Михайлюк, МаринаМаринаМихайлюк2026-02-252026-02-252025Михайлюк, М. (2025). Шоа у Вінниці: аналіз спогадів Василя Куликова і Бориса Пріцкера. Етнічна історія народів Європи, (77), 141–150. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.77.13https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.77.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10804У статті йдеться про критичний, джерелознавчий аналіз спогадів двох винничан – свідків Голокосту – лор-лікаря Василя Куликова і столяра Бориса Пріцкера. Перший подав український погляд (погляд спостерігача) на проблему геноциду вінницьких євреїв, другий став жертвою Голокосту, тому всі події бачив з «середини». Багато фактів з їхніх спогадів підтверджені розповідями інших відомих свідків подій, таких як Вільгельм Рудковський, Шева Портна, Юрій Рахман, Лідія Мільготіна (Левіт). У висновках зазначається, що з одного боку, спогади підтверджують і деталізують вже відомі факти про дві найбільші акції знищення євреїв, але з іншого боку, – наводять різні цифри щодо тих, хто залишився в окупації і загинув. Попри це, автори мемуарів змогли передати ту соціально-психологічну атмосферу в якій жили і виживали вінницькі євреї, і чекали на свою жахливу участь. Більш того, обидва автори звернули уваги на допомогу євреям з боку містян, що підтверджується іншими спогадами, попри те, що серед неєврейського населення значилося чимало тих, хто намагався поліпшити своє матеріальне становище за рахунок єврейського майна або був антисемітськи налаштований. Тим не менш, і моральна, і матеріальна підтримка частини вінничан продемонструвала їх співчуття і співпереживання єврейській трагедії.The article deals with a critical, source-based analysis of the memoirs of two residents of Vinnytsia – witnesses of the Holocaust – ent-doctor Vasyl Kulikov and carpenter Boris Pritzker. The first presented a Ukrainian view (observer’s view) on the problem of the genocide of Vinnytsia Jews, the second became a victim of the Holocaust, therefore he saw all the events from the «middle». Many facts from their memoirs are confirmed by the stories of other famous witnesses of the events, such as Wilhelm Rudkovsky, Sheva Portna, Yuriy Rahman, Lydia Milgotina (Levit). The conclusions note that on the one hand, the memoirs confirm and detail already known facts about the two largest actions of extermination of Jews, but on the other hand, they give different figures regarding those who remained in the occupation and died. Despite this, the authors of the memoirs were able to convey the socio-psychological atmosphere in which Vinnytsia Jews lived and survived, and awaited their terrible fate. Moreover, both authors drew attention to the help of the townspeople to the Jews, which is confirmed by other memoirs, despite the fact that among the non-Jewish population there were many who tried to improve their material situation at the expense of Jewish property or were anti-Semitic. Nevertheless, both the moral and material support of some of the Vinnytsia residents demonstrated their sympathy and empathy for the Jewish tragedy.ukГолокостВінницяспогади українця і євреядві найбільші розстрільні акції 1941 і 1942 рр.трудові таборипольова ставка «Вервольф»ставлення місцевого населення до єврейської трагедіїдопомога вінничанзбереження пам’яті про «Голокост від куль»HolocaustVinnytsiamemoirs of a Ukrainian and a Jewthe two largest shooting campaigns of 1941 and 1942labor campsfield camp «Werwolf»attitude of the local population to the Jewish tragedyassistance of Vinnytsia residentspreservation of the memory of the «Holocaust from bullets»Стаття