Левченко, ІлляІлляЛевченко2026-02-252026-02-252025-08-08Левченко, І. (2025). Амбівалентність фольклору та національна ідентичність в українському кінематографі за радянської відлиги. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(19), 72–79. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2025.1.0510.17721/2519-4801.2025.1.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10664Aim. This paper focuses on the work of American historian Joshua First, who explores Ukrainian cinema from the second half of the 20th century. The main goal is to highlight First’s methodological innovations, particularly his interpretation of cinema as a tool for the politics of looking and identity. The study also examines his introduction of the terms «folkloric regime» and «ethnographic regime» to explain the tension between official ideology and the visual representation of national identity. Methods. The analysis is based on a close reading of First’s monograph and the key sources he engages with (including Benjamin, Adorno, Bourdieu, Thompson, Mignolo, Anzaldúa, Golubev, among others). A multidisciplinary approach is used, combining historical, cultural, philosophical, and visual analysis. A central method involves comparing Soviet films from the Stalinist and post-Stalinist periods, such as those by Pyryev, Savchenko, Parajanov, Osika, and Illienko, and examining visual images in museified spaces like open-air museums and ethnographic landscapes. Results. First identifies two distinct modes of representing the national: the folkloric regime, used to exoticize and idealize local cultures under Soviet ideology, and the ethnographic regime, which seeks to visually reclaim authenticity. Through an analysis of Carpathophilia as both a cultural and political phenomenon, First shows how Ukrainian cinema – especially in films like Shadows of Forgotten Ancestors – became a space for decolonial expression. The study pays particular attention to the dynamics of gaze, space, authenticity, and the symbolic recognition of the Other in Soviet visual narratives. Conclusions. Joshua First’s research offers a fresh rethinking of Ukrainian Soviet cinema and visual culture. His innovative terminology and analytical tools reveal deeper layers of political, cultural, and identity-based struggle within the visual sphere. The work contributes significantly to decolonial approaches in the humanities, opening new perspectives on local experience, transgression, representation, and memory. It is relevant not only to film historians but also to scholars of culture, identity, and postcolonial Eastern Europe.Мета. У центрі цієї розвідки – аналіз дослідження американського історика Джошуа Ферста, присвяченого українському кінематографу другої половини ХХ століття. Основною метою є виявлення методологічних новацій автора, зокрема його спроба осмислення кінематографу як інструменту політики погляду та ідентичності, а також впровадження нових термінів – «фольклорного режиму» та «етнографічного режиму» – для розкриття напруження між офіційною ідеологією й візуальним репрезентуванням національного. Методи. Аналіз здійснено шляхом текстуального опрацювання монографії Ферста, зі зверненням до ключових джерел, які він використовує (Беньямін, Адорно, Бурдьє, Томпсон, Міньйоло, Ансалдуа, Голубєв тощо), а також через міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-культурний, філософський та візуально-аналітичний інструментарій. Центральним дослідницьким інструментом стало порівняння кінострічок сталінської та постсталінської доби, зокрема фільмів Пирʼєва, Савченка, Параджанова, Осики, Іллєнка, а також аналіз візуальних образів у музеєфікованих просторах (скансени, етнопейзажі). Результати. Ферст виявляє два радикально різні режими репрезентації національного: фольклорний, що слугував інструментом екзотизації та ідеологічного лакування дійсності, та етнографічний – як спробу привласнення автентичного образу візуальними засобами. Через аналіз карпатофілії як культурного й політичного феномену, автор демонструє, як український кінематограф на прикладі «Тіней забутих предків» перетворився на простір деколоніального висловлювання. Особлива увага приділена динаміці погляду, простору, автентичності й символічного впізнавання Іншого у радянському візуальному наративі. Висновки. Дослідження Джошуа Ферста є зразком новаторського переосмислення українського радянського кінематографу та візуальної культури загалом. Його термінологічні та аналітичні інновації дозволяють виявити глибші шари політичної, культурної й ідентифікаційної боротьби, що точилася у візуальному полі. Праця є важливим внеском у деколоніальну оптику гуманітарних наук, відкриває нові перспективи для дослідження локального досвіду, трансгресії, репрезентації та пам’яті, і може бути корисною не лише для істориків кіно, а й для дослідників постколоніального контексту Східної Європи.ukJoshua FirstThe ThawUkrainian poetic cinemaParajanovborder thinkingfolkloric regimeethnographic regimeCarpathophiliaДжошуа Ферствідлигаукраїнське поетичне кіноПараджанянприкордонне мисленнявідлигафольклорний режиметнографічний режимкарпатофіліяСтаття