Гордієнко, Юлія МиколаївнаЮлія МиколаївнаГордієнкоСнідевич, Олександр Станіславович2026-03-262026-03-262026-03-25Гордієнко Ю.М. Встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін у нотаріальному провадженні з посвідчення правочинів : дис. ... доктора філософії (PhD) : 081 Право. Київ, 2026. 219 с.УДК 47.961https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13831Гордієнко Ю.М. Встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін у нотаріальному провадженні з посвідчення правочинів. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 081 – «Право». Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Представлена дисертація є самостійною та завершеною науковою працею, у якій досліджено особливості та специфіка встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочину протягом нотаріального провадження з посвідчення правочину. Обґрунтована важливість вивчення тематики даної роботи в як теоретичному аспекті шляхом аналізу чинного законодавства України та вітчизняної правової доктрини, так і практичному, розкриваючи специфіку здійснення згаданої процедури безпосередньо на практиці, а саме протягом нотаріального провадження з посвідчення правочинів. Таким чином, були наведені позиції науковців та вчених у контексті встановлення нотаріусом дійсних намірів сторони/сторін правочинів, а також зазначені наявні прогалини та колізії в нормативному регулюванні в цій сфері. Також сформульовані пропозиції для вдосконалення законодавства України, зокрема у сфері нотаріату, щодо поняття, правової природи, порядку та характерних особливостей встановлення нотаріусом дійсних намірів сторони/сторін відповідного правочину. Комплексне формулювання й характеристика актуальності обраної теми, мети й задачі написання даної роботи зумовили формування й структуризації змісту дисертаційного дослідження, яке в результаті складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, висновків та списку використаних джерел. Наукова новизна отриманих результатів полягає в дослідженні тематики даної дисертаційної роботи та виокремленні авторських дефініцій, розмежуванні понять, формулюванні переліку специфічних засад та необхідних класифікацій, які властиві процедурі встановлення нотаріусом дійсних намірів сторони/сторін правочину Згенеровано поради для нотаріусів, які допоможуть їм більш ефективно встановлювати дійсні наміри сторони/сторін відповідного правочину, наукові положення, висновків і пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цій сфері, що в підсумку має важливе теоретичне та практичне значення. Було розглянуто багатоманітність поняття «намір» серед позицій вітчизняних та зарубіжних вчених таких наук і галузей знань, як: філософія, психологія та правознавство. З метою деталізації і розкриття поняття «намір» як у нотаріальному процесі загалом, так і безпосередньо протягом здійснення нотаріусом процедури встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочину зокрема, було згенеровано своє власне визначення даної категорії в контексті тематики цієї роботи. Аргументовано, що більш коректно використовувати слово «встановлювати» щодо інтернету, приладу, обладнання, серверу або кондиціонеру, але ніяк не для дійсності певного наміру сторони в нотаріальному провадженні з посвідчення правочинів відповідно до положень Стаття 44 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, було запропоновано власний варіант заміни вищезгаданого слова на більш доречне формулювання «з’ясування дійсних намірів сторін правочину». Проаналізовано наявний поділ у вітчизняній правовій доктрині видів намірів сторін у нотаріальному провадженні з посвідчення правочинів на дійсні та недійсні, а також часто виокремлюючи як третій вид і хибні. Доведено некоректність обʼєднання цих трьох видів в одну класифікацію та після детального аналізу запропоновано виокремлювати дві різні класифікації: залежно від реальності наміру на дійсні й недійсні та залежно від спрямування наміру та ступеня усвідомлення особою його наслідків і бажання їх настання на такі види: істинний та хибний наміри. Перераховано та обґрунтовано особливості проявів принципів нотаріального процесу з-поміж уже існуючих, якими нотаріус переважно керується при встановленні дійсних намірів сторін правочину при його нотаріальному посвідченні. Відтак аналіз чинного законодавства України та наявних праць вітчизняної правової доктрини показали недостатність уже існуючого регулювання в цій сфері. Саме тому було доповнено й удосконалено деякі непопулярні засади та додано свої власні, спеціальні принципи для більш повноцінного та ефективного регулювання процедури встановлення нотаріусом дійсних намірів сторони/сторін правочину при його нотаріальному посвідченні. Детально описано місце процедури встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочину серед стадій нотаріального процесу та зроблено висновок, що така діяльність нотаріуса може мати місце та є доцільною під час першої та/або другої стадій відповідно. Водночас акцентується увага на різниці в прояві даної процедури протягом зазначених стадій нотаріального процесу та диференційовано мету її здійснення під час стадій відкриття нотаріального провадження та підготовки до безпосереднього вчинення нотаріальної дії. Розкрито особливості в процесуальній діяльності нотаріуса зі встановлення дійсних намірів сторін правочину, зокрема здійснення ним медіації протягом встановлення дійсних намірів сторони/сторін правочину. Охарактеризовано доцільність, необхідність і перспективу впровадження в законодавство України у сфері нотаріату та безпосередньо в саму нотаріальну практику можливості фіксації аудіо- та відеозасобами як ходу нотаріального процесу загалом, так і самої процедури встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін зокрема. Досліджена тема можливих помилок нотаріуса протягом процесу встановлення ним дійсних намірів сторони/сторін правочину та зображено правові наслідки їх здійснення. Було детально розкрито питання встановлення нотаріусом дійсних намірів сторони/сторін правочинів з дефектами волі та мети й наведено конкретну судову практику щодо даного питання. Проаналізовано роль та місце юридичної психології протягом процедури встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочину та зазначено аспекти її прояву. Також зазначено можливі причини та умови для маніпуляцій і обману з боку сторони/ сторін того чи іншого правочину. Представлено різновиди юридичної психології, особливості застосування яких залежать від виду правосвідомості особи, на які будуть спрямовуватися дослідження. Детально описані особливості встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочину під час екстраординарних обставин, коли буде використовуватися екстремальна юридична психологія Було звернено увагу на особливості встановлення нотаріусом дійсних намірів сторони/сторін правочину в умовах воєнного стану та надані ефективні поради для нотаріусів щодо такої діяльності. Розкрито значення психологічних знань, підготовки та готовності нотаріуса для правильного встановлення дійсних намірів сторін правочину, їх взаємозвʼязок та різницю між цими категоріями. Було зазначено етапи формування психологічної готовності майбутнього нотаріуса для роботи та безпосередньо для вдалого, ефективного й законного здійснення вказаної процедури, а також вказано такі чинники її формування: індивідуально-особистісні й соціально-педагогічні. Крім того, виокремлено та конкретизовано критерії психологічної підготовки нотаріуса до майбутньої професії, а також передбачено заходи та поради для вдосконалення та підвищення рівня психологічної готовності нотаріусів та майбутніх нотаріусів, зокрема шляхом впровадження психотренінгових технологій під час здійснення навчального процесу. Виокремлені та розʼяснені особливості встановлення нотаріусом дійсності намірів сторін при посвідченні окремих правочинів, таких як: договори про сплату аліментів, визначення місця проживання та порядку виховання дитини чи спілкування з нею та шлюбних договорів. Було згенеровано та передбачено питання, які нотаріусу варто уточнити в сторін вказаних правочинів для законного їх посвідчення та максимально ефективного здійснення процедури встановлення дійсних намірів останніх. Охарактеризовано роль адвоката під час процедури встановлення нотаріусом дійних намірів сторін під час нотаріального провадження з посвідчення правочину у двох аспектах: як юриста, що здійснює свою діяльність на основі договору про надання правничої допомоги, при цьому сама сторона договору бере участь у нотаріальному процесі безпосередньо, та як представника, що здійснює свою діяльність на основі довіреності від свого клієнта, а сама сторона договору не бере участь в нотаріальному процесі безпосередньо. Крім того, розглянуто питання можливості виявлення нотаріусом зловмисності дій адвоката всупереч волі свого клієнта за допомогою проведення згаданої процедури. Розкрито питання особливостей встановлення нотаріусом дійсних намірів окремих учасників, які виступають стороною / сторонами відповідного правочину, до яких варто віднести наступних субʼєктів: осіб літнього, похилого віку, осіб з вадами слуху та/або зору, іноземців, сторін правочину, якими є малолітні й неповнолітні, недієздатні й обмежено дієздатні особи тощо. Були надані поради щодо здійснення нотаріусом процедури встановлення дійсних намірів зазначених субʼєктів та рекомендації, що допоможуть у посвідченні законного та ефективного правочину, який би відповідав цілям і потребам вказаних сторін/ сторони. Ключові слова: нотаріус, нотаріальна процедура, нотаріальне провадження, посвідчення правочину, нотаріальна практика, правочин, договір, наміри, дійсні наміри сторін, встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочину, принципи нотаріального процесу, шлюбний договір, аліментний договір, медіація, юридична психологія.J. Gordienko. Establishing the Genuine Intentions of the Parties by a Notary in Notarial Proceedings for the Certification of Legal Transactions. - Qualification academic work submitted as a manuscript. A dissertation submitted for the degree of Candidate of Legal Sciences (Doctor of Philosophy) in the specialty 081 - “Law” - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. The submitted dissertation constitutes an independent and completed scholarly work, which examines the features and specific aspects of establishing the genuine intentions of the parties to a legal transaction during notarial proceedings for the certification of such transactions. The significance of the chosen topic is substantiated both in the theoretical dimension - through an analysis of the current legislation of Ukraine and domestic legal doctrine - and in the practical dimension, by revealing the specifics of how this procedure is carried out in practice, namely within notarial proceedings concerning the certification of legal transactions. Accordingly, the dissertation presents the positions of scholars and legal practitioners regarding the establishment by a notary of the genuine intentions of one or both parties to a transaction, and identifies existing gaps and conflicts within the normative regulation of this area. The work also formulates proposals for improving the legislation of Ukraine, particularly in the field of notarial law, with respect to the concept, legal nature, procedure, and distinctive features of establishing by a notary the genuine intentions of the party or parties to the relevant legal transaction. A comprehensive articulation and characterization of the relevance of the chosen topic, as well as the purpose and objectives of the study, have determined the formation and structuring of the dissertation’s content, which ultimately consists of an introduction, three chapters with conclusions to each, final conclusions, and a list of references. The scientific novelty of the obtained results lies in the examination of the subject matter of this dissertation and the formulation of the author’s own definitions, conceptual delimitations, and classifications specific to the procedure of establishing by a notary the genuine intentions of the party or parties to a legal transaction. The dissertation also generates practical recommendations for notaries aimed at enhancing the effectiveness of determining the genuine intentions of the parties involved in the relevant transaction, as well as scholarly propositions, conclusions, and suggestions for improving the legislation in this field, which collectively possess significant theoretical and practical value. The study considers the multifaceted nature of the concept of “intention” as reflected in the positions of domestic and foreign scholars in such fields as philosophy, psychology, and jurisprudence. In order to detail and clarify the concept of “intention” within the sphere of notarial activity in general and specifically within the procedure of establishing by a notary the genuine intentions of the parties to a legal transaction, the dissertation proposes the author’s own definition of this category in the context of the present research topic. It is argued that the term “to establish” is more appropriately used in relation to the Internet, devices, equipment, servers, or air conditioning systems, and is therefore linguistically unsuitable for denoting the verification of a party’s genuine intention within notarial proceedings for the certification of legal transactions pursuant to Article 44 of the Law of Ukraine “On Notariat.” Accordingly, the dissertation proposes replacing this term with a more accurate formulation - “ascertaining the genuine intentions of the parties to the transaction.” The dissertation analyzes the existing division in domestic legal doctrine regarding the types of intentions of parties in notarial proceedings for the certification of legal transactions - namely, genuine, invalid, and, as often distinguished separately, erroneous. It is demonstrated that combining these three categories into a single classification is conceptually incorrect. Following an in-depth analysis, the dissertation proposes distinguishing two separate classifications: depending on whether the intention is genuine or invalid, and depending on the direction of the intention, the degree of the person’s awareness of its consequences, and the desire for such consequences to occur, into the following types: true intention and erroneous intention. The dissertation identifies and substantiates the features of the manifestation of the principles of notarial procedure among the existing ones that a notary predominantly relies upon when ascertaining the genuine intentions of the parties to a legal transaction during its notarial certification. An analysis of the current legislation of Ukraine and relevant domestic legal scholarship demonstrates the insufficiency of the existing regulatory framework in this area. For this reason, certain underdeveloped principles have been refined and supplemented, and additional, author-formulated special principles have been proposed to ensure a more comprehensive and effective regulation of the procedure for ascertaining by a notary the genuine intentions of the party or parties to a legal transaction during its certification. The dissertation provides a detailed description of the place of the procedure for ascertaining the genuine intentions of the parties within the stages of notarial proceedings, concluding that such activity of the notary may be carried out and is appropriate at the first and/or second stages, respectively. At the same time, attention is drawn to the differences in how this procedure is manifested at the respective stages of the notarial process, and the objectives of its implementation are differentiated for the stage of initiating notarial proceedings and the stage of preparing for the direct performance of the notarial act. The research elucidates the procedural features of the notary’s activity in ascertaining the genuine intentions of the parties to a legal transaction, including the notary’s use of mediation during this process. The dissertation also characterizes the feasibility, necessity, and prospects of introducing into Ukrainian legislation in the field of notariat - and directly into notarial practice - the possibility of recording, using audio and video recording devices, both the course of notarial proceedings in general and the procedure for ascertaining by a notary the genuine intentions of the parties in particular. The dissertation examines the issue of potential errors made by a notary during the process of ascertaining the genuine intentions of the party or parties to a legal transaction, and it outlines the legal consequences of such errors. The work provides a detailed analysis of the notary’s role in determining the genuine intentions of parties to transactions affected by defects of will or purpose, accompanied by specific case law illustrating these issues. The study analyzes the role and significance of legal psychology within the procedure of ascertaining the genuine intentions of the parties to a legal transaction and identifies the principal aspects of its application. It also highlights potential causes and conditions that may give rise to manipulation or deception on the part of one or both parties to a transaction. The dissertation presents different branches of legal psychology, the application of which depends on the type of legal consciousness of the individual being examined. Particular attention is devoted to the features of ascertaining the genuine intentions of the parties under extraordinary circumstances, in which extreme legal psychology may be applied. The research addresses the distinctive features of ascertaining the genuine intentions of the party or parties to a legal transaction under martial law and provides practical and effective recommendations for notaries performing such activities. The dissertation reveals the importance of psychological knowledge, training, and readiness of the notary for the proper ascertaining of the genuine intentions of parties to a transaction, as well as the interrelation and distinctions between these categories. It identifies the stages of forming the psychological readiness of future notaries for professional activity—and specifically for the successful, effective, and lawful performance of the procedure in question—and specifies the factors influencing such formation, including individual-personal and socio-pedagogical determinants. Furthermore, the dissertation identifies and specifies the criteria for the psychological training of a notary for future professional activity, and it proposes measures and recommendations aimed at improving and enhancing the level of psychological readiness of both practising and prospective notaries, including through the implementation of psycho-training technologies within the educational process. The study identifies and clarifies the particular features of ascertaining the genuine intentions of the parties by a notary when certifying specific types of legal transactions, such as agreements on the payment of alimony, agreements determining the child’s place of residence and the procedure for upbringing or communication, as well as marital agreements. The work formulates and anticipates the questions that a notary should clarify with the parties to these transactions in order to ensure their lawful certification and to conduct the procedure of ascertaining the parties’ genuine intentions as effectively as possible. The dissertation characterizes the role of an attorney during the procedure of ascertaining the parties’ genuine intentions in notarial proceedings for the certification of legal transactions in two dimensions: first, as a legal professional providing services under a legal assistance agreement, where the client participates in the notarial process personally; and second, as a representative acting on the basis of a power of attorney, where the client does not participate personally in the notarial process. The study also examines the possibility of detecting, through this procedure, situations in which the attorney acts maliciously or contrary to the will of their client. The dissertation addresses the specific features of ascertaining the genuine intentions of certain categories of participants who act as parties to a legal transaction, including: elderly persons, persons of advanced age, individuals with hearing and/or visual impairments, foreign nationals, parties to a transaction who are minors or juveniles, as well as legally incapable or partially capable persons. Recommendations were provided regarding the notary’s performance of the procedure for ascertaining the genuine intentions of these individuals, together with guidance that will facilitate the certification of a lawful and effective legal transaction that meets the objectives and needs of the respective party or parties. Keywords: notary, notarial procedure, notarial proceedings, certification of a transaction, notarial practice, transaction, contract, intentions, true intentions of the parties, establishment by a notary of the true intentions of the parties to the transaction, principles of notarial process, marriage contract, alimony agreement, mediation, legal psychology.ukнотаріуснотаріальна процедуранотаріальне провадженняпосвідчення правочинунотаріальна практикаправочиндоговірнаміридійсні наміри сторінвстановлення нотаріусом дійсних намірів сторін правочинупринципи нотаріального процесушлюбний договіраліментний договірмедіаціяюридична психологія.notarynotarial procedurenotarial proceedingscertification of a transactionnotarial practicetransactioncontractintentionstrue intentions of the partiesestablishment by a notary of the true intentions of the parties to the transactionprinciples of notarial processmarriage contractalimony agreementmediationlegal psychology.Дисертація