конструювання образу України в німецькомовній публіцистиці : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька» / наук. кер. О. Стасюк. Київ, 2025. 78 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14068Магістерська робота присвячена комплексному аналізу того, якими лексичними, стилістичними й дискурсивними засобами німецькомовна публіцистика (Der Spiegel, Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Bild, Wiener Zeitung, Swissinfo) формує медіаобраз України в 2004-2022 рр. Об’єктом виступає процес конструювання зовнішнього образу держави, предметом — мовні одиниці, риторичні фігури та комунікативні стратегії, утілені в журналістських текстах. Мета дослідження — виявити динаміку репрезентацій України й описати механізми їх творення; для її досягнення уточнено поняттєво-термінологічний апарат, укладено методологічну модель критичного дискурс-аналізу, виокремлено тематичні фрейми та проаналізовано лексико-семантичні маркери, зафіксовані у понад 250 газетних і онлайн-публікаціях. Практична вибірка пов’язана з п’ятьма ключовими віхами новітньої історії (Помаранчева революція, президентство Януковича, Революція Гідності, анексія Криму, початок повномасштабної війни). Методологія комбінує тривимірну модель Н. Ферклафа, дискурсно-історичний підхід Р. Водак та соціально-когнітивну парадигму Т. ван Дейка, доповнені кількісним контент-аналізом і порівняльною лексикографією. Результати засвідчують чітку еволюцію: від оптимістичного наративу «демократичної революції» (2004) через дискредитацію корупційним дискурсом (2010-2013) до героїзації та одночасної візуалізації України як жертви агресії (2014-2022). Виділено ядро лексем-позначників («Revolution», «Korruption», «Aggression», «Freiheit») та п’ять провідних стратегій (номінація, предикація, аргументація, перспективізація, інтенсифікація/мітигація), що системно репродукують образ «жертви-борця». Наукова новизна полягає у синтезі критичного дискурс-аналізу й лінгвостилістики для довготривалої часо-просторової вибірки, а також у запропонованих рекомендаціях щодо диверсифікації комунікаційної стратегії України в DACH-регіоні. Структурно робота складається з вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків та списку джерел.The master’s thesis offers a comprehensive examination of the lexical, stylistic and discursive means by which German-language journalism (Der Spiegel, Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Bild, Wiener Zeitung, Swissinfo) constructs Ukraine’s media image between 2004 and 2022. The study focuses on the process of external image-building (object) and on linguistic units, rhetorical figures and communicative strategies realised in newspaper and online texts (subject). Its aim is to uncover the dynamics of Ukraine’s representation and to describe the mechanisms behind it. To this end, the thesis refines the terminological toolkit, elaborates a methodological model of Critical Discourse Analysis (CDA), isolates dominant thematic frames and scrutinises lexical-semantic markers drawn from more than 250 media items. Five milestone periods—Orange Revolution, Yanukovych presidency, Revolution of Dignity, annexation of Crimea, full-scale Russian invasion—form the empirical backbone. Methodologically the research blends N. Fairclough’s three-dimensional model, R. Wodak’s discourse-historical approach and T. van Dijk’s socio-cognitive paradigm, enriched by quantitative content analysis and comparative lexicography. Findings reveal a clear evolution: an optimistic “democratic revolution” narrative (2004) shifts to a corruption-centred discourse (2010-2013) and culminates in a dual framing of Ukraine as both victim and hero (2014-2022). Core lexical indicators (“Revolution”, “Korruption”, “Aggression”, “Freiheit”) and five key strategies—nomination, predication, argumentation, perspectivisation, intensification/mitigation—systematically reproduce the “victim-fighter” image. Scientific novelty lies in combining CDA with stylistic analysis across an extended diachronic corpus and in the practical recommendations offered to diversify Ukraine’s communication strategy in the DACH region. The thesis 5 comprises an introduction, three analytical chapters, general conclusions and a reference list.ukмедіаобраз Україникритичний дискурс-аналізнімецькомовна пресалексико-семантичні маркериімідж державиDACH- регіонUkraine’s media imageCritical Discourse AnalysisGermanlanguage presslexical-semantic markerscountry brandingDACH regionМагістерська робота